4. Культура давньокитайської цивілізації.

Китайська культура розвивалася з 2 тис. до н.е., проте розквіт культури відноситься до III ст. до н.е. – ІІ ст.н.е. Серед найвідоміших досягнень китайців: ієрогліфічна писемність, голкотерапія, компас, туш, графіт для письма, сейсмограф, лак, папір, друкарство книг, рухомий шрифт, розроблено спідо­метр, механічний годинник, розвинута гідротехні­ка (Великий канал довжиною 1800км., шириною від 15 до 350 м. для поєднання двох річок), майстерність виготовлення пор­целяни; відомі досягнення у сільському господарстві, розвинуто прядіння шовку. Ши Шень створив перший зоряний каталог на 800 об’єктів, спостерігали комету Галею, розвиток математики (використо­вували десяткові дроби, розрахували число «», визначили властивості прямокутного трикутника), вперше створили каталог медичних книг і фармакологічний трактат, використовували анестезіїю при проведенні хірургічних опера­цій, розробили метод лікування методом вколювання голок, який широко розповсюджений у наш час, започатковали масаж, вчення про біологічну енергію, розроблена лікувальна си­стема «ушу», система самооборони «кунг-фу». На сьогодні не втратили своєї актуальності настанови китайських мудреців Конфуція і Лао Цзи, була розроблена жорстка система парадного церемоніалу. Основою світо­гляду Китаю того часу була філософсько-релігійна система даосизму, яку доповнювало конфуціанство. Це вчення пропагувало соціальні якості людини, яка повинна була бути високо моральною, підтримувати державні основи, поважати сім'ю, старших, батьків, поступово в Китаї розповсюджується буддизм. Серед літературних джерел ві­домі «Книга пісень», до якої були включені пісні, священні гімни, «Книга історичних переказів», праці Конфуція, записані його учнями, буддистські тексти. Специфіка мистецтва Китаю - у поєднанні поезії, живопису та каліграфії, за допомогою чого досягається особлива гармонія.

Серед пам’яток архітектури і скульптури: Велика китайська стіна (висота – 4-16м., ширина – 4-8м., довжина – 2400км.), імператорське місто в Пекіні, поховальний ескорт імператора Шихуаня з династії Цин (бл.6 тис. теракотових статуй людей і коней у натуральну величину), а також обладунок самого імператора(з нефриту), заборонене місто, яким була столиця Китаю, де проживав імператор – місто Бейцзин (сьогодні Пекін)

Культура Стародавнього Сходу мала великий вплив на подальший розвиток світової культури, на культуру Античності - Греції та Риму.

Самостійна робота: Антична культура Стародавньої Греції та Риму

З 9 ст. до н.е. по 5 ст. н.е . у Греції та Римській імперії розвивалася антична культура, що дала поштовх розвиткові всіх європейських культур, в тому числі й української як сюжетами, так і зразками мистецьких творів. У перекладі з латини античний означає „давній”. Ряд чинників, що сприяли бурхливому розвиткові Еллади: вигід­не географічне положення, торгово-ремісницька морська цивіліза­ція, активні контакти із сусідами та запозичення їхніх досягнень.Культура Стародавньої Греції характеризується такими досягненнями культури: високий рівень майстерності будівництва та архітектури (міста-держави Мікени, Фіви, Афіни; фортеці, храми, гробниці, храм Артеміди в Спарті, храм Аполона в Коринфі, афінський Акрополь Фідія (храми Парфенон (Афіни -діви), богині перемоги Ніки); створення міфологі­чного світогляду, у центрі якого знаходяться боги, які мають образ прекрасних людей (Зевс, Посейдон, Гера, Аід, Деметра, Афродіта; Апполон, Артеміда, Гефест та інші); розвинуто землеробство; створюється різножанрова література («Іліада» та «Одіссея» Гомера; гімни, байки Езопа); затверджено ідеал гармонійно розвинутої людини; високого рівня досягає скульптура (скульптори Фідій(12-метрова статуяАфіни Палади,13-метрова статуя Зевса Олімпійського), Мирон (Дискобол), Лісіп ( Геракл із левом), Поліклет (Дорифор або Списоносець), «Лаокоон», скульптури Агесандра «Афродіта Мілоська», Леохар «Апполон Бельведерський») живопис; удосконалюються філософські погляди (ві­домі філософи - Піфагор, Фалес, Демокріт, Сократ, Платон, Аристотель); розвиваються науки медицина (Гіпократ), механіка (Архімед), географія та історія (Геродот). Визначним досягнення давньогрецької культури став театр, відомими драматургами є Есхіл (“батько трагедії”) - “Прометей закутий”, “Семеро проти Фів”; Софокл – “Цар Едіп”, “Електра”, “Антігона”; Евріпід - “Медея”, “Електра”; Арістофан (батько комедії) – “Оси”, “Лісістрата”, “Мир”.

Міфологічна свідомість стародавніх греків. Політеїзм (багато­божжя) та пантеїзм (обожнення природи) у релігійній свідомості. Ідея «богорівності». Відсутність могутньої жрецької організації - важливе культурне надбання стародавніх греків. Важливе місце в культурному житті класичної Греції посідали Діонісії та Олімпійські ігри.

У часи елінізму (ІІІ ст. до н.е. - І ст. до н.е.) ство­рено Олександрійську бібліотеку в І ст. до н. е., яка налі­чувала 700 тис. сувоїв. В Олександрії - Мусейон як храм науки у якому працювади Евклід (його «Начала»), Архімед, Гіппарх. Збудовано Фороський маяк.

Характерні для римлян галузі, у яких було досягнуто високого ступеня розвитку: споруди цільового призна­чення, портрет, історичний рельєф, інтер'єр, настінні розписи. Споруди практи­чного призначення не заради краси, а заради вигоди: міські та оборонні стіни (стіна Адріана), водопроводи, мости, складські приміщення, базиліки, споруди для проведення видовищ (великий цирк, “Колізей”). Римляни почали використовувати бетон, що дало їм змогу створювати у будівництві арки, куполи (відомий храм усіх богів у римі – “Пантеон”, тріумфальні арки, зокрема тріумфальна арка імператора Тіта), для возвеличення імператорів створювали пам’ятники, у тому числі відома колона імператора Траяна, висотою більше 120 метрів, прикрашена рельєфами, на яких зображувалися його переможні походи у Європу. У період імперії намагалися створити культуру, відповідну до величі Риму. Навколо імператора Августа та римського ба­гатія Мецената об’єднувалися талановиті римляни: Вергілій (“Енеїда”), Тіта Лівій (історик). На цей період припадає творчість поетів Овідія, Катулла, Тібула, історика Таціта («Історія» та «Аннали»). Розвиток філософської думки: Сенека, Марк Аврелій, Ціцерон,«Життєписи» Плутарха. Значний вплив на культуру Риму мало поширення християнства: почали зводитися християнські храми, створюватися релігійні тексти (“Євангелія”, одкровення, послання та інші) Загалом культура риму стала спадкоємницею давньогрецької культури, зберігши для нас у копіях скульптури видатних грецьких майстрів, твори давньогрецьких драматургів, поетів, науковців, проте для римської культури характерний більший психологізм та індивідуалізація в скульптурних портретах, грамадянське звучання у поезії, пишність та величність в архітектурі.

Література

1. 100 великих чудес света / Авт. Сост. Н.А. Ионина. – М., 1999

2. Історія світової культури/ Кер. авт. кол. Л.Т.Левчук. – К.: Либідь, 2000.

3. Крижанівський О.П. Історія Стародавнього Сходу. – К.: Либідь, 2002.

4. Лекції з історії світової та вітчизняної культури: Навч. вид. / За загальн. ред. А.В. Яртися, С.М. Шендрика, С.О. Черепанової. – Львів, 2005

5. Матвеев К. Сазонов А. Когда заговорила клинопись. – М.. 1979

6. Подольська Є.А. Лихвар В.Д. Іванова К.А. Культурологія. – К.: Центр навчальної літератури, 2003.

7. Полікарпов В.С. Лекції з історії світової культури: Навч. посібник. – Х.- К., 1999.

8. Українська та зарубіжна культура / Кер.авт. кол. Р.М.Вечірко. – К.: КНЕУ, 2003. – 367с.

9. Українська та зарубіжна культура/ За ред. М.М. Заковича. – К.: Т-во “Знання”, 2000. – 622с.