- •Прикладна теорія цифрових автоматів
- •1 . Загальні положення курсового проектування
- •Графік курсового проектування
- •Організація курсового проектування
- •Завдання на курсове проектування
- •Підготовка доповіді на захист курсового проекту
- •Захист курсового проекту
- •2. Склад документації проекту
- •Обсяг пояснювальної записки
- •Склад пояснювальної записки
- •Склад графічного матеріалу
- •3. Пояснювальна записка
- •Теоретична частина
- •Виконання перетворень функції
- •Уточнення завдання
- •Утворення дднф і дкнф перемикальної функції
- •Мінімізація перемикальної функції
- •Мінімізація методом Квайна
- •Мінімізація методом Квайна – Мак-Класкі
- •Мінімізація методом діаграм Вейча
- •Мінімізація методом карт Карно
- •Представлення перемикальної функції в різних базисах
- •Представлення перемикальної функції в обраній операторній формі, проектування комбінаційної схеми
- •Розробка та опис функціональної схеми
- •Розробка та опис принципової схеми (вибір елементної бази)
- •Розрахунок параметрів складності, швидкодії та споживаної потужності пристрою
- •Розрахунок складності схеми
- •Розрахунок швидкодії схеми
- •Розрахунок потужності споживання
- •Висновок
- •Список літератури
- •Додатки
- •Курсовий проект
- •Мікросхема ла1
- •Мікросхема ла2
- •Мікросхема ла3
- •Мікросхема ла4
- •Мікросхема ла6
- •Мікросхема ла7
- •Мікросхема ла8
- •Мікросхема ла9
- •Мікросхема ла10
- •Мікросхема ла11
- •Мікросхема ла12
- •Мікросхема ла13
- •Мікросхема ла15
- •Мікросхема ла16
- •Мікросхема ла17
- •Мікросхема ла18
- •Мікросхема ла19
- •Мікросхема ли1
- •Мікросхема ли2
- •Мікросхема ли3
- •Мікросхема ли4
- •Мікросхема ли5
- •Мікросхема ли6
- •Мікросхема ле1
- •Мікросхема ле2
- •Мікросхема ле3
- •Мікросхема ле4
- •Мікросхема ле5
- •Мікросхема ле6
- •Мікросхема ле7
- •Мікросхема лл1
- •Мікросхема лл2
- •Мікросхема лп5
- •Мікросхема лп12
- •Мікросхема лн1
- •Мікросхема лн2
- •Мікросхема лн3
- •Мікросхема лн5
- •Мікросхема лн6
- •Мікросхема лд1
- •Мікросхема лд3
- •Література
- •1. Загальні положення курсового проектування 3
Мінімізація методом карт Карно
У загальному випадку карта Карно функції N змінних складається з 2N клітинок за числом можливих вхідних комбінацій. Кожна клітинка карти має свою унікальну адресу у вигляді номера вхідного стану, як показано на рис.5 для функцій трьох і чотирьох змінних.
x2x1 x3 |
00 |
01 |
11 |
10 |
|
x2x1 x4x3 |
00 |
01 |
11 |
10 |
0 |
0 |
1 |
3 |
2 |
|
00 |
0 |
1 |
3 |
2 |
1 |
4 |
5 |
7 |
6 |
|
01 |
4 |
5 |
7 |
6 |
|
|
|
|
|
|
11 |
12 |
13 |
15 |
14 |
|
|
|
|
|
|
10 |
8 |
9 |
11 |
10 |
|
|
а) |
|
|
|
|
|
б) |
|
|
Рис.5. Карти Карно для логічних функцій трьох (а) і чотирьох (б) змінних
Методи роботи з картами Карно і Вейча однакові, різниця полягає тільки в розмітці карт і в нумерації (координатах) клітинок. Найбільш важливе значення при мінімізації функцій за допомогою карт Карно мають способи об'єднання клітинок у групи. На рис.6 представлені основні способи формування й опису груп для функцій 4 змінних (вираз під картою відповідає тільки виділеній групі).
a) |
|
|
|
|
|
б) |
|
|
|
|
x2x1 x4x3 |
00 |
01 |
11 |
10 |
|
x2x1 x4x3 |
00 |
01 |
11 |
10 |
00 |
1 |
1 |
|
|
|
00 |
|
|
|
|
01 |
1 |
1 |
|
|
|
01 |
|
|
|
|
11 |
1 |
1 |
|
|
|
11 |
0 |
0 |
0 |
0 |
10 |
1 |
1 |
|
|
|
10 |
0 |
0 |
0 |
0 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
в) |
|
|
|
|
|
г) |
|
|
|
|
x2x1 x4x3 |
00 |
01 |
11 |
10 |
|
x2x1 x4x3 |
00 |
01 |
11 |
10 |
00 |
|
|
|
|
|
00 |
|
0 |
|
|
01 |
1 |
1 |
1 |
1 |
|
01 |
|
0 |
|
|
11 |
|
|
|
|
|
11 |
|
0 |
|
|
10 |
|
|
|
|
|
10 |
|
0 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
д) |
|
|
|
|
|
е) |
|
|
|
|
x2x1 x4x3 |
00 |
01 |
11 |
10 |
|
x2x1 x4x3 |
00 |
01 |
11 |
10 |
00 |
|
|
|
|
|
00 |
|
0 |
0 |
|
01 |
|
1 |
1 |
|
|
01 |
|
|
|
|
11 |
|
1 |
1 |
|
|
11 |
|
|
|
|
10 |
|
|
|
|
|
10 |
|
0 |
0 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
є) |
|
|
|
|
|
ж) |
|
|
|
|
x2x1 x4x3 |
00 |
01 |
11 |
10 |
|
x2x1 x4x3 |
00 |
01 |
11 |
10 |
00 |
|
|
|
|
|
00 |
|
|
|
0 |
01 |
|
1 |
|
|
|
01 |
|
|
|
|
11 |
|
1 |
|
|
|
11 |
|
|
|
|
10 |
|
|
|
|
|
10 |
|
|
|
0 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
Рис.6. Приклади формування та опису груп комірок карт Карно
