4. Класифікація шкідливих та небезпечних чинників небезпек.

Небезпеки виявляються внаслідок дії на людину небажаних чинників, або факторів (фактор – причина, рушійна сила будь-якого процесу, що визначає його характер чи окремі його риси ) Розглянуті вище небезпеки зумовлюються небезпечними і шкідливими чинниками, носіями певної форми фізичної енергії, енергії хімічних і біологічних перетворень, фізичними і нервово-психічними перевантаженнями.

Небезпечні чинники – це такі, які при короткотривалій і навіть однократній дії на людину призводять до виникнення хвороби, травм і навіть смерті (електричний струм, ударна хвиля, вогонь, транспортні засоби, рухомі частини машин, отруйні речовини, віруси небезпечних хвороб тощо).

Шкідливі чинники – це такі, які при тривалій дії на людину можуть призвести до порушення стану здоров’я і навіть до захворювання (пил і загазованість повітря, шум, вібрація, електромагнітні та іонізуючі випромінювання, підвищені або знижені атмосферні параметри (температура, вологість, рухливість повітря, тиск, брак чи недостатність природного або штучного освітлення, підвищення яскравості світла, шкідливі речовини, мікроорганізми, білкові препарати тощо).

За характером i природою дії вci небезпечні i шкідливі чин­ники відповідно до ГОСТу 12.0.002-80 поділяють на чотири групи: фізичні, хімічні, біологічні і психофізіологічні.

Слід також зазначити, що небезпечні та шкiдливi чинники дуже часто бувають прихова­ними, неявними або ж такими, які важко виявити чи розпізнати. Так, наприклад, сонячне випромінювання, яке необхідне для icнування майже вcix живих органiзмiв на Землі, серед них i людині, може бути причи­ною захворювань шкіри.

До фізичних чинників небезпек належать:

- механічні - виникають внаслідок дії кінетичної енергії на людину, будівлі, споруди, довкілля, а також від предметів, що падають, рухаються, обертаються, від тиску води, повітря, ґрунту. Об’єкти, що мають механічну небезпеку за наявною енергією, можна поділити на два класи: енергетичні й потенційні. Енергетичні об’єкти діють на людину, оскільки мають відповідний потенціал. Потенційні механічні небезпеки позбавлені енергії. Механічну небезпеку енергетичної дії спричиняють механічні коливання – вібрація, шум, інфразвук, ультразвук;

- електромагнітні поля і випромінювання (інфрачервоні, лазерні, іонізуючі, оптичного діапазону) - якщо ЕМП природних джерел, таких як Космос, Галактика і Сонце, є відносно постійними природними характеристиками середовища проживання людини, що дало змогу їй в процесі еволюції пристосуватися до впливу таких полів і виробити захисні механізми, то ЕМП, що створюються техногенними джерелами, впливають на людину негативно, як прямо і непрямо. ЕМП комплексно шкідливо діє на організм людини, на життєво важливі системи: нервову, серцево-судинну, імунну, ендокринну і репродуктивну, змінюючи їхні функції. З’являється роздратування, втрата уваги, порушується пам’ять. Спостерігаються загальна слабкість, підвищена втомлюваність, пітливість, сонливість, а також розлад сну, головний біль, біль у ділянці серця;

- електричний струм - дія електричного струму на організм людини має різноманітний характер. Проходячи через організм, електричний струм чинить термічну, електролітичну, біологічну і механічну дії. Термічна дія струму проявляється в опіках деяких окремих ділянок тіла, нагріванні кровоносних судин, нервів, крові тощо. Електролітична дія струму проявляється в розпаді крові та інших органічних рідин організму і спричинює значне порушення їх фізико-хімічного складу. Біологічна дія електричного струму проявляється в подразненні та збудженні живих тканин організму. Ця дія супроводжується невимушеними судомними скороченнями м’язів, у тому числі легенів і серця. Внаслідок цього виникають різні порушення і навіть повна зупинка дії органів кровообігу та дихання. Механічна дія супроводжується розриванням м’язових та інших тканин, кровоносних судин внаслідок електродинамічного ефект;

- статична електрика - це сукупність явищ, що пов’язані з виникненням і релаксацією (збіганням) вільних електричних зарядів на поверхні або в об’ємі діелектриків чи на ізольованих провідниках;

- освітлення - умови роботи зору характеризують кількісними і якісними показниками. До кількісних показників належать світловий потік, сила світла, освітленість, яскравість і коефіцієнт відбивання поверхні. До якісних показників належать: фон, контраст об'єкта з фоном, видимість, циліндрична освітленість, показники освітлення, дискомфорту і коефіцієнта пульсації освітленості;

- пожежа - це неконтрольоване горіння за межами спеціального осередку, яке завдає матеріальну шкоду і створює небезпеку для здоров’я і життя людей. Причинами пожеж є: необережне поводження з вогнем; недотримання правил експлуатації приладів, установок різного призначення; аварії, катастрофи на підприємствах; самозапалювання речовин і матеріалів; розряди статичної електрики, блискавки; підпали. За масштабами та інтенсивністю пожежі поділяють на:

окремі пожежі, що виникають в окремих будівлях (спорудах) або у невеликих ізольованих групах будівель;

суцільні пожежі, під час яких одноразово горить більшість будівель і споруд на певній ділянці забудови (понад 50 %);

вогневий шторм – особлива форма суцільної пожежі. Вертикальний потік нагрітих продуктів горіння, в який з великою швидкістю (до 50 км/год) надходить (втягується) значна кількість свіжого повітря;

масові пожежі, що створюються при наявності на місцевості сукупності окремих і суцільних пожеж.

Хімічні чинники небезпек

За характером дії на людину хімічні небезпечні і шкідливі речовини поділяють на:

- токсичні - це такі хімічні речовини, які при вживанні у відносно невеликій кількості проявляють свій шкідливий вплив (отруєння) на людину. Вони можуть спричиняти ураження окремих систем і отруєння всього організму. До токсичних речовин належать токсичні метали  ртуть, свинець, кадмій, арсен, олово, цинк, мідь та інші, а також оксид вуглецю, ціанисті сполуки, бензол тощо;

- подразливі сполуки - хімічні речовини, що спричинюють подразнення й ураження слизових оболонок дихальних шляхів, очей, легенів, шкіри. До них належать хлор, аміак, сірководень, оксиди сірки, азоту, озон та ін;

- сенсибілізуючі хімічні речовини - приводять організм до такого стану, при якому повторна дія речовин породжує більший ефект, ніж попередня. Ефект сенсибілізації пов’язаний з утворенням у крові та інших внутрішніх органах людини змінених для організму білкових молекул, що ініціюють формування і виникнення антитіл. Повторна, навіть значно слабша, шкідлива дія породжує неадекватну відповідь у вигляді явища сенсибілізації (підвищення реактивної чутливості клітин і тканин). До сенсибілізаторів належать: берилій і його сполуки, карбонати нікелю, заліза, кобальту, ванадій, триетаноламін та ін. Ці речовини діють як алергени;

- канцерогенні - спричинюють отруєння, що призводить до злоякісних новоутворень (хром, нікель, азбест);

- мутагенні ті, що впливають на репродуктивну функцію - призводять до порушення генетичного коду, змін спадкової інформації. До них належать ртуть, свинець, стирол, радіоактивні ізотопи.

Шкідливі й небезпечні хімічні речовини також умовно можна поділити на такі окремі групи: ксенобіотики, важкі метали, отрутохімікати (пестициди), сильнодіючі отруйні речовини (СДОР), бойові отруйні речовини (БОР):

- ксенобіотики - речовини і предмети штучного походження, що шкодять природному середовищу і людині – побутові та промислові відходи, пестициди, вибухові речовини тощо;

- важкі метали - до важких металів належать хімічні елементи з відносною густиною більшою, ніж у заліза (7,8 г/см³), це ртуть, свинець, кадмій, кобальт, нікель, цинк, олово, сурма, мідь, молібден, ванадій, арсен;

- отрутохімікати (пестициди) - це загальна назва всіх хімічних сполук, які використовуються в сільському господарстві для захисту культурних рослин від шкідників і паразитів (від англ. рest – паразити, cide – знищувати), мікроорганізмів і хвороб, які вони породжують. Пестициди, залежно від напряму їх застосування, прийнято поділяти на гербіциди, дефоліанти, зооциди, арборициди, акарициди, інсектициди, фунгіциди, альгіциди. Гербіциди використовуються для знищення бур’янів. Багато з гербіцидів після потрапляння в ґрунт і водоймища спричинюють токсичну дію і можуть привести до отруєння або загибелі тварин, рослин, людей. Дефоліанти призначені для знищення листя і бадилля. Ці сполуки становлять серйозну небезпеку для людини. Зооциди використовуються для знищення гризунів (мишей і пацюків), птахів, сорної риби. Арборициди використовують для знищення небажаної деревини або чагарників. Акарициди застосовують для знищення шкідливих кліщів.

Інсектициди використовують для боротьби з небажаними в господарствах і природі комахами. Фунгіциди використовують для боротьби з грибами – збудниками хвороб, що руйнують дерев'яні конструкції і пошкоджують матеріальні цінності. Альгіциди – застосовують для знищення водяної рослинності;

- СДОР - масове ураження людей, тварин і рослин можуть спричинити хімічні речовини під час аварій з викидом в атмосферу великої кількості токсичних речовин у вигляді пару, аерозолі. Такі хімічні речовини та їхні сполуки називають сильнодіючими отруйними речовинами. За біологічними ефектами СДОР виділяють у групи за провідним синдромом, характерним для відповідної інтоксикації. Так, оксид вуглецю, синильна кислота, динітрофенол, діоксин зараховують до СДОР загальноотруйної дії, фосфорорганічні сполуки, сірководень є сполуками нейротропної дії (спричинюють ураження нервової системи); аміак, хлор, фосген, трихлорид фосфору, пара сірчаної кислоти – сполуки задушливої та опікової дії;

- бойові отруйні речовини - це токсичні хімічні сполуки, які завдяки певним властивостям, можуть бути застосовані для ураження людей, тварин, тривалого зараження місцевості. Вони становлять основу хімічної зброї. За тактичним призначенням отруйні речовини поділяються на смертельні, тимчасової дії і подразливі. За швидкістю виникнення уражаючої дії БОР бувають швидко- і повільнодіючі. Швидкодіючі БОР не мають прихованого періоду дії і за кілька хвилин призводять до смерті або втрати працездатності (боєздатності). Це – зарин (GB), зоман (GD), синильна кислота (АС), хлорціан (СК), Сі-Ес (CS), Сі-Ар (CR). За фізіологічною дією на організм БОР розрізняють: нервово-паралітичні, шкірно-наривні, загально-отруйні, задушливі, психохімічні і подразливі.

Біологічними (від гр. bios – життя) є чинники, що походять від об’єктів живого світу. Внаслідок дії на живий організм хвороботворних мікроорганізмів, токсинів, інших біологічно активних речовин, а також енергії біологічних перетворень, що при цьому виникає, відбувається біологічне ураження. До біологічних чинників відносяться:

- бактеріальні захворювання (чума, туберкульоз, холера, проказа, дизентерія, менінгіт, сибірка, туляремія, сап, черевний тиф, стафіл, ботул, сальмонельоз та ін.);

- вірусні захворюваннями (віспа, сказ, грип, енцефаліт, кір, свинка, краснуха, гепатит, СНІД , ящур та ін);

- отруйні рослини, комахи;

- хижаки;

- змії.

До психофізіологічних чинників небезпек відносяться:

- фізичні перевантаження (фізичні перевантаження зумовлені потребою під час трудової діяльності виконувати роботу, пов’язану із значними м’язовими навантаженнями, великими енергозатратами або, навпаки, роботу, пов’язану з малими, недостатніми для організму енергозатратами. Ці перевантаження, у свою чергу, поділяють на статичні, динамічні й гіподинамію);

- нервово-психічні перевантаження (нервово-психічні перевантаження поділяють на розумові, перенапруження аналізаторів, монотонність праці, емоційні перевантаження).

На цьому розгляд першого питання щодо чинників небезпек природного середовища закінчуємо і переходимо до розгляду другого питання лекції.