3. Морфологічні зміни та основні функціональні параметри дихальної системи.

Серед анатомо- морфологічних особливостей дихальної системи дітей слід перш за все згадати особливості росту та розвитку окремих органів. Ріст і розвиток окремих органів відбувається нерівномірно. З 3 до 12 років ріст гортані незначний, проте значно змінюється форма хрящів гортані, а також структура хряща та будова слизової. Інтенсивне збільшення лінійних розмірів гортані та довжини голосових зв’язок відбувається у 14-16 років і тісно пов’язане із процесами статевого дозрівання. Статеві відмінності у довжині голосових зв’язок спостерігаються з 12 років.

З віком спостерігається зміни частоти та глибини та типу дихання. У зв’язку із розвитком плечового поясу у 3-7 років відбувається перехід на грудний тип дихання. 3 8-10 років спостерігаються статеві відмінності - у дівчаток встановлюється переважно грудний, а у хлопців - діафрагмальний тип дихання.

Частота дихальних рухів дітей та підлітків із віком зменшується. Так, у 6 років частота дихання становить 23 за хвилину, а до 14-15 років вона вже близька до такої дорослого - 18 за хвилину. Ще однією особливістю є значно більша залежність частоти дихання дітей від зовнішніх впливів. Поряд із зменшенням із віком частоти дихання відбувається зростання дихального об’єму легень.

Вік	ДО, мл	ЧД, хв.-1	ЖЕЛ, мл	ХОД, мл/хв
5 років	156	25	1200/1100	3900
8 років	243	22	1440/1360	5350
12 років	333	18	1975/1905	6000
15 років	453	17	2600/2530	7700
17 років	-	16	3520/2760	7700

У дітей величина легеневої вентиляції на 1 кг маси тіла у дітей вища, ніж у дорослих, що пов’язано із потребою енергетичного забезпечення інтенсивних процесів росту та розвитку організму. Так, величина легеневої вентиляції у перерахунку на 1 кг маси тіла становить у віці 5-6 років - 210 мл, у 8-10 років - 150 мл, у 14 років - 125 мл. Збільшення розмірів грудної клітки та легень із віком призводить до збільшення життєвої ємності легень (ЖЕЛ). Зокрема, ЖЕЛ у 5-6 років становить 1100-1200 мл, у 7 років - 1200-1400 мл, у 10 років - 1500-1600 мл, у 15 років - 2500-2600 мл. У дівчаток ЖЕЛ на 100-200 мл менша. Слід зазначити, що величина ЖЕЛ у значній мірі залежить від фізичного навантаження, найбільшою вона є у юних лижників, плавців, бігунів.

Діти характеризуються також меншими можливостями посилення зовнішнього дихання при м’язовій роботі. Наприклад, у дітей 8-9 років ХОД при напруженій роботі може зростати у порівнянні з станом спокою у 10-12 разів (до 50-70 л./хв), а у дорослих - у 15-18 разів (до 100-150 л./хв). При цьому збільшення ХОД відбувається за нижчої ефективності дихання та меншої АВР-О₂. Наприклад, у 8-11 років в умовах МПК з артеріальної крові використовується менш ніж 50 % кисню, у дорослих - 70 %, у спортсменів - 90%. Усе це обумовлює нижчі значення МПК дітей та підлітків, яке у 8-9 р. становить 1500 мл/хв, незначно зростає до 11 р. (1700 мл/хв), та досить значно збільшується у підлітковому віці - до 2200 у 12-13р. та 2700 мл/хв. у 14-15 р. Величина максимального кисневого боргу у дітей 8-11 р. не перевищує 3 л., що поєднується із малими запасами вуглеводів та низькою здатністю до їх мобілізації. Здатність до накопичення молочної кислоти у дітей також менша, і у 7-9 р. досягає лише половини від рівня дорослих. Окрім того, хоча максимум споживання кисню у підлітків досягається швидше, ніж у дорослих, проте вони не можуть тривалий час утримувати споживання кисню на максимальному рівні. Це призводить до швидкої відмови від роботи. Проте після завершення роботи погашення кисневого боргу у дітей відбувається швидше. Все це слід враховувати під час планування занять фізкультурою і спортом. Щодо регуляції дихання, то активність нейронів дихального центру та їх збудливість у шкільному віці стають аналогічними до таких дорослого організму. Проте у період статевого дозрівання підлітків спостерігається підвищення збудливості дихального центру, що може дещо погіршувати координацію функцій дихання. По завершенні статевого дозрівання ця функція нормалізується.