Статистична таблиця .
Невіддільним елементом зведення та групування є статистична таблиця. За допомогою таблиць зручно порівнювати й аналізувати зведені дані. За логічним змістом статистична таблиця розглядається як "статистичне речення".
Підметом його є об’єкт дослідження: перелік елементів сукупності, їх групи, окремі одиниці або часові інтервали. Як правило, підмет розміщують у лівій частині таблиці, подаючи його назвою рядків.
Присудок таблиці – це система показників, що характеризує підмет як об’єкт дослідження. Присудок формує в логічній послідовності верхні заголовки таблиці. Залежно від структури підмета статистичні таблиці поділяють на: прості, групові,комбінаційні.
Підметом простої таблиці є перелік елементів сукупності. У груповій таблиці підметом є групування за однією ознакою, у комбінаційній – за двома і більше ознаками.
Графічні методи зображення статистичного матеріалу.
Для наочного, компактного представлення, опису і аналізу даних використовуються графічні методи.
Одним із найбільш широко вживаних видів графічних зображень є статистичні діаграми та статистичні графіки.
Статистична діаграма (від. грець. diagramma – креслення) – це особливий спосіб наочно представлення та викладення за допомогою геометричних знаків та інших графічних засобів статистичної інформації з метою її узагальнення та аналізу.
Головна відмінність цього способу полягає в тому, що пізнання статистичних даних здійснюється за допомогою їхнього графічного зображення. Це означає, що даному способу вивчення статистичних даних притаманні свої специфічні вирази, своя власна графічна мова.
Графічна мова – це своєрідна знакова система передачі інформації.
Графічна мова має свої специфічні особливості, які відрізняють її від інших штучних мов:
двовимірність запису,
безперервність виразу,
відокремленість викладення,
метричність,
сумісність.
Статистичні діаграми, враховуючи їхні пізнавальні та аналітичні властивості представляють собою особливий, самостійний метод дослідження явищ і процесів.
Графічне зображення статистичних даних здійснюється в основному за допомогою геометричних площинних знаків – точок, ліній, площин, фігур різного складу та розташування.
Статистичні діаграми складаються із таких основних елементів:
поле діаграми,
графічний образ,
просторові орієнтири,
масштабні орієнтири.
Пояснення змісту діаграми та її основних елементів називається експлікацією діаграми. Експлікація діаграми включає загальний заголовок, підписи вздовж масштабних шкал та пояснювальні написи, які розкривають зміст окремих елементів графічного образу.
Статистичні діаграми за зовнішнім виглядом поділяють на такі групи:
стовпчасті,
лінійчасті або полосові,
графіки або лінійні,
кругові або секторні,
точкові,
з областями,
кільцеві,
пелюсткові або радіальні,
поверхневі,
біржеві,
фігурні
Характеристики центра розподілу випадкової величини:середнє квадратичне відхилення (означення, формула).
Дисперсія – це середній квадрат відхилень всіх значень ознаки від її середньої величини. Визначають її за двома формулами.
Середнє квадратичне відхилення характеризує середнє коливання ознаки в сукупності, зумовлене індивідуальними особливостями одиниць сукупності. Обчислюють його добуванням квадратного кореня з дисперсії:
Характеристики центра розподілу випадкової величини: математичне очікування (означення, формула).
Математичним сподіванням або середнім значенням дискретної випадкової величини називається сума парних добутків всіх можливих значень випадкової величини на відповідні їм імовірності:
Характеристики центра розподілу випадкової величини: коефіцієнт варіації (означення, формула).
Коефіцієнт варіації (V) — це відносна величина і розраховується як відношення середньоквадратичного відхилення до математичного очікування.
Цей показник характеризує відносну міру варіації і дозволяє порівнювати ступінь варіації ознак в рядах розподілу з різним рівнем середніх.
Визначення емпіричних оцінок параметрів розподілу: оцінка математичного очікування.
Вибіркове
середнє 
є
незміщеною оцінкою математичного
сподівання 
.
Визначення емпіричних оцінок параметрів розподілу: оцінка коефіцієнту варіації.
Коефіцієнт варіації є оцінкою надійності середньої. При величині V = 5% варіація вважається слабкою, V = 6-10 % -помірною, V = 16-20 % - значною^ = 21-50 % - великою; V > 50 % -дуже великою.
