Архітектурно-планові методи захисту

– раціональне розміщення приміщень і будинків;

– раціональне розміщення технологічного обладнання машин і механізмів;

– раціональне розміщення робочих місць;

– раціональне планування зон і режимів руху вантажних потоків; – створення шумозахисних зон, зелених насаджень.

Організаційно-технічні способи (засоби) захисту від шуму  – використання малошумних процесів;

– забезпечення шумних машин засобами дистанційного управління і автоматичного контролю;

– використання малошумних машин. Зміна конструктивних елементів машин;

– удосконалення технології ремонту та обслуговування машин; – використання раціональних режимів праці та відпочинку на шумних виробництвах.

Засоби індивідуального захисту (ЗІЗ) залежно від конструктивного виконання діляться на:

– протишумові вкладки, які знижують шум на величину 5–10 дБ;

– протишумові навушники, які знижують шум на величину до 20 дБ;

– шоломи і каски – використовуються при дії високочастотного шуму    (>800 Гц), бо цей шум може проникнути через кістки черепної коробки;

– протишумові костюми.

Від носіння навушників і інших ЗІЗ можна отримати нервове потрясіння – їх носіння негативно впливає на здоров’я.

Медико-профілактичні заходи – полягають у постійному медичному нагляді та скеруванні на лікування, медогляди, якщо це потрібно.

Вібрація і захист від її дії

Вібрація – це механічні коливання матеріальних точок або тіл, які виникають у горизонтальному і вертикальному напрямах. 

Причиною вібрації є виникаючі при роботі машин і механізмів неврівноважені силові дії. Вони можуть виникати через незбіг маси тіла і осі обертання (наявність ексцентриситету), зворотно-поступального руху, удари деталей одна об одну.

Вібрація серед всіх видів механічних впливів для технічних об’єктів є найнебезпеч­нішою. Знакозмінні напруження, зумовлені вібрацією, сприяють нагромадженню пошкоджень у мате­ріалах, появі тріщин та руйнуванню. Найчастіше руйнування об’єкта настає при вібраційних впливах за умов резонансу. Вібрації спричиняють також відмови машин, апаратів і приладів.

За способом передачі на тіло людини вібрація поділяється на:

– загальну, яка викликає струс всього організму;

– локальну (місцеву) – діє або приводить в коливний рух окремі частини тіла.

У виробничих умовах часто трапляються випадки комбінованого впливу вібрації – загальної та локальної.

Вібрація спричиняє порушення фізіологічного та функціонального стану людини. Стійкі шкідливі фізіологічні зміни називаються вібраційною хворобою. 

Симптоми вібраційної хвороби: головний біль; заніміння пальців рук; біль у кістках та передпліччі; виникнення судом; підвищується чутливість до охолодження; з’являється безсоння.

При вібраційній хворобі виникають патологічні зміни спинного мозку, серцево-судинної системи, змінюється капілярний кровообіг, патологічні зміни кісткових тканин та суглобів, професійне захворювання неврит – це спазми судин, які починаються від пальців рук і перехо­дять на все тіло, уражаючи центр нервової системи (хвороба Паркінсона), відкладення солей (місцева).

Особливо шкідливі вібрації з частотами, близькими до частот власних коливань тіла людини, більшість яких знаходиться в межах 6–30 Гц.

Резонансні частоти окремих частин тіла такі:

– очі 22–27 Гц;

– горло 6–12 Гц;

– грудна клітка 2–12 Гц;

– ноги – руки – 2–8;

– голова 8–27 ;

– обличчя та щелепи 4–27;

– пояснична частина хребта 4–14;

– живіт 4–12.

Загальну вібрацію за джерелом її виникнення поділяють на – транспортну, що виникає внаслідок руху по дорогах;

– транспортно-технологічну, яка виникає при роботі машин, що виконують технологічні операції в стаціонарному положенні або при переміщенні по спеціально підготовлених частинах виробничих приміщень, виробничих майданчиків;

технологічну, що впливає на операторів різних стаціонарних машин або передається на робочі місця, які не мають джерел вібрації.