Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
KONS_cinoutvorenya.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
930 Кб
Скачать
☆

2.6. Види цін залежно від регіону реалізації

Єдині ціни встановлюються державними органами влади на окремі товари і послуги на всій території держави. До них, наприклад, належать тарифи на залізничні перевезення, тарифи на електроенергію та ін.

Регіональні ціни встановлюються місцевими органами влади на окремі товари, роботи, послуги. Це, наприклад, вартість проїзду в міському транспорті, тарифи на житлово-комунальні послуги та ін.

Зональні ціни встановлюються на продукцію добувних галузей промисловості із врахуванням різного рівня собівартості добування в тих чи інших природно-географічних умовах. Це, наприклад, ціни на залізну, марганцеву та інші руди, вугілля, нафту та ін.

Поясні ціни встановлюються за районами (поясами) споживання продукції з урахуванням місця її виробництва та затрат на транспор­тування в інші райони. Наприклад, ціни на вино, овочі, фрукти тощо. Пояси визначає держава або вони можуть скластися стихійно, якщо які-небудь товари не виготовляються в даному районі. Так, в Україні встановлених державою цінових поясів немає, але активно працю­ють стихійно сформовані цінові пояси.

2.7. Види цін за часом їхньої дії

За часом дії ціни поділяються на постійні, тимчасові та разові. Така класифікація деякою мірою умовна, оскільки постійних цін у чистому вигляді не існує.

Постійними можна вважати ціни, наведені в прейскуранті або каталозі і діючі протягом більш або менш трива­лого періоду до чергового їх перегляду.

Тимчасові ціни встановлюються на нову продукцію, що планується до серійного виробництва і випуск якої в початковий період супроводжується підвищеними затратами. Після закінчення дії обумовленого терміну (від декількох місяців до 1 – 2 років) вони замінюються постійними.

Різновидом тимчасових цін є ступінчаті ціни, що являють собою ряд послідовно знижуючих (підвищуючих) цін на один і той самий вид товару. Рівні зниження цін і строки дії кожної «сходинки» обумовлюються продавцем і покупцем.

При виробництві товару (наданні послуги) за індивідуальним замовленням ціну товару розраховують індивідуально. Це так звана разова ціна.

2.8. Види цін залежно від урахування в них транспортних витрат

  1. Ціна на місці виробництва продукції. За цією ціною товар пере­дається покупцю в місці його виробництва з усіма правами на нього та відповідальністю. В цьому випадку покупець оплачує понад ціну всі фактичні витрати із транспортування товару до місця призначен­ня.

  2. Єдина ціна із включенням витрат з доставки товарів. Цей метод установлення ціни передбачає формування фірмою єдиної ціни для всіх покупців, незалежно від місця їх розташування із включенням у неї однакової суми транспортних витрат. Ця сума розраховується як середня вартість усіх перевезень. Єдина ціна вигідна для покупців, що віддалені від місця виробництва.

  1. Зональні ціни. Згідно з цим методом визначення цін виділяєть­ся декілька географічних зон, в межах яких установлюється єдина ціна для клієнтів. У міру більшої віддаленості зони від місця виробництва товару ціна зростає.

  2. Ціни, які визначаються на основі базисного пункту. Підприєм­ство встановлює в декількох географічних пунктах базисні ціни на свою продукцію. Тоді фактична ціна продажу розраховується як сума базисної ціни і транспортних витрат з доставки товару.

  3. Ціни «франко». У внутрішній торгівлі ціни залежно від умов постачання товарів відрізняються за видами франко. Франко – це комерційний термін, який означає, що визначена частина витрат з транспортування або вантаження товару включається в ціну виробника. Кожен вид франко показує, до якого пункту на шляху руху товару від продавця до покупця додаткові затрати включаються в ціну за угодою купівлі-продажу. Існує шість видів франко:

  • ціна франко – склад постачальника – не включає ніяких вит­рат із пересування товару від продавця до покупця. Всі ці витрати покупець сплачує понад ціну товару;

  • ціна франко – станція відправлення – враховує ціну товару і затрати продавця на переміщення товару від свого складу до станції відправлення. Всі подальші витрати, пов’язані з доставкою товару на склад покупця, сплачуються окремо;

  • ціна франко – вагон станції відправлення – відрізняється від попередньої умови тим, що включає додаткові витрати на подачу ва­гона на під’їзні колії і навантаження товару у вагони на станції відправлення;

  • ціна франко – вагон станції призначення – крім ціни товару включає витрати на перевезення зі складу продавця до станції при­значення без відвантаження товару із вагонів. Витрати на подальше транспортування товару до свого складу покупець сплачує понад ціну окремо;

  • ціна франко – станція призначення – включає транспортні витрати від складу постачальника до станції призначення із враху­ванням витрат на відвантаження продукції з вагонів.;

— ціна франко – склад покупця – враховує ціну товару і всі вит­рати з його пересування зі складу продавця до складу покупця.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]