- •Вступ. Тканини. Органи. Системи органів.
- •Навчальна мета.
- •Поняття про орган, систему органів та організм.
- •Матеріали для самоконтролю.
- •Тема: Анатомія кісток скелета. З’єднання кісток Актуальність теми
- •Навчальні цілі .
- •1 . Скелет та його функції
- •2. Класифікація кісток. Кістка як орган, її хімічний склад, будова. Окістя.
- •3. З’єднання кісток. Будова суглобів. Класифікація суглобів. Види рухів у суглобах.
- •5. Поняття про міжнародну анатомічну номенклатуру. Основні анатомічні терміни. Анатомічні площини та осі.
- •З ’єднання кісток
- •Питання для самоконтролю.
- •Тема: Анатомія кісток скелета. З’єднання кісток Актуальність теми
- •Навчальні цілі .
- •1 . Скелет та його функції
- •2. Класифікація кісток. Кістка як орган, її хімічний склад, будова. Окістя.
- •3. З’єднання кісток. Будова суглобів. Класифікація суглобів. Види рухів у суглобах.
- •5. Поняття про міжнародну анатомічну номенклатуру. Основні анатомічні терміни. Анатомічні площини та осі.
- •З ’єднання кісток
- •Питання для самоконтролю.
- •Тема: Анатомія кісток скелета. З’єднання кісток Актуальність теми
- •Навчальні цілі .
- •1 . Скелет та його функції
- •2. Класифікація кісток. Кістка як орган, її хімічний склад, будова. Окістя.
- •3. З’єднання кісток. Будова суглобів. Класифікація суглобів. Види рухів у суглобах.
- •5. Поняття про міжнародну анатомічну номенклатуру. Основні анатомічні терміни. Анатомічні площини та осі.
- •З ’єднання кісток
- •Питання для самоконтролю.
Поняття про орган, систему органів та організм.
Під час еволюційного розвитку багатоклітинних тварин відбуваються якісні та кількісні зміни тканин, внаслідок чого утворюються органи, які є морфологічною оформленою і функціонально спеціалізованою частиною організму. До складу органа завжди входить кілька тканин, які утворюють складну структуру, що має певну функцію. Органи побудовані за єдиним планом, вони складаються з опорної тканини – строми та паренхіми, що виконує основну функцію органа. Органи бувають постійними, які функціонують до кінця життя людини (мозок, печінка, підшлункова залоза та інші ); а тимчасові органи з’являються в організмі на нетривалий час, а потім зникають ( амніон, хоріон, загрудинна залоза та інші ).
Сукупність органів одного походження, які мають спільні риси будови, пов’язаний анатомічно і топографічно, а також виконують однакову функцію, називають системою органів.
Система органів опори та руху – утворена кістками, їхніми сполученнями та м’язами;
Система органів дихання – складається з органів, що сприяють находженню в організм кисню і видаленню з нього вуглекислого газу та інших токсичних речовин, які утворилися в процесі обміну;
Система органів травлення - об’єднує органи, що перетравлюють їжу та утилізують поживні речовини;
Сечостатева система – сформована з органів, які звільняють організм від продуктів обміну речовин, та органів, що сприяють продовженню виду;
Серцева – судинна система – забезпечує в організмі постійність внутрішнього середовища, а також переміщення поживних та фізіологічно активних речовин;
Система ендокринних органів – включає залози, які виділяють у кров речовини підвищеної активності;
Нервова система – об’єднує частини організму в єдине ціле і здійснює його зв’язок з навколишнім середовищем;
Система органів чуттів – забезпечує сприймання інформації із зовнішнього та внутрішнього середовищ організму.
Усі ці анатомо-фізіологічні системи об’єднані в єдину цілісну систему, яка постійно взаємодіє із зовнішнім середовищем і перебуває в стані рухомої рівноваги. Цю складну систему називають організмом.
Ознаки цілісного організму:
Це цілісна саморегулююча система, відкрита стосовно зовнішнього середовища.
Він обмінюється речовинами й енергією.
Має властивості самоорганізації й самонастроя.
Обмін із зовнішнім середовищем необхідний для росту й для відновлення структурних елементів.
Функціональна активність в умовах фізіологічного спокою:
Посилення або ослаблення фізіологічних процесів життєдіяльності навіть в умовах повного фізіологічного спокою протікає з різною активністю. Зміна їх відбувається під впливом взаємодії факторів зовнішнього й внутрішнього середовища. Це явище називається біологічним ритмом. Періодичність коливань становить від 0,5 години добагатоденних і багаторічних.
Системи регуляції:
1. Гуморальна.
Нейронна.
Вони забезпечують збереження стійкості організму й пристосувальну мінливість- адаптацію до різних умов існування. .
Питання для самоконтролю.
1.Дати визначення поняттю - тканина.
2.Основні види тканин.
3.Класифікація епітеліальної тканини, заснована на їхньому взаємнім розташуванні.
4.Форми кліток епітелію.
5. Залозистий епітелій. Класифікація залоз, заснована на способі виділення секрету.
6.Види сполучної тканини.
7. Різновиди властиво сполучної тканини, їх значення, розташування, будова.
8. Перелічите види сполучної тканини з особливими властивостями.
9.Топографія й значення ретикулярної тканини.
10.Топографія й значення жирової тканини.
11. Різновиди й будова хрящової тканини.
12. Будова й топографія:
А) гіалінового хряща,
В) еластичного хряща,
С) волокнистого хряща.
13. Які клітки розрізняють у кістковій тканині?
14. Що входить до складу міжклітинної кісткової речовини?
15. Види кісткової тканини.
16. Види м'язової тканини, їх місця розташування.
17. Будова гладкої м'язової тканини.
18. Будова поперечносмугастої м'язової тканини ( кістякової й серцевої ).
19. Яка м'язова тканина скорочується довільно, які мимоволі?
20. Що входить до складу нервової тканини?
21. Будова нейронів і нейроглії.
22. Види нейронів залежно від відростків.
23. Макро- і микроглія.
24. Будова безм`якотного та м`якотного нервового волокна.
25. Три групи нервових закінчень.
Завдання 1.
Заповните таблицю " Розташування епітеліальної тканини в організму".
№ |
Вид тканини |
Місце розташування |
Завдання 2.
Заповните таблицю “ Залози “.
Ендокринні |
Екзокринні |
Змішані |
