2. Стародавні цивілізації іv – ііі тис. До н.Е. У Передній Азії (Вавилон, Шумер, Асирія)

Найдавніша цивілізація виникла у південній частині Месопотамії (Межиріччя Тигру та Євфрату) у ІV тис. до н.е.: Шумер (міста-держави Ур, Урук, Лагаш, Ніппур), пізніше Вавилон, Асирія. Вірили у велику кількість богів і духів, які могли бути однаково добрими і злими до людей, тому їм приносили жертви і будували храми – зіккурати, з часом виділилися 8 богів – вершителів доль світу, яких очолював Мардук – покровитель Вавилона, відомі також богиня кохання – Іштар, бог сонця – Шамаш та інші, біля палаців були скульптури крилатих богів – шеду (духів-захисників) Серед досягнень культури народів цього регіону: колесо , клинопис (шумери), кілька систем числення, заснованих на числах 5, 6, 10 та похідні від них –30, 60. Пізніше з’явилася більш раціональна десяткова система, також компромісна, в якій основними числами були 60, 360 (залишки цієї системи числення у відліку часу, вимірі градусної міри кутів, кола - 360°). Шумери вміли обчислювати об’єм, підносити числа до степеня, добувати квадратні і кубічні корені з числа., створили місячний календар, карту зоряного неба (розрахували зміну розташування сонця відносно усіх знаків зодіака, пов’язували планети сонячної системи з богами – вершителями доль світу і людей – складали гороскопи обчислення тривалості року — 365 днів 6 год 15 хв 41 сек., розвивалася медицина, зокрема хірургія, у 18 ст. до н.е. робили операції на очах. Значні досягнення в будів­ництві — уперше застосовано цеглу,виготовлену з глини, й глазуровану різнокольорову обпалену плитку, в архітектурі використовували арку (ворота богині Іштар у Вавилоні), створили тип ступінчатого храму – зіккурата на платформі (найвідоміший храм бога Мардука у Вавилоні або Вавилонська вежа висотою 90 м., семиповерховий, кожен поверх пофарбований в інший колір), відомою є дорога процесій Мардука та висячі сади Семираміди. Створено звід законів — закони Хаммурапі (1760 р. до н. е.), виготовлення кольорового скла. За часів Асирії було створено бібліотеку з глиняних табличек, у якій існував навіть каталог, працювала пошта (листи - глиняні таблички, конверт – обмазаний глиною кошик). Найвідоміша пам’ятка літератури – “Епос про Гільгамеша” (образи поеми використали творці Біблії)

3. Стародавня цивілізація Давнього Єгипту.

Стародавня цивілізація Давнього Єгипту бере початок з IV тисячоліття до н. е, коли виникає землеробство і скотарство, розпочинається будівництво гребель, каналів, дамб. Характерний релігійно-міфологічний світогляд: тотемічні уявлення(культ бика Апіса, кішки, собаки, крокодила тощо, залежно від регіону), культ при­роди, предків, загробного життя, астральний культ, фетишизм, магія.Богів нараховувалося біля 2 тисяч, серед них найшанованішими були: Амон-Ра — бог Сонця, владика Верхнього і Нижнього Єгип­ту, Шу — бог Повітря, Тефнут — богиня Вологи, Геб — бог Землі, Нут — богиня Неба, Озіріс — бог Землі, продуктивних сил природи, загробного світу, Ізіда — богиня родючості, кохання, Сет — бог пустелі, «чужих країн», Тот - бог мудрості, місяця (навчив людей мови, письма, мистецтв, музики, архітектури, математики), Гор – бог неба, син Ізіди й Озіріса, стежить за розвитком людства та інші. Віра у загробне життя зумовила появу пірамід і гробниць, тому що єгиптяни були переконані у необхідності зберегти тіло недоторканим (забальзамувати) і збудувати помешкання для потойбічного життя. Однією з найдавніших вважають ступінчату піраміду фараона Джосера (28 ст. до н.е., висотою – 60 м., архітектор Імхотеп), а найбільшою є піраміда Хеопса (висота 146 м, довжина сторони основи 233 м., використано 2 млн 300 тис. блоків), відомі гробниці у скелях, зокрема гробниця Тутанхамона, будувалися храми не лише на честь богів(храм у Карнаці бога Амона-Ра, храмовий комплекс у Луксорі), але й фараонів - храм Рамзеса ІІ в Абу-Сімбелі (у скелі, біля входу гігантські статуї фараона), храм цариці Хатшепсут. Особу фараона - живого бога звеличували сфінкс, величні статуї фараона Аменхотепа ІІІ(колоси Мемнона), скульптурний портрет цариці Нефертіті, золота маска фараона Тутанхамона; чудовий розпис гробниць в Долині царів коло Фів.

Єгиптяни знали десяткову систему числення, арифметичні прогресії, обчислювали об'єми циліндра, піраміди, півкулі, передбачали затемнення, час розливу Нілу(точно вирахували тривалість року за появою зірки Сиріус), плавили мідь, бронзу, використовували непрозоре скло, винайшли новий ткацький верстат. Пам'ятки писемності єгиптян («Книга мертвих», тексти піра­мід, Мемфіський богословський трактат і т. д.). усну народну творчість характеризувала наяв­ність та розповсюдження казок, молитов, гімнів, плачів, любовної лірики; виникає світський театр, починає зароджуватись драма.Було створено принципи етики, які розповсюджувались на усіх громадян Єгипту, та було зафіксовано у правилах «Маат» (впроваджувались такі етичні принципи, як «доброчес­ність», «справедливість», «істина», «милосердя», «допомога», «дисцип­ліна», «скромність»); розроблені основи права, які зобов'язували усіх громадян (крім фараона) дотримуватись цих законів; жінки мали рівні права з чоловіками; цінувались земні та сімейні радощі.

Для єгипетської культури характерне гуманне ставлення до людини.