- •Анатомія головного мозку.
- •6.110101 – «Ветеринарна медицина» окр. «бакалавр» суми 2012
- •Розподіл головного мозку на відділи. Оболонки та підоболонкові простори.
- •Будова головного мозку
- •Оболонки головного мозку
- •Підоболонкові простори головного мозку
- •Порожнини головного мозку
- •2. Онто- та філогенез головного мозку
- •Похідні четвертого мозкового міхура.
- •Похідні п’ятого мозкового міхура.
- •5. Похідні третього мозкового міхура.
- •Вид з дорсального боку.
- •6. Похідні другого мозкового міхура.
- •7. Похідні першого мозкового міхура.
- •8. Питання для самоперевірки:
- •9. Питання для повторення:
- •10. Питання по новому матеріалу:
- •11. Питання для повторення пройденого матеріалу:
- •Використана література:
Будова головного мозку
довгастий
мозок
ромбовидний
мозок
мозочок
задній
мозок
Головний мозок мозковий міст
середній
епіталамус
великий
мозок
проміжний
таламус
кінцевий гіпоталамус
смугасте тіло нюховий мозок плащ
С х е м а 2
Оболонки головного мозку
Тверда мозкова оболонка - dura mater encephali зростається з окістям, в ній розміщені системи венозних синусів. Вона утворює серповидну складку, перетинчастий мозочків намет.
Павутинна оболонка головного мозку - arachnoidea encephali – на звивинах міцно зростається з м’якою оболонкою головного мозку.
М’яка мозкова оболонка чи судинна - pia mater encephali – міцно зростається з головним мозком, утворює судинні сплетіння.
С х е м а 3
Підоболонкові простори головного мозку
Субдуральний – заповнений спинномозковою речовиною.
Субарахноїдальний – заповнений спинномозковою речовиною.
Сполучаються з порожниною 4-го мозкового шлуночку і порожниною кісткового лабіринту внутрішнього вуха.
С х е м а 4
Порожнини головного мозку
Четвертий мозковий шлуночок ‑ ventriculus quartus (Ромбовидний мозок – rhombencephalon) утворений: а) дно – ромбовидна ямка довгастого мозку; б) бокові стінки – назальні, бокові і каудальні ніжки мозочка; в) склепіння – мозкові паруса і мозочок. Сполучається краніально з мозковим водопроводом, каудально – з центральним спинномозковим каналом, дорсально – з під оболонковими просторами головного мозку через три отвори (Рис. 1).
Рис.1. Порожнини головного мозку.
Мозковий чи Сильвії водопровід aqueductus mesencephalі (cerebri), (середній мозок – mesencephalon) утворений: а) дно – ніжки великого мозку; б) склепіння – пластинка чотирьох горбків. Сполучається каудально з четвертим мозковим шлуночком, назально – з третім мозковим шлуночком.
Третій мозковий шлуночок – ventriculus tertius (проміжний мозок – diencephalon) ‑ має кільцевидну форму, розміщену між зоровими буграми. Сполучається каудально з мозковим водопроводом, назально – з боковими шлуночками.
Бокові шлуночки (кінцевий мозок – telencephalon) утворені: а) склепіння – мозолисте тіло; б) – дно – гіппокамп чи аммонові роги і хвостате ядро смугастого тіла. Сполучається каудально з третім мозковим шлуночком.
2. Онто- та філогенез головного мозку
У онто- та філогенезі головний мозок проходить через чотири стадії: одно-, двох-, трьох- та п’ятиміхурову.
На стадії одного міхура головний мозок представляє собою розширений передній кінець мозкової трубки, що лежить спереду хорди і тому називається прехордальним чи первинним мозковим міхуром – archencephalon.
Двохміхурова стадія характеризується відособленням від мозкової трубки епіхордального міхура – deuterencephalon, що розташовується над переднім кінцем хорди.
У результаті розподілу епіхордальгого міхура головний мозок набуває форму трьох міхурів: переднього – prasencephalon, середнього – mesencephalon, та заднього – zhambencephalon.
Для п’ятиміхуревої стадії характерно розподіл переднього та заднього мозкових міхурів на два відділи. Головний мозок після чого складається із п’яти міхурів: першого - telencephalon, другого – diencephalons, третього – mesencephalon, четвертого – metencephalon та п’ятого – myelencephalon. Котрі потім розвиваються у відділи мозку. Перший міхур перетворюється у кінцевий мозок, другий – у проміжний, третій – у середній, четвертий – у задній, п’ятий – у довгастий.
Порожнина першого мозкового міхура перетворюється у перший і другий чи бокові мозкові шлуночки, які розташовуються в півкулях кінцевого мозку. Із порожнини другого мозкового міхура формується кільцеподібний третій шлуночок. Порожнина третього мозкового міхура набуває форму вузького каналу і тому названий мозковим водопроводом. Порожнини двох останніх мозкових міхурів (четвертого і п’ятого) формують четвертий мозковий шлуночок (Рис. 2)
Рис. 2. Базалъна поверхня головного мозку великої рогатої худоби з черепномозковими нервами та артеріями.
1. bulbus olfactorius — нюхова цибулина.
2. n. opticus — зоровий нерв.
3. n. oculomotorius — окоруховий нерв.
4. n. trochlearis — блоковий нерв.
5. n. tigeminus — трійчастий нерв.
5'. radix motoria ni. trigemini — руховий корінь трійчастого нерву.
5". radix sensoria ni. trigemini — чутливий корінь трійчастого нерву.
6. n. abducens — відвідний нерв.
7. n. intermediofacialis — лицевий нерв.
8. n. vestibulocochlearis — рівноважнослуховий нерв.
9. n.glossopharyngeus — язикоглотковий нерв.
10. n. vagus — вагус.
11. n. accessorius— додатковий нерв.
11'. radix spinalis ni. accessorii — спиномозковий корінь додаткового нерву.
12. n. hypoglossus — підязичний нерв.
13. tractus olfactorius medialix — медіальний нюховий тракт.
14. tractus olfactorius lateralis — латеральний нюховий тракт.
15. trigonum olfaсtorium — нюховий трикутник
16. substantia perforatarostralis — назальна продірявлена пластинка
17. lobus piriformis — грушеподібнадоля
18. chiasma opticum — зорове перехрестя
19. tractus opticus — зоровий тракт
20. recessus neurohypophysialis — лійка
21. corpus mammilare — сірий горб
22. fossa intercruralis — міжножкова ямка
23. crus cerebri — ніжка великого мозку
24. pons — міст
25. corpus trapezoideum — трапецієподібне тіло
26. pyramis medullae oblongatae — піраміда довгастого мозку
27. fissura longitudinalis ctrebri — повздовжня щілина мозку
28. sulcus rhinalis lateralis — латеральна нюхальна борозна
29. sulcus lobi piriformis — сагітальна борозна грушеподібної долі
30. tela chorioidea ventriculi quarti — судинне сплетіння IV мозкового шлуночку
31. cerebellum — мозочок
A. a. carotis interna(cerebralis) — внутрішня сонна артерія
B. a. cerebri rostralis — її назальна зєднувальна гілка
C. a. communicans caudalis — її каудальна зєднувальна гілка
D. a. ethmoidalis interna — її межева гілка
E. a. meningea rostralis — назальна артерія мозкових оболонок
F. a. cerebri media — середня мозкова артерія
G. a. chorioidea rostralis — назальна артерія судинного сплетіння
H. a. cerebri caudalis — каудальна мозкова артерія
J. a. cerebri rostralis — назальна артерія мозочку
K. a. cerebelli caudalis — каудальна артерія мозочку
L. a. basilaris cerebri — вентральна спиномозкова артерія
M. a. cerebri rostralis — назальна мозкова артерія
У кожному мозковому міхурі розрізняють чотири стінки: дорсальну, вентральну та дві бічні. Розвиток стінок проходить нерівномірно, внаслідок чого формуються різні ділянки головного мозку.
