Революція в Туреччині

Причини революції:

• Територіальні і матеріальні втрати за Севрським мирним договором1920р.

• Введення на початку 1919 р. до Туреччини та проток Босфор і Дарденелли британських військ та грецька окупація Ізміра

Всі ці події спричинили наростання націоналістичних рухів. Лідером націоналістів був Мустафа Кемаль ( Ататюр – батько турків), який закликав до боротьби проти окупації Антанти. Восени 1919року Кемаль скликав турецький меджліс( парламент) , який прийняв декларацію про незалежність . у відповідь на турецьку територію висадились грецькі і італійські війська , а британці увійшли до Стамбулу. Турецький султан змушений був засудити дії Кемаля

Навесні 1921року «меджліс» , очолюваний Кемалем відновив свою діяльність і сформував уряд.

Відповідно до Конституції 1924р. Кемаля було обрано президентом

П резидент( Кемаль)

У ряд і прем’єр міністр призначався президентом- виконавча влада

Однопалатний меджліс – законодавча влада

Відповідно до Конституції 1924р. Кемаля було обрано президентом

Реформи Кемаля

• Проголошення демократичних прав і свобод

• Надання в 1930р. виборчих прав жінкам

• Замість губерній запроваджувались округи

• Ісламська релігія відокремлювалась від школи і держави

• Населенню дозволялось носити європейський одяг, ходити без паранджі

• Запровадження європейського літочислення і календаря

• Повернення до арабської абетки

• Заборона багатоженства та запровадження громадянського шлюбу

• Зміна мусульманського законодавства цивільними кодексами за європейським зразком

• Відкриття середніх і вищих закладів.

К рім того Кемаль проводив політику самозабезпечення країни, утиск прав національних і релігійних меншин, одержавлення профспілок, придушення опзиції, значна увага до переоснащення армії .

Стара , корумпована й недійова Туреччина залишилась в минулому, на її місці з’явилась країна , що розвивалась швидкими темпами.

Національний рух в Китаї:

Лідер партії Гоміндану ( націоналістична партія створенна в 1912р Сунь Ятсеном для боротьби проти Юань Шікая- президент Китая в 1912р.) Сунь Ятсен перебудував свою партію на зразок радянської при цьому отримавши підтримку Інтернаціоналу. Було в 1921р. створено Комуністичну партію Китая, яка об’єдналась з Гомінданом проти впливу Японії в Китаї. Влітку 1925р. в м. Гаунчжоу постав Національний уряд Китаю. , де головнокомандуючим Національної революційної арії було призначено Чан Кайши

Наприкінці травня 1925р. поліція розстріляла мирну демонстрацію в Шанхаї. Розпочалась збройна боротьба, війська Кайши підтримані раданськими військовими радниками ( Блюхер) брали участь у 1926-28р. у боротьбі і восени 1926р. оволоділи м. Уханем, а навесні 927р. – Нанкіном і Шанхаем.

Навесні 1927р Чан Кайші створив у Шанхаї власний Національний уряд. Під контролем якого перебувало 1/3 Китаю. Більша частина Китаю була об’єднана. Але тепер розпочалась громадянська війна між Гомінданом і комуністами, які не визнавали уряду Ч. Кайші. Після чистки в 1927р. в лавах комуністичної партії КПК намагалась підняти повстання селян. Повстання «Осінній урожай» в 1928р. зазнало поразки , почавши початок партизанської селянської війни.