Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Golovn_Mozok-12.doc
Скачиваний:
1
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
9 Мб
Скачать
☆

Будова головного мозку

довгастий мозок

ромбовидний мозок мозочок

задній мозок

Головний мозок мозковий міст

середній епіталамус

великий мозок проміжний таламус

кінцевий гіпоталамус

смугасте тіло нюховий мозок плащ

С х е м а 2

Оболонки головного мозку

  1. Тверда мозкова оболонка - dura mater encephali зростається з окістям, в ній розміщені системи венозних синусів. Вона утворює серповидну складку, перетинчастий мозочків намет.

  2. Павутинна оболонка головного мозку - arachnoidea encephali – на звивинах міцно зростається з м’якою оболонкою головного мозку.

  3. М’яка мозкова оболонка чи судинна - pia mater encephali – міцно зростається з головним мозком, утворює судинні сплетіння.

С х е м а 3

Підоболонкові простори головного мозку

  1. Субдуральний – заповнений спинномозковою речовиною.

  2. Субарахноїдальний – заповнений спинномозковою речовиною.

Сполучаються з порожниною 4-го мозкового шлуночку і порожниною кісткового лабіринту внутрішнього вуха.

С х е м а 4

Порожнини головного мозку

  1. Четвертий мозковий шлуночок ‑ ventriculus quartus (Ромбовидний мозок – rhombencephalon) утворений: а) дно – ромбовидна ямка довгастого мозку; б) бокові стінки – назальні, бокові і каудальні ніжки мозочка; в) склепіння – мозкові паруса і мозочок. Сполучається краніально з мозковим водопроводом, каудально – з центральним спинномозковим каналом, дорсально – з під оболонковими просторами головного мозку через три отвори (Рис. 1).

Рис.1. Порожнини головного мозку.

  1. Мозковий чи Сильвії водопровід aqueductus mesencephalі (cerebri), (середній мозок – mesencephalon) утворений: а) дно – ніжки великого мозку; б) склепіння – пластинка чотирьох горбків. Сполучається каудально з четвертим мозковим шлуночком, назально – з третім мозковим шлуночком.

  2. Третій мозковий шлуночок – ventriculus tertius (проміжний мозок – diencephalon) ‑ має кільцевидну форму, розміщену між зоровими буграми. Сполучається каудально з мозковим водопроводом, назально – з боковими шлуночками.

  3. Бокові шлуночки (кінцевий мозок – telencephalon) утворені: а) склепіння – мозолисте тіло; б) – дно – гіппокамп чи аммонові роги і хвостате ядро смугастого тіла. Сполучається каудально з третім мозковим шлуночком.

2. Онто- та філогенез головного мозку

У онто- та філогенезі головний мозок проходить через чотири стадії: одно-, двох-, трьох- та п’ятиміхурову.

На стадії одного міхура головний мозок представляє собою розширений передній кінець мозкової трубки, що лежить спереду хорди і тому називається прехордальним чи первинним мозковим міхуром – archencephalon.

Двохміхурова стадія характеризується відособленням від мозкової трубки епіхордального міхура – deuterencephalon, що розташовується над переднім кінцем хорди.

У результаті розподілу епіхордальгого міхура головний мозок набуває форму трьох міхурів: переднього – prasencephalon, середнього – mesencephalon, та заднього – zhambencephalon.

Для п’ятиміхуревої стадії характерно розподіл переднього та заднього мозкових міхурів на два відділи. Головний мозок після чого складається із п’яти міхурів: першого - telencephalon, другого – diencephalons, третього – mesencephalon, четвертого – metencephalon та п’ятого – myelencephalon. Котрі потім розвиваються у відділи мозку. Перший міхур перетворюється у кінцевий мозок, другий – у проміжний, третій – у середній, четвертий – у задній, п’ятий – у довгастий.

Порожнина першого мозкового міхура перетворюється у перший і другий чи бокові мозкові шлуночки, які розташовуються в півкулях кінцевого мозку. Із порожнини другого мозкового міхура формується кільцеподібний третій шлуночок. Порожнина третього мозкового міхура набуває форму вузького каналу і тому названий мозковим водопроводом. Порожнини двох останніх мозкових міхурів (четвертого і п’ятого) формують четвертий мозковий шлуночок (Рис. 2)

Рис. 2. Базалъна поверхня головного мозку великої рогатої худоби з черепномозковими нервами та артеріями.

1. bulbus olfactorius — нюхова цибулина.

2. n. opticus — зоровий нерв.

3. n. oculomotorius — окоруховий нерв.

4. n. trochlearis — блоковий нерв.

5. n. tigeminus — трійчастий нерв.

5'. radix motoria ni. trigemini — руховий корінь трійчастого нерву.

5". radix sensoria ni. trigemini — чутливий корінь трійчастого нерву.

6. n. abducens — відвідний нерв.

7. n. intermediofacialis — лицевий нерв.

8. n. vestibulocochlearis — рівноважнослуховий нерв.

9. n.glossopharyngeus — язикоглотковий нерв.

10. n. vagus — вагус.

11. n. accessorius— додатковий нерв.

11'. radix spinalis ni. accessorii — спиномозковий корінь додаткового нерву.

12. n. hypoglossus — підязичний нерв.

13. tractus olfactorius medialix — медіальний нюховий тракт.

14. tractus olfactorius lateralis — латеральний нюховий тракт.

15. trigonum olfaсtorium — нюховий трикутник

16. substantia perforatarostralis — назальна продірявлена пластинка

17. lobus piriformis — грушеподібнадоля

18. chiasma opticum — зорове перехрестя

19. tractus opticus — зоровий тракт

20. recessus neurohypophysialis — лійка

21. corpus mammilare — сірий горб

22. fossa intercruralis — міжножкова ямка

23. crus cerebri — ніжка великого мозку

24. pons — міст

25. corpus trapezoideum — трапецієподібне тіло

26. pyramis medullae oblongatae — піраміда довгастого мозку

27. fissura longitudinalis ctrebri — повздовжня щілина мозку

28. sulcus rhinalis lateralis — латеральна нюхальна борозна

29. sulcus lobi piriformis — сагітальна борозна грушеподібної долі

30. tela chorioidea ventriculi quarti — судинне сплетіння IV мозкового шлуночку

31. cerebellum — мозочок

A. a. carotis interna(cerebralis) — внутрішня сонна артерія

B. a. cerebri rostralis — її назальна зєднувальна гілка

C. a. communicans caudalis — її каудальна зєднувальна гілка

D. a. ethmoidalis interna — її межева гілка

E. a. meningea rostralis — назальна артерія мозкових оболонок

F. a. cerebri media — середня мозкова артерія

G. a. chorioidea rostralis — назальна артерія судинного сплетіння

H. a. cerebri caudalis — каудальна мозкова артерія

J. a. cerebri rostralis — назальна артерія мозочку

K. a. cerebelli caudalis — каудальна артерія мозочку

L. a. basilaris cerebri — вентральна спиномозкова артерія

M. a. cerebri rostralis — назальна мозкова артерія

У кожному мозковому міхурі розрізняють чотири стінки: дорсальну, вентральну та дві бічні. Розвиток стінок проходить нерівномірно, внаслідок чого формуються різні ділянки головного мозку.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]