Розрахунок евольвентного шліцьового з‘єднання

Для варіанту 091 задана посадка шліцьового евольвентного з'єднання 11Н/9r, на діаметрі D5, модуль зачеплення 2,5.

Вихідні дані:

1. Номінальний вихідний діаметр з'єднання, D = 62 мм;

2. Модуль зачеплення, m = 2,5 мм;

3. Кут профілю, α = 30°;

4. Вид центрування - за бічними поверхнями шліців;

5. Форма дна западини - плоска.

Вибирається стандартне значення номінального розміру):

D= 62 мм, що співпадає з вихідним діаметром ( другий ряд).

Якщо вихідний і стандартний розміри номінального діаметру не співпадають, то вихідне значення заокруглюється до найближчого більшого стандартного ряду.

вибираємо кількість шліців:

Z = 23.

Визначається ділильний окружний крок:

р = 3,14 . 2,5 = 7,85 мм.

Визначається діаметр ділильного кола

d= 2,5x23 = 57,5 мм.

Визначається діаметр основного кола:

d_в= 2,5х23х0,866 = 49,79 мм.

Визначається зміщення вихідного контуру:

x_m=1/2[62- 2,5(23 + 1,1)] = 0,875 мм.

Визначається номінальне ділильне коло товщини шліца s та ширини западини втулки e

s = е= (3,14/2)x2,5+2x0,875x0,5774 =4,94мм.

Визначається висота головки шліца втулки

Нa = 0,45x2,5 = 1,125 мм. Визначається висота ніжки шліца втулки:

Н_f= 0,77x2,5 = 1,925 мм. Визначається висота шліца втулки :

Н = 1,125+1,925= 3,05 мм.

Найменша висота ніжки шліца втулки визначається

Н_fmin = 0,55x2,5= 1,375 мм.

Найменша висота шліца вала визначається

h_fmin = 0,55x 2,5 = 1,375 мм.

Визначається висота головки шліца вала:

h_a = 0,45x 2,5 = 1,125 мм. Визначається найменша висота шліца вала:

h_min= 1,375 +1,125= 2,5 мм.

Найбільша висота ніжки шліца вала визначається:

h_fmax = 0,65x 2,5 = 1,625 мм. Визначається найбільша висота шліца вала:

h_max = 1,125 +1,625 = 2,75 мм.

Визначається радіус кривизни перехідної кривої шліца :

_fmin= 0,15x 2,5 = 0,375 мм.

Визначається номінальний діаметр кола западин втулки:

D_f = 62 мм.

Визначається номінальний діаметр кола вершин шліців втулки:

Da = (62-2) 2,5 = 57 мм.

Визначається номінальний розмір кола западин вала:

d_fmax = 62 - 2,2 .x2,5 = 56,5 мм.

Визначається номінальний діаметр кола вершин шліців вала:

d_a=62-0,2x2x5=61,5

Визначається номінальний діаметр кола граничних точок шліца втулки

D_fmin= 61,5+0,020 = 61,52 мм.

Визначається номінальний діаметр кола граничних точок шліца вала:

d_fmax = 57 - 0,020 = 56,98 мм.

Визначається радіус притуплення поздовжнього прулска шліца втулки

К = 0,15x 2,5 = 0,375 мм.

Визначається радіальний зазор у з'єднанні:

C_min= 0,1x2,5 =0,25 мм.

Граничні значення ширини западини втулки e та товщини шліца вала s виписуються з табл. 2.29:

є = 4,94 х 11Н - ЕS = +180 мкм; ЕІ_е = + 60 мкм; ЕІ = 0.

s = 4,94 х 9r - es = 112; es_е = +78мкм; еі = +22мкм.

Розраховуються параметри втулки вала та з'єднання. Визначається сумарний допуск для розміру e:

Т = +180 - 0 = 180 мкм.

Визначається допуск власне ширини западини втулки e:

T_e=180-0.078 = 102мкм.

Визначається сумарний допуск для розміру s:

Т = 112-22 = 90 мкм.

Визначається допуск власне ширини шліца вала :

Т_s = 78-22 = 56 мкм.

Визначається найбільший зазор у з'єднанні:

S_max= 180-22=158 мкм.

Визначається найменший зазор у з'єднанні:

S_min=+60 - 78 = -18 мкм.

Визначається найменший сумарний зазор між сумарними відхиленнями:

Поля допусків на нецентруючі діаметри:

D_f = 62Н16(^+1,9) мм; D_а = 57Н11(^+0,19) мм;

d_а = 61,5h12 (_-0,3) мм; d_f = 56,5h16 (_-1,9) мм.

У табличному варіанті розраховуються найбільші і найменші граничні розміри та допуски ( табл. 2.30).

Повне умовне позначення шліцьового евольвентного з'єднання:

Умовне позначення шліцьової евольвентної втулки:

62x2,5 11Н ГОСТ 6033-80.

Умовне позначення шліцьового евольвентного вала: