Уважно прочитайте наведені нижче визначення і скажіть, чи є ці вирази правильними:

38. Фінансова, податкова, кредитна, митна, бюджетна політика регулюється економічними методами.

38.1. Правильно.

38.2. Не правильно.

39. Публіковані ціни являють собою ціни у гуртовій внутрішній або зовнішній торгівлі, які публікуються в різноманітних виданнях.

39.1. Правильно.

39.2. Не правильно (це ціни довідкові).

40. Біржова ціна є найкращим критерієм для визначення рівня ціни в контракті.

40.1. Правильно.

40.2. Не правильно (це ціни фактичних угод).

Тест 5. Фактори маркетингового ціноутворення

1. У більшості випадків фактори, що можуть вплинути на ціну:

1.1. Контрольовані підприємствами.

1.2. Частково контрольовані.

1.3. Не контрольовані підприємством.

1.4. Відповіді 1.2, 1.3. правильні.

2. До факторів, що сприяють зниженню ціни, не належить:

2.1. Зростання виробництва.

2.2. Зниження виробничих витрат.

2.3. Монополістичний стан підприємства.

2.4. Конкуренція.

3. До факторів, що викликають зростання цін, не належить:

3.1. Конкуренція.

3.2. Зменшення виробництва.

3.3. Ажіотажний попит.

3.4. Зростання ціни робочої сили.

4. Зовнішні фактори процесу ціноутворення поділяються на групи:

4.1. Ринкове середовище, канали товароруху, споживачі, держава.

4.2. Канали товароруху, екологічна ситуація, фактори міжособових відносин, культурне середовище.

4.3. Фактори часу, фактори відстані, фактори розвитку, фактори прибутковості.

4.4. Ринкове середовище, екологічна ситуація, фактори часу.

5. До групи факторів “ринкове середовище” належать:

5.1. Фінансово-кредитна система, НТП .

5.2. Оптова і роздрібна торгівля.

5.3. Законодавче регулювання.

5.4. Смаки споживачів, можливості виробників.

6. В межах фінансово-кредитної системи неухильне підвищення цін виникає при:

6.1. Девальвації чи чутках про неї.

6.2. Високій конкуренції між фінансово-кредитними установами.

6.3. Наявності достатньої кількості фінансових ресурсів.

6.4. Ревальвації.

7. Фактор зовнішнього середовища “науково-технічний прогрес” впливає на ціни подвійно, тому що:

7.1. Сприяє зростанню цін, а звідси – зростанню прибутковості підприємств.

7.2. Сприяє зниженню цін, що підвищує попит на товари.

7.3. Підвищує попит і знижує пропозицію.

7.4. З одного боку, сприяє підвищенню цін, а з іншого – зниженню витрат виробництва.

8. Учасники товароруху намагаються:

8.1. Не впливати на ціни.

8.2. Отримати більший контроль над ціною..

8.3. Узгоджувати ціни з державою.

8.4. Використовувати лише ті ціни, які диктують виробники, держава.

9. Підприємство не може отримати більший контроль над ціною:

9.1. Заздалегідь встановлюючи ціни.

9.2. Поставляючи товари на умовах консигнації.

9.3. Забезпечуючи достатню частку прибутку для учасників товароруху.

9.4. Збільшуючи збут через роздрібну торгівлю.

10. Щоб забезпечити згоду і взаємну задоволеність учасників товароруху, підприємство не повинне враховувати групу факторів:

10.1. Частки прибутку учасників каналів.

10.2. Впливу підвищення цін.

10.3. Цінових гарантій.

10.4. Впливу зниження ціни.

11. Воля підприємств в установленні цін може обмежуватись споживчим попитом, ринковою ціною та учасниками каналів товароруху, а також:

11.1. Виробниками.

11.2. Роздрібними торговцями.

11.3. Державою.

11.4. Комерційними банками.

12. До цін, які не обмежуються державою, не належать:

12.1. Ціни, які держава встановлює сама (фіксовані ціни)

12.2. Ціни, для яких держава встановлює правила (регульовані ціни).

12.3. Ціни, для яких держава встановлює «правила ринкової гри» (вільні договірні ціни).

12.4. Ціни, встановлені виробниками (підтримувальні ціни).

13. Держава не може фіксувати ціни в такий спосіб:

13.1. Введенням державою прейскурантних цін.

13.2. Наданням дотацій виробникам..

13.3. “Заморожуванням” вільних ринкових цін.

13.4. Фіксуванням цін підприємств-монополістів.

14. В основному ціни фіксуються на такі товари:

14.1. Вугілля, газ, нафту, електроенергію, послуги міського транспорту, залізничні тарифи, житлово-комунальні послуги.

14.2. Легкові автомобілі, касові апарати, деревину.

14.3. Тарифи кінотеатрів, театрів, ціни на туристичні путівки.

14.4. Пісок, будівельні матеріали, м’ясо, послуги грального бізнесу.

15. “Вільна ціна” зумовлює те, що зростання попиту призводить до:

15.1. Зниження пропозиції.

15.2. Зниження цін.

15.3. Монополізації ринку.

15.4. Зростання ціни.

16. Загалом практика “заморожування цін” є неефективною, однак ефективним є лише:

16.1. Довгострокове “заморожування цін”.

16.2. Середньострокове “заморожування цін”

16.3. Короткострокове “заморожування цін”.

16.4. Безстрокове “заморожування цін”.

17. Держава не може регулювати ринкові ціни:

17.1. Встановленням граничного рівня цін на окремі товари.

17.2. Регламентуванням основних параметрів ціни (величини прибутку, знижки, непрямого податку тощо).

17.3. Конкуренцією з комерційними виробниками за допомогою державних підприємств.

17.4. Визначенням граничного рівня разового підвищення цін на конкретні товари.

18. Для встановлення “правил гри” на ринку держава може вводити такі заборони:

18.1. На горизонтальне і вертикальне фіксування цін, демпінг.

18.2. На діагональне та періодичне фіксування цін.

18.3. На фіксування цін в межах товарної пропозиції.

18.4. На фіксування цін на довгий період.

19. Заборона на горизонтальне фіксування цін – це заборона:

19.1. Продавати товари нижче від собівартості.

19.2. Про підтримання цін на визначеному рівні.

19.3. Виробляти товари низької вартості.

19.4. На угоду двох підприємств виробляти взаємодоповнюючі товари.

20. Заборона на демпінг – це заборона:

20.1. Продавати товари нижче від собівартості.

20.2. Нав’язувати свої ціни постачальниками торгівлі.

20.3. Виробляти товари з дешевої сировини.

20.4. Продавати товари конкурентам.

21. Залежно від того, хто контролює ціни, розрізняють 3 види конкурентного середовища, до яких не належить конкурентне середовище, контрольоване:

21.1. Ринком.

21.2. Державою.

21.3. Підприємством.

21.4. Споживачем.

22. Середовище, де ціни контролюються ринком, вирізняється:

22.1. Високим ступенем конкуренції та подібністю товарів.

22.2. Відсутністю конкуренції та абсолютно різними товарами.

22.3. Слабкою конкуренцією і товарами багатьох асортиментних груп.

22.4. Високою монополізацією ринку та подібними товарами.

23. Середовище, де ціни контролюються ринком, вирізняється:

23.1. Високим ступенем конкуренції та відмінними товарами.

23.2. Обмеженою конкуренцією і відмінними товарами.

23.3. Високою монополізацією і подібними товарами.

23.4. Значним впливом держави і товарами різних видів.

24. Середовище, де ціни контролюються державою, поширюється на:

24.1. Транспорт, зв’язок, комунальні послуги, низку продовольчих товарів, що є складовими каркасу цін.

24.2. Гральний бізнес, фінансові послуги, різні промислові товари.

24.3. Високоточні послуги та складнотехнічні товари.

24.4. Наукові, конструкторські послуги та товари легкої промисловості.

25. Для найбільш правильного встановлення цін, вибору ефективної цінової стратегії насамперед слід:

25.1. Розуміти взаємозв’язок між ціною, покупками споживачів та їх уявленнями.

25.2. Повністю керуватися державними інструкціями.

25.3. Розуміти зв’язок ціни з державним регулюванням.

25.4. Розуміти непотрібність врахування споживчих характеристик при розробці ціни.

26. Логіку “показного споживання ” було описано:

26.1. Маслоу.

26.2. Котлером.

26.3. Вебленом.

26.4. Кіне.

27. Суть закону “демонстративного споживання” полягає у тому, що покупці купують товар для того, щоб:

27.1. Продемонструвати навколишнім свій добробут і підкреслити досягнутий у житті успіх.

27.2. Показати невеликий достаток, щоб приховати реальні прибутки.

27.3. Продемонструвати свою незалежність.

27.4. Продемонструвати свою невинятковість.

28. Основні фактори (ефекти), які визначають цінову чутливість споживачів, зазвичай виокремлюють в кількості:

28.1. 5.

28.2. 8.

28.3. 10.

28.4. 3.

29. Суть ефекту товарів-замінників полягає у тому, що:

29.1. Покупець тим більше чутливий до ціни, чим вищою є ціна товару відносно товарів-замінників.

29.2. Покупець тим більше чутливий до ціни, чим нижчою є ціна товару відносно товарів-замінників.

29.3. Покупець надасть перевагу якіснішим, але дорожчим товарам-замінникам.

29.4. Покупець купує замінники в разі відсутності основного товару.

30. “Ефект унікальності ” полягає у тому, що:

30.1. Чим унікальнішим є товар за своїми властивостями, тим більш чутливими до рівня ціни є покупці.

30.2. Чим унікальнішим є товар за своїми властивостями, тим менш чутливими до ціни є покупці.

30.3. На унікальний товар встановлюється нижча ціна, бо покупці не впевнені в його якості.

30.4. Встановлюється найвища ціна на унікальний товар, незалежно від його якості, бо покупці будуть купувати тільки його.

31. Метод “маскування цін” полягає у:

31.1. Зниженні чутливості покупця до ціни.

31.2. Підвищенні чутливості покупця до ціни.

31.3. Незмінній чутливості покупця до ціни.

31.4. В переліку немає правильної відповіді.

32. Висока ціна може бути позитивно оцінена покупцями у тому разі, коли йдеться про:

32.1. Ексклюзивні та іміджеві товари.

32.2. Іміджеві товари та товари імпульсної покупки.

32.3. Товари імпульсної покупки та ексклюзивні товари.

32.4. Товари нечастого попиту та товари імпульсної покупки.

33. Прикладом товарів без інших (крім ціни) характеристик якості, які не можуть бути визначені до придбання та використання товару, буде:

33.1. Вибір готелю в незнайомому місці.

33.2. Вибір взуття відомих фірм.

33.3. Вибір взуття раніше невідомих фірм.

33.4. Правильні відповіді 38.1 і 38.3..

34. До ефектів впливу ціни на чутливість покупцяналежать:

34.1. Ефект відомих товарів-замінників, ефект унікальності цінності, ефект витрат на переключення.

34.2. Ефект складності порівняння, ефект “ціна-якість”, ефект витрат, ефект кінцевої вигоди.

34.3. Ефект розподілу витрат, ефект справедливої ціни, ефект товарних переключень

34.4. Всі перераховані відповіді правильні .

35. Ефект кінцевої вигоди полягає у тому, що:

35.1. Покупець тим більше чутливий до ціни, чим вищою є ціна товару відносно відомих покупцеві товарів-замінників.

35.2. Чим більш чуттєві покупці до ціни кінцевої вигоди, тим більш чуттєвими вони будуть до ціни товарів, що вносять свою частку в досягненні цієї остаточної мети.

35.3. Покупці тим менш чутливі до ціни, чим більшими є додаткові витрати на заміну постачальників.

35.4. Можливість покупців використовувати певний товар протягом тривалого часу значно підвищує їхню чутливість до тимчасових відхилень ціни від її майбутнього рівня.