Практичне заняття № 1
Тема: «Моніторинґ наукових та практичних розробок з питань екологічної безпеки»
Екологічні проблеми сьогодення спричиняють небезпеку існування людини на всіх рівнях: від реґіону до держави і світу в цілому. Для України ці проблеми постають особливо гостро, оскільки має місце значна концентрація небезпечних виробництв, суттєва трансформація ландшафтів, не ефективне використання природних ресурсів (у тому числі невідтворюване їх знищення), недостатня забезпеченість виробничих та контролюючих структур фахівцями у галузі екологічної безпеки.
Установлено, що загальний стан екологічної безпеки в Україні є досить складним. Існує широке різноманіття чинників (як природного, так і антропоґенного характеру), які спричиняють у подальшому ускладнення її стану в просторово-часовому аспекті. Це значною мірою впливає на довкілля та призводить до погіршення умов життєдіяльності живих організмів і, в першу чергу, людей. Наведені обставини зумовлюють нагальну потребу комплексного вивчення та розв’язання проблем, пов’язаних з екологічною безпекою.
Первинні основи загальної концепції екологічної безпеки закладені у роботах Н.Ф. Реймерса, С.А. Боголюбова, В.І. Данілова-Данільяна, К.Ф. Фролова, В.О.Бокова, А.О.Бикова, Р.М.Кларка, М.Н.Мойсеєва та інших учених. Останнім часом інтенсифікувалися теоретичні та практичні дослідження із зазначеної проблеми. Поглиблюються, конкретизуються та деталізуються знання з різних наукових напрямів, у тому числі, з техніко-економічного (Б.М.Данілішин, О.М.Трофімчук, А.Г.Шапар, Є.О.Яковлєв, В.М.Шестопалов, А.Б.Горстко, М.С.Мальований та інші), природничого (Г.О.Білявський, Г.І.Рудько, В.Ю.Некос, А.В.Гриценко та інші). Екологічна безпека в рамках держави розглядається як складова національної безпеки (А.Б.Качинський, В.О.Косовцев та інші).
Слід підкреслити, що достатньо фундаментально розроблено теоретичні та практичні аспекти управління екологічною безпекою саме за надзвичайних катастрофічних ситуацій (І.А.Рябінін, М.М.Биченок, А.В.Яцик, А.В.Лущик та інші). Зокрема, розвивається логіко-ймовірнісна концепція, де прикладом наукового вирішення проблеми є розробки Інституту кібернетики НАНУ, а практична реалізація її здійснена в урядовій інформаційно-аналітичній системі надзвичайних ситуацій. Дослідження із формування екологічної небезпеки та управління безпекою в умовах постійно присутнього техноґенного навантаження, яке не носить виражений екстремальний характер, почали розвиватися останнім часом. У наукових роботах вітчизняних та зарубіжних авторів (наприклад, В.І.Ізмалков, А.О.Биков, В.В.Мурзін, R.V.Rycroft, J.L.Diets, K.R.Swith, А.Т.Нікітін, С.А.Степанов, І.В.Маслєннікова) розглядаються різні концепції, принципи та моделі забезпечення екологічної безпеки. Зокрема, розроблено системно-динамічну концепцію (С.І.Дорогунцов, О.М.Ральчук), яка базується на уявленні про інтеґровану безпеку. Наукові основи вирішення регіональних аспектів зазначеної проблеми закладено в роботах В.М.Шмандія.
ЗАВДАННЯ. З використанням основ системного аналізу, понятійно-термінологічного апарату, а також засад наукового пізнання у галузі екологічної безпеки провести логічний аналіз попередніх досліджень (рекомендовані літературні джерела вказані нижче) у галузі управління екологічною безпекою. У результаті аналізу визначити запропоновані авторами концепції, принципи, моделі, основні досягнення, інновації та недоліки, невирішені проблеми.
Результати подати у вигляді таблиці.
Запропоновані концепції, принципи, моделі |
Автор, країна, рік |
Наукові досягнення, інновації |
Недоліки, невирішені проблеми |
1 |
2 |
3 |
4 |
|
|
|
|
|
|
|
|
Рекомендовані літературні джерела для виконання практичного завдання №1
Боков В.А., Лущик А.В. Основы экологической безопасности: Учебное пособие. – Симферополь: СОНАТ, 1998. – 224 с.
Измалков В.И. Экологическая безопасность, методология прогнозирования антропогенного загрязнения и основы построения химического мониторинга окружающей среды. – С.-Петербург, 1994. – 131 с.
Яцик А.В. Екологічна безпека в Україні. – К., 2003. – 216 с.
Качинський А.Б., Хміль Г.А. Екологічна безпека України: аналіз, оцінка та державна політика. – К., 1997. – 127 с.
Экология, охрана окружающей среды, экологическая безопасность: Учебное пособие; Под общей редакцией А.Т. Никитина, С.А. Степанова.– М., 2000.- 648 с.
Сівак В.К., Солодкий В.Д. Основи екологічної безпеки територій та акваторій: Навчальний посібник.– Чернівці, 2000.-156 с.
Шмандий В.М. Управление техногенной безопасностью урбосистемы на стадии образования и поступления отходов в окружающую среду. Монография. – Харків, 2001. – 152 с.
Шмандій В.М., Касимов А.М., Кучук А.Н. Современные методы контроля загрязнения атмосферного воздуха при управлении техногенной безопасностью: Монография. – Харьков, 2001. – 136 с.
Дорогунцов С.І., Ральчук О.М. Управління техногенно-екологічною безпекою у парадигмі сталого розвитку. Наукове видання. – К., 2001. – 174 с.
Національні доповіді України про гармонізацію життєдіяльності суспільства у навколишньому природному середовищі. – Київ.
Бiлявський Г.О., Падун М.М., Фурдуй Р.С. Основи загальної екологiї. –2-ге вид.– К.: Либiдь, 1995.– 368 с.
Бровдій В.Н., Гаца О.О. Екологічні проблеми України (проблеми неогеніки) Навч. посіб. К.: НПУ ім. М.П. Драгоманова, 2000. – 111с.
Кондаков Н.И. Логический словарь-справочник. –М.: Наука, 1975.– 720с.
Небел Б. Наука об окружающей среде: Как устроен мир: В 2-х т:, Пер. с англ. – М., 1993.– 423 с, 336 с.
Некос. В.Ю. Основи загальної екології та неоекології: Навчальний посібник у 2х ч. – Ч.2. – Основи загальної та глобальної неоекології. – Вид. 2-ге, доп. та перероб. – Х.: Прапор, 2001. – 287с.
Одум Ю. Экология. В 2-х т. Перевод с англ. -М.: Мир, 1986.– 328 с.
Ситник К.М. та iншi. Словник-довідник по екологiї. К.: Наукова думка, 1994.– 665 с.