- •Тема 1. Легалізація як вид похідної формалізації права.
- •1. Формалізація права, поняття та види.
- •3. Ґенеза легалізації як поняття та соціального явища.
- •4. «Легалізація у механизмі дії права» як навчальна дисципліна, її роль у професійній підготовці юристів.
- •Тема 2. Легалізація у процедурно-процесуальному механізмі права.
- •1. Легалізаційна діяльність, її суб’єкт та об’єкти.
- •2. Види легалізаційної діяльності.
- •3. Легалізація як правова процедура.
- •Визначення легалізації як правової процедури має за мету не тільки підтвердження процедурного характеру легалізації, але й теоретичного обґрунтування форми і змісту цієї процедури.
- •4. Процедурно-процесуальний механізм права як форма здійснення легалізаційної діяльності.
- •Тема 3. Легалізація в аспекті здійснення права.
- •1. Сучасні підходи до розуміння категорії здійснення права.
- •2. Особливості правозастосовної діяльності.
- •3. Універсальні ознаки та форми правозастосування.
- •4. Місце легалізації в системі здійснення права.
- •Тема 4. Ефективність легалізації.
- •1. Методи встановлення ефективності категорій права.
- •2. Оцінка регулюючого впливу, як метод дослідження ефективності легалізації.
- •Тема 5. Визнання державної влади, як вид легалізаційної діяльності.
- •1. Державна влада, поняття, ознаки, характеристики.
- •2. Легальність, легітимність та легалізація державної влади.
- •3. Дефектна легальність державної влади.
- •4. Легалізація державної влади за законодавством України.
- •Тема 6. Підтвердження чинності документів.
- •1. Поняття документу.
- •2. Легалізація документів: поняття, зміст, види.
- •3. Легалізації документів у приватноправовій сфері.
- •4. Легалізації документів у публічно-правовій сфері.
- •Тема 7. Видача дозволу на виконання певних видів діяльності як вид легалізації.
- •2. Легітимація та легалізація колективних суб’єктів права.
- •3. Легалізація суб’єктів підприємницької діяльності в Україні.
- •4. Легалізація певних видів діяльності у приватноправовій сфері.
- •Тема 9. Узаконення грошових коштів та іншого майна – легалізаційний аспект.
3. Легалізація суб’єктів підприємницької діяльності в Україні.
Легалізація суб’єктів підприємницької діяльності в Україні може включати: один елемент – державну реєстрацію (для заняття видами діяльності, що не вимагають ліцензування чи патентування); два елементи – державну реєстрацію і ліцензування (для заняття видами діяльності, що вимагають ліцензування); три елементи – державну реєстрацію, ліцензування і патентування (для заняття видами діяльності, що вимагають ліцензування і патентування).
Суб’єктом легалізації у даному випадку виступає особа наділена публічно-правовими повноваженнями.
Державним реєстратором є посадова особа, що відповідно до Закону здійснює державну реєстрацію юридичних осіб і фізичних осіб – підприємців.
Єдиний державний реєстр – це автоматизована система збору, накопичення, захисту, обліку і надання інформації про юридичних осіб і фізичних осіб – підприємців.
Державна реєстрація юридичних осіб і фізичних осіб – підприємців – це засвідчення факту створення чи припинення юридичної особи, засвідчення факту набуття чи позбавлення статусу підприємця фізичною особою, а також здійснення інших реєстраційних дій, передбачених Законом, шляхом внесення відповідних записів у Єдиний державний реєстр.
Треба зауважити, що результат таких дій має юридичне значення та оформлюється у вигляді певного правового акту – витягу з Єдиного державного реєстру СПД.
Фактично, порядок проведення державної реєстрації юридичних осіб і фізичних осіб – підприємців включає: 1) перевірку комплектності документів, що подаються державному реєстраторові, і повноти відомостей, зазначених у реєстраційній картці; 2) перевірку документів, що подаються державному реєстраторові, на відсутність основ для відмовлення в проведенні державної реєстрації; 3) внесення відомостей про юридичну особу чи фізичну особу – підприємця в Єдиний державний реєстр; 4) оформлення державної реєстрації та видача виписки з Єдиного державного реєстру.
Для проведення державної реєстрації юридичної особи засновник (засновники) або уповноважена ними особа повинні особисто подати державному реєстратору такі документи:
заповнену реєстраційну картку на проведення державної реєстрації юридичної особи; примірник оригіналу (ксерокопію, нотаріально засвідчену копію) рішення засновників або уповноваженого ними органу про створення юридичної особи у випадках, передбачених законом; два примірники установчих документів; документ, що засвідчує внесення реєстраційного збору за проведення державної реєстрації юридичної особи; інформацію з документами, що підтверджують структуру власності засновників – юридичних осіб, яка дає змогу встановити фізичних осіб – власників істотної участі цих юридичних осіб.
Окремим порядком здійснюється внесення зміни в установчих документах юридичної особи, а також зміна прізвища і/чи імені і/чи по батькові (далі – імені) чи місця проживання фізичної особи – підприємця.
Державна реєстрація СПД – обов’язкова умова здійснення особою підприємницької діяльності, що означає необхідність проходження нею певної процедури результатом якої є отримання писемного правового акту (дозволу). Фактично, при державній реєстрації відбувається возведення легітимних відносин у стан, що відповідає чинному законодавству – що за своєю суттю є змістом легалізації.
