6.4. Інформаційне суспільство в Україні: тенденції та закономірності розвитку

Інформаційне суспільство − одна з головних ознак сучасного розвитку світу. Становлення інформаційного суспільства уплинуло на світову та національні економіки й форми господарювання, життя людей, відносини, комунікативну складову на всіх рівнях діяльності, виробництва, у сферах науки, культури, освіти, релігії, тобто змінюється спосіб улаштування сучасного світу, соціальний порядок, зокрема на початку XXI ст. і в Україні.

Як відомо, національна модель інформаційного суспільства базується на поняттях «правова держава», «громадянське суспільство», «права і свободи особистості», «норми суспільної моралі», «соціальна справедливість». В Україні створені інститути правової держави, сформовані основи громадянського суспільства, законодавчо закріплені права і свободи громадян. Загалом наведені ознаки національної моделі інформаційного суспільства в Україні існують. Однак ІС має і низку особливих рис (наявність єдиного інформаційно-комунікаційного простору і вільного доступу до нього, сталість економічного розвитку, високий рівень освіти, домінування у структурі ВВП доходів від реалізації високотехнологічних товарів і послуг, інформація і знання є ключовими факторами виробництва), які притаманні національній моделі розвитку України лише частково.

Визначають такі тенденції розвитку інформаційного суспільства в Україні;

у 90-ті рр. ХХ ст. в Україні утворився комерційний інформаційний сектор економіки;

поширюється процес інформатизації комерційного сектору економіки, інформатизація в бізнесі відбувається за модернізаційним сценарієм;

в Україні наявні головні рушійні сили розвитку інформаційного суспільства, а саме:

• реклама і пропаганда привабливого сучасного способу життя − електронне листування, торгівля і банківські операції, резервування подорожей, домашні читання школярів і курсові роботи студентів; послуги Internet та інші послуги доступні тільки тим, у кого є персональний комп’ютер;

• велика кількість розвивальних електронних ігор розрахована на тих, хто потенційно використовуватиме можливості інформаційних і телекомунікаційних технологій на роботі;

• комп’ютеризація освіти − зростання комп’ютерної грамотності громадян під впливом розвитку мережевих послуг збільшує соціальну роль інформаційних і телекомунікаційних технологій;

• відбувається подальше зниження цін на різноманітні інформаційні та телекомунікаційні технології (IТТ);

• все більше людей і організацій використовують електронні пристрої для особистої охорони і безпеки;

• у сільського населення з’являються можливості за допомогою IТТ брати активну участь в економічному і соціальному житті суспільства.

Cтруктуру сучасного українського інформаційного простору утворюють такі компоненти: держава (державна влада, державні інформаційні ресурси), приватний сектор (суб’єкти підприємництва, ЗМІ недержавної форми власності), громадськість (громадяни, що об’єднані за інтересами, соціальні групи, інші інститути громадянського суспільства), а також міжнародні суб’єкти.

Розрізняють два типи інформаційних ресурсів в Україні:

оперативні − виробляють, збирають, поширюють інформацію (друкована преса, теле- та радіоорганізації, інформаційні та рекламні агентства, інтернет-ресурси, аудіовізуальна продукція, книжкова галузь тощо; з часом трансформуються в архівні;

архівні − зберігають інформацію на різних носіях (музейні, бібліотечні ресурси, кінотеки, електронні бази даних тощо).

Архівні інформаційні ресурси	Органи виконавчої влади, що відповідають за реалізацію державної політики у відповідній сфері
Архівні фонди (у тому числі архіви вищих органів влади, архіви громадських об’єднань, історичні архіви, кінофотофоноархіви, науково-технічний архів, архіви-музеї)	Держкомархів Центральні державні архіви ЦДАВО України, ЦДАГО України, ЦДІАК України, ЦДІАЛ України, ЦДКФФА України ім. Г.С. Пшенічного, ЦДНТА України, ЦДАМЛМ України, місцеві державні архіви
Музеї, бібліотеки, кінофонди	Мінкультури
Науково-технічні ресурси	МОНСМУ
Інформаційні ресурси (телеархів, фоноархів)	Держкомтелерадіо

Збереження та розвиток інформаційних ресурсів належить до стратегічних завдань держави.

Головними завданнями розвитку інформаційного суспільства в Україні залишаються: підвищення конкурентоспроможності національної економіки завдяки широкому використанню ІКТ; виведення сфери ІКТ на якісно новий рівень, де обсяги виробництва сфери ІКТ дорівнюватимуть обсягам виробництва системоутворювальних галузей економіки (паливно-енергетичний комплекс, транспорт, металургія, хімічна промисловість); забезпечення конституційних прав особи, суспільства та держави, національних інтересів України в інформаційній сфері, її інформаційного суверенітету, створення захищеного інформаційного простору; суттєве підвищення рівня ефективності та якості освіти і науки; формування ідеології інформаційного суспільства як складової національної ідеї, консолідація суспільства навколо цієї ідеї.

1 Перший сектор – сільське господарство, другий – промисловість, третій – економіка послуг.

2 Разом із Германом Каном, що працював у футурологічній лабораторії Гудзонівського інституту (порівняймо з ідеєю «глобального села» М. Маклюгена).

3 Уперше поняття «соціальні мережі» (Social Networking) використав американський соціолог Джеймс Барнс (праця «Класи і зібрання у норвезькому острівному приході», 1954 р.)