Тема 1. Політична економія як фундаментальна суспільна наука

Зародження, еволюція та етапи становлення політекономії

Сучасні політекономічні напрями, школи і течії.

Політекономічна і економічна політика.

Єдність політекономії і господарської практики.

Роль політекономії в здійсненні суспільно-економічних процесів в Україні

Зародження, еволюція та етапи становлення політекономії

Політекономія-складова частина економічної теорії. Економічна теорія складається з політекономії, макроек-ки, мікроек-ки, історії економічних вчень. В цілому економічна теорія є методологічною основою всіх економічних дисциплін., Об”єктом економічної теорії є економіка в цілому.

Термін “політ економія” щодо економічної теорії був застосований ще у 1615 році. Цей термін можна трактувати як науку про ведення господарства в державі, суспільстві.

А політекономія - суспільна наука. Вивчає відносини між людьми в процесі їх виробничо-господарської діяльності. Економічні відносини - відносини 1) з приводу економічного поєднання робітників з засобами виробництва; 2) з приводу організації виробничого процесу; 3) з приводу присвоєння й використання результатів виробництва.

Отже, політекономія та економічна теорія є тісно взаємопов”язаними науками та явищами, які переплітаються у своєму існуванні.

Позитивна – описує факти, наявні процеси, має об’єктивний характер

Нормативна – містить оцінні судження якихось людей, позатеоретичні судження.

Сучасні політекономічні напрями, школи і течії

ПЕ - належить до системи сусп. наук, вивчає такі сусп відносини і закони, які належатьдо базових у житті сусп, оскількі вони – складова сусп. в-ва.

Назва Економіка походить від грецького “Оikonomike” де Оікос – означає будинок, господарство, а Nomos – закон. Вперше термін застосував Арістотель у 3-тис до н.е. Протягом 17-19 ст виділислися такі основні етапи розвитку еономічної науки : Меркантелізм, фізіократи, класична ПЕ ( марксизм, марженалізм ) Як система знань ек процесів та явищ ек наука почала розвиватись лише в 16-18 ст, коли ринкове господарство почало ставати загальним. Стародавні мислтелі досліджували проблеми введення дом госп, грошей, податків, торгівлі, тобто лише окремі сторони ек процесів. ПЕ – вивчає такі сусп відносини і закони, які належать до базових в житі суспільства оскільки є складовими суспільнового в-ва

• Меркантелізм – (Антуан де- Монкрентьєн, Манн, Юм) Вони важали що джерело багацтва – сфера обігу, торгівля, а саме багацтво ототожнювали з накопиченням грошей (золото срібло). Термін ПЕ – запропонував де- Монкрентьєн у своїй праці “закони сусп господарства (трактат з ПЕ)” – 1615р

• Фізіократи – (Француа Кене, Тюрго, Мірабо, Норе) акцент доследження перенесли на природу і в-во, але джероло багацтва – тільки праця у СГ. Усі інші сфери безплідні, аа праця у них лише покриває витрати на їхнє існування.

• Класична ПЕ –( Уільям Петі, Сміт, Рікардо) виникла з розвитком капіталізму, її представники зосереджують увагу на аналізі ек явищах і закономцірностяхї розвитку всіх сфер в-ва. Саме вони започаткували трудову теорію вартості, а ринок розглядають як саморегулюючу систему. В цей період ПЕ зявилась як наука.

• Марксизм – ( Маркс, Енгельс) досліджували систему законів капіталістич суспільства з позиції роб класу. Зробили аналіз розвитку форм вартості, запропонувапли концепції додаткової вартості, грошей, продуктивності праці, відтрорення, ек криз, земельної ренти. Досліджували виробничі відносини в процесі в-ва.

• Маржиналізм- (Менгер, Візер, Джеванс, Вальрас) виник в Австралії 19-20ст. Ця теорія що пояснює ек процеси та явища, виходячи з використання граничних, крайніх, величин, які характерезуютьне внутрішню сутність самих явищ, а їхню зміну у звязку зі зміною інших явищ. Включає 3 школи : Австалійська, Англійська, Амереканська.

Сьогодні існують різні підходи до вирішення економічних проблем: Неокласицизм, кейнціанство, інституціоналізм, неокласичний синтез...

Політекономічна і економічна політика.

Економічна політика – концентрований, науково обгрунтований комплекс економічних заходів на макро і мікро рівнях щодо ефктивного та раціонального функціонування економічних процесів (система заходів, щодо раціонального функціонування економіки)

Теоретичною базою економічної політики є політична економія.Двома сторонами економічної політики є Економічна стратегія та економічна тактика.

Економічна стратегія – розробка довгострокових завдань виділення приорітетів розвитку.

Еономічна тактика – засоби, форми, методи, за допомогою яких злійснюється економічна стратегія