Фактори, ознаки, змінні.
Фактор – це рушійна сила, причина будь-якого процесу або явища, суттєва обставина в будь-якому процесі або явищі.
Ознаки – це характерні риси або якості предмету, процесу або явища.
Ознаки є статистичним еквівалентом властивостей, притаманних елементам сукупності.
Ознаки поділяються на кількісні і атрибутивні (описовими). Перші виражаються числами, другі – словесно.
Величини, які під дією зовнішнього впливу змінюють своє значення, називаються змінними.
Змінні можливо вимірювати, контролювати, ними можливо маніпулювати в дослідженнях.
Статистичне зведення .
Суть статистичного зведення полягає в тому, що матеріали спостереження класифікують та агрегатують. Елементи сукупності за певними ознаками об’єднують у групи, класи, типи, а інформацію про них агрегатують як у межах груп, так і в цілому по сукупності. Основне завдання зведення – виявити типові риси та закономірності масових явищ чи процесів. Зведення є основою подальшого аналізу статистичної інформації.
Результати статистичного зведення подаються у формі статистичних таблиць, макети яких розробляються разом з програмою обробки даних.
За форою обробки даних зведення бувають централізованими та децентралізованими.
У статистичній практиці інформація обробляється переважно децентралізовано. Характерні класифікаційні ознаки децентралізованого зведення такі: територіальність, підпорядкованість, галузевість.
Групування.
Поділ сукупностей на групи, однорідні в тому чи іншому розумінні, пов’язаний з такими діями, як:
• систематизація,
• типологія,
• класифікація
• групування.
Основою групування може бути будь-яка атрибутивна чи кількісна ознака, що має градації. Таку ознаку називають групувальною.
Розбиття сукупно за атрибутивними ознаками називається класифікацією.
Розрізняють три види групувань:
структурне,
типологічне,
аналітичне.
Структурне групування характеризує склад однорідної сукупності за певними ознаками. Наприклад, склад населення регіону за місцем проживання.
Різновидом структурних групувань є ряди розподілу.
Типологічне групування – це поділ якісно неоднорідної сукупності на класи, типи, однорідні групи. Основне завдання такого групування - ідентифікація типів.
За наявності зв’язку між ознаками групові середні результативної ознаки систематично змінюються від групи до групи. Таке групування називається аналітичним.
Групування за однією ознакою називається простим, за двома і більше ознаками – комбінаційним. У комбінаційних групуваннях ознаки ієрархічно впорядковуються за змістом чи за вагомістю.
Іноді доводиться перегруповувати дані, передусім щоб забезпечити порівнянність структур двох сукупностей за однією і тією самою ознакою. Результат перегрупування називають вторинним групуванням.
Статистичні ряди розподілу.
Характерні властивості структури статистичної сукупності відбиваються в рядах розподілу. Ряд розподілу складається з двох елементів: варіант – значення групувальної ознаки xj та частот (часток) fj. У співвідношенні варіант і частот виявляється закономірність розподілу. Залежно від статистичної природи варіант ряди розподілу поділяються на атрибутивні та варіаційні.
Частотними характеристиками будь-якого ряду є:
• абсолютна чисельність j–ї групи – частота fj,
• відносна чисельність j–ї групи – частка dj.
Додатковою характеристикою варіаційних рядів є кумулятивна частота (частка), що являє собою результат послідовного об’єднання груп і підсумовування відповідних їм частот (часток).