1. Педагогічний контроль як форма організації навчального процесу

Педагогічний контроль є однією з форм організації навчально-виховного процеса у вищому навчальному закладі. Контроль у вищій школі спрямований на перевірку результатів навчальної праці студентів і водночас на виявлення педагогічної майстерності викладача і якості створеної ним системи навчання.

Основною метою контроля є виявлення навчальних успіхів студентів, а також показ шляхів самовдосконалення, поглиблення знань, вмінь, навичок, аби у подальшому студенти активно розвивали творчу діяльність. Ця мета в першу чергу пов’язана з визначенням якості засвоєння навчального матеріалу – рівня оволодіння знаннями, вміннями і навичками відповідно до програми з конкретної дисципліни.

По-друге, метою контроля можна вважати навчання студентів прийомам взаємоконтроля і самоконтроля.

По-третє, виховання таких рис особистості як відповідальність за виконану роботу, прояв ініціативи.

Функції контроля: контролююча, дидактична, діагностична, прогностична, розвиваюча, орієнтуюча, виховна.

Принципи контроля у вищому навчальному закладі: а) цілеспрямованість, б) об’єктивність, в) всебічність, г) регулярність, д) індивідуальність

Щодо змісту контроля, то він може бути пов'язаний з

• виявленням тих якостей, що мають бути сформовані у результаті навчання,

• або на дослідження рівня засвоєння знань і здатність до певних видів діяльності.

2. Види і методи контролю

Види контрольних заходів можна характеризувати за кількома критеріями.

1) відповідно до способу контроля: традиційний і нетрадиційний (програмований контроль, тест);

2) відповідно до використання технічних засобів навчання: безмашинний і машинний;

3) за формою: усний, письмовий.

4) за рівнем масовості: індивідуальний, фронтальний, індивідуально-груповий.

5) відповідно до контролюючої особи: викладач – студент (зовнішній контроль), студент-студент (взаємоконтроль), студент самостійно (самоконтроль).

6) відповідно до використання дидактичного материала:

· контроль без дидактичного материала (твір, усне опитування, диспут);

· з дидактичним матеріалом (тести, письмові запитання, схеми, контролюючі програми)

7) за часом виділяють поточний та підсумковий контроль. Окремо виділяють попередній контроль (тобто такий що проводиться на початку курсу з метою виявлення попередніх знань з дисципліни).

У вищій школі широко використовуються різні методи контролю. Методи контроля – це засоби діяльності викладача і студентів, у ході яких виявляється засвоєння навчального матеріалу і оволодіння студентами необхідних знань, умінь і навичок.

До основних методів ми можемо віднести усне опитування, письмову і практичну перевірку, стандартизовані контролі тощо.

Зупинемося на особливостях підсумкового контроля. Він включає модульний, семестровий контроль та державну атестацію студента.

Вищий навчальний заклад може використовувати модульну та інші форми підсумкового контролю після закінчення логічно завершеної частини лекційних та практичних занять з певної дисципліни і їх результати враховувати при виставленні підсумкової оцінки.

Семестровий контроль проводиться у формах семестрового іспиту, диференційованого заліку або заліку з конкретної навчальної дисципліни в обсязі навчального матеріалу, визначеного навчальною програмою, і в терміни, встановлені навчальним планом.

Студент вважається допущеним до семестрового контролю з конкретної навчальної дисципліни (семестрового іспиту, диференційованого заліку або заліку), якщо він виконав всі види робіт, передбачені навчальним планом на семестр з цієї навчальної дисципліни.

Вищий навчальний заклад може встановлювати студентам індивідуальні терміни складання заліків та екзаменів. При використанні модульного контролю екзамени можуть не проводитись. І оцінки виставляються по результатах модульних контрольних робіт, практичних занять, самостійної роботи студентів.

Результати складання екзаменів і диференційованих заліків оцінюються за національною чотирибальною шкалою ("відмінно", "добре", "задовільно", "незадовільно"), заліків - за двобальною шкалою ("зараховано", "незараховано"), а також за шкалою ЕСТS; і вносяться в екзаменаційну відомість, залікову книжку, навчальну картку студента.

В Луганському національному університеті імені Тараса Шевченка використовують таку шкалу оцінювання:

Національна шкала	Бали	Шкала ЕСТS
відмінно	90-100	А - відмінно - відмінне виконання роботи з незначною кількістю помилок
добре	83 - 89	В - дуже добре - вище середнього рівня з кількома помилками
добре	75-82	С - добре - загалом правильна робота з кількома грубими помилками
задовільно	63-74	Б - задовільно - посередньо, зі значною кількістю недоліків
задовільно	50-62	Е - достатньо - виконання задовольняє мінімальні критерії оцінки
незадовільно	21 -49	FХ - незадовільно - для одержання кредиту потрібне деяке доопрацювання.
незадовільно	0-20	F - незадовільно - необхідне повторне вивчення дисципліни

Студенти, які одержали під час сесії більше двох незадовільних оцінок, відраховуються з вищого навчального закладу.

Студентам, які одержали під час сесії не більше двох незадовільних оцінок, дозволяється ліквідувати академзаборгованість до початку наступного семестру. Повторне складання екзаменів допускається не більше двох разів з кожної дисципліни: один раз викладачу, другий - комісії, яка створюється деканом факультету (завідувачем відділення).

Державна атестація студента

Державна атестація студента здійснюється державною екзаменаційною (кваліфікаційною) комісією після завершення навчання на певному освітньому (кваліфікаційному) рівні або його етапі з метою встановлення фактичної відповідності рівня освітньої (кваліфікаційної) підготовки вимогам освітньої (кваліфікаційної) характеристики.

У державних комісіях студенти, які закінчують вищий навчальний заклад, складають державні екзамени та захищають кваліфікаційні (дипломні) проекти (роботи).

До складання державних екзаменів та до захисту дипломних проектів (робіт) допускаються студенти, які виконали всі вимоги навчального плану.

Складання державних іспитів або захист дипломних проектів (робіт) проводиться на відкритому засіданні державної комісії за участю не менше половини її складу при обов'язковій присутності голови комісії.

Державний іспит проводиться як комплексна перевірка знань студентів з дисциплін, передбачених навчальним планом.

Державні іспити проводяться за білетами, складеними у повній відповідності до навчальних програм за методикою, визначеною вищим навчальним закладом.

Результати захисту дипломного проекту (роботи) та складання державних екзаменів визначаються оцінками "відмінно", "добре", "задовільно" і "незадовільно".

Результати захисту дипломних проектів (робіт), а також складання державних екзаменів, оголошуються у цей же день після оформлення протоколів засідання державної комісії.

Студенту, який захистив дипломний проект (роботу), склав державні екзамени відповідно до вимог освітньо-професійної програми підготовки, рішенням державної комісії присвоюється відповідно освітній рівень (кваліфікація), видається державний документ про освіту (кваліфікацію).

Студенту, який отримав підсумкові оцінки "відмінно" не менше як з 75 відсотків усіх навчальних дисциплін та індивідуальних завдань, передбачених навчальним планом, а з інших навчальних дисциплін та індивідуальних завдань - оцінки "добре", склав державні іспити з оцінками "відмінно", захистив дипломний проект (роботу) з оцінкою "відмінно", а також виявив себе в науковій (творчій) роботі, що підтверджується рекомендацією кафедри (предметної або циклової комісії), видається документ про освіту (кваліфікацію) з відзнакою.

Студент, який при складанні державного іспиту або при захисті дипломного проекту (роботи) отримав незадовільну оцінку, відраховується з вищого навчального закладу і йому видається академічна довідка.

У випадках, коли захист дипломного проекту (роботи) визнається незадовільним, державна комісія встановлює, чи може студент подати на повторний захист той самий проект (роботу) з доопрацюванням, чи він зобов'язаний опрацювати нову тему, визначену відповідною кафедрою (предметною або цикловою комісією).

Студент, який не склав державного іспиту або не захистив дипломний проект (роботу), допускається до повторного складання державних іспитів чи захисту дипломного проекту (роботи) протягом трьох років після закінчення вищого навчального закладу.

Запитання для самоконтролю

1. Назвіть основні види контролю у вищому навчальному закладі

2. Як співвідноситься національна шкала оцінювання знань студентів з шкалою ЕСТS