- •VII семестр
- •Тема:№1
- •2. Навчальні цілі заняття
- •IV. Орієнтовна карта основи дій (оод) для самостійної роботи з теми: «Організація онкологічної допомоги в Україні Передпухлинні стани»
- •V. Питання для самоконтролю:
- •Відповідь студента до теми Тема:№2
- •1. Науково–методичне обґрунтування теми
- •2. Інструкція з охорони праці для лікаря та медичної сестри хірургічного профілю
- •I. Загальні положення
- •2. Техніка безпеки перед початком роботи
- •3. Техніка безпеки під час роботи
- •3.5. Вказівки заходів безпеки:
- •4. Техніка безпеки після закінчення роботи
- •5. Техніка безпеки у аварійних ситуаціях
- •6. Техніка протипожежної безпеки
- •7. Надання першої допомоги
- •7.2. При поразці електрострумом:
- •7.3. При переломах і вивихах:
- •7.4. При засміченні очей:
- •7.5. Штучне дихання "рот в рот" або "рот в ніс":
- •3. Основи техніки безпеки під час роботи з медичною апаратурою.
- •IV. Карта орієнтовної основи дій (оод) роботи студентів з літературою з теми: „ Охорона праці в онкології"
- •Тестовий контроль
- •Відповідь студента до теми Тема: №3
- •IV. Орієнтовна карта основи дій (оод) для самостійної роботи
- •Еталони правильних відповідей
- •Відповідь студента до теми Тема: №4
- •I. Науково–методичне обґрунтування теми
- •2. Навчальні цілі заняття
- •5. Рак підшлункової залози.
- •IV. Орієнтовна карта основи дій (оод)для самостійної роботи
- •V. Матеріали для самоконтролю
- •Відповідь студента Тема: № 5
- •1. Науково–методичне обґрунтування теми
- •IV. Орієнтовна карта основи дій (оод)для самостійної роботи
- •Еталони правильних відповідей.
- •Відповідь студента до теми Тема: № 6
- •IV. Орієнтовна карта основи дій (оод) для самостійної роботи
- •V. Матеріали для самоконтролю
- •Відповідь студента до теми Тема: № 7
- •IV. Орієнтовна карта основи дій (оод) для самостійної роботи
- •V. Матеріали для самоконтролю
- •Відповідь студента до теми
Відповідь студента до теми Тема: №3
“Пухлини шиї та органів грудної клітки ”
Кількість навчальних годин - 4
І. Науково–методичне обґрунтування теми
Рак молочної залози – одна з найпоширеніших злоякісних пухлин, займає друге місце серед ракових захворювань у жінок після раку матки. Щороку цю патологію виявляють у понад півмільйона жінок у всьому світі, причому це число доволі стабільно зростає на 1-2% на рік.
Рак щитовидної залози (РЩЗ) належить до групи пухлин, захворюваність на які зростає. Водночас спостерігається тенденція до омолодження, тобто роз-витку захворювання у дітей і молодих людей. Причиною такого явища є дія іонізуючої радіації після аварії на Чорнобильській АЕС, хоча не виключають шкідливого впливу ряду інших факторів. Захворюваність на РЩЗ в Україні становить близько 1,5% від усіх злоякісних пухлин . Найвищі показники захворюваності спостерігаються у м. Києві – 10,9, Київській обл. – 10,2. Найчастіше хворіють люди віком 40-60 років. Більшість випадків раннього виявлення РЩЗ є випадковою знахідкою при плановому дослідженні хворих із захворюваннями ЩЗ.
Рак легень серед інших злоякісних пухлин внутрішніх органів займає особливе місце. Ці особливості визначаються, з одного боку, швидким рос-том захворюваності, з другого – особливостями розвитку і протікання пухли-ни в органі, швидким гематогенним та лімфогенним метастазуванням.
Протягом останніх десятиліть ці локалізації раку стали досить частими.
ІІ. Навчальні цілі заняття
Засвоїти : II
Клінічні прояви раку легень, молочної залози, щитоподібної залози;
Діагностику раку легень, молочної залози, щитоподібної залози;
Методи лікування раку легень, молочної залози, щитоподібної залози.
Вміти ІІІ
Підготувати онкологічних пацієнтів з раком легень, щитоподібної залози, молочної залози до різних методів обстеження та оперативного втручання;
Провести профілактичні заходи цих захворювань.
Оволодіти технікою ІІІ
медичної етики та деонтології щодо тематичних хворих та їх родичів;
раннього виявлення раку легень, молочної залози, щитоподібної залози.
ІІІ. Методичні вказівки щодо самостійної підготовки:
а) Конспект лекції.
Міжнародним протираковим союзом (UICC) в 1952 р запропонована класифікація пухлин за системою TNM, яка ґрунтується на трьох компонентах: T (tumor) – поширенні первинної пухлини; N (nodulus) – стані реґіонарних лімфатичних вузлів; M (metastasis) – наявності чи відсутності віддалених метастазів.
Застосовується для кілінчної характеристики злоякісних пухлин. Остання редакція TNM видана в 2010 році.
T — tumor
Від латинського слова лат. tumor — пухлина. Описує та класифікує основний осередок пухлини.
Tis або T0 — так звана пухлина «in situ» — тобто пухлина в межах однієї тканини.
T1-4 — позначає різну ступінь розвитку осередка. Для кожного з органів існує окрема розшифровка кожного з індексів.
Tx — практично не використовується. Виставляється тільки на час, коли виявлені метастази, але не виявлено основне вогнище.
N — nodulus
Від латинського лат. nodulus — вузлик. Описує і характеризує наявність метастазів суто у лімфатичні вузли.
Nx — виявлення регіонарних метастазів не проводилося, їх наявність невідома.
N0 — метастазів не виявлено при проведенні дослідження (з метою виявлення метастазів).
N1 — регіонарні метастази у лімфатичні вузли виявлені.
N2 — метастази виявлені у віддалених лімфатичних вузлах.
N3 — метастази виявлені у регіонарних та віддалених лімфатичних вузлах. Однак на прктиці не використовують, так як у 99,99% випадків N2 означає що у регіонарних лімфовузлах теж уже є метастази.
M — metastasis
Наявність метастазів метастазів (нових вогнищ, осередків пухлини) у інших органах та системах.
Mx — наявні клінічні ознаки але інші методи досліджень не підтверджують наявність метастазів; виявлення віддалених метастазів не проводилося, їх наявність невідома.
M0 — віддалених метастазів не виявлено при проведенні усіх можливих досліджень (з метою виявлення метастазів).
M1 — виявлені метастази у інші органи і системи.
