- •Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України харківський машинобудівний коледж Циклова комісія технології зварювального виробництва
- •6.3 Методичні рекомендації для виконання курсового проекту
- •Анотація
- •Структура курсового проекту
- •1 Титутильний лист
- •2 Завдання на курсове проектування
- •Тема 1 Розрахунок конструктивних елементів та перевірка на міцність зварної підкранової балки.
- •Тема 2 Розрахунок конструктивних елементів та перевірка на міцність зварної колони промислової будівлі.
- •Тема 3 Розрахунок конструктивних елементів та перевірка на міцність кранового моста
- •Тема 4 Розрахунок конструктивних елементів та перевірка на міцність листових конструкцій
- •6.1.1 Визначення розрахункових навантажень, які діють на балку
- •6.1.2 Визначення розрахункових зусиль
- •6.1.3 Визначення висоти балки та вибір типу перетину
- •6.1.4 Підбір перетину балки
- •6.1.5 Перевірка міцності, жорсткості та витривалості балки
- •6.1.6 Перевірка загальної стійкості балки
- •6.1.7 Перевірка місцевої стійкості балки
- •6.1.8 Розрахунок зварних з’єднань балки
- •6.1.9 Розрахунок опорних ребер балки
- •6.2 Методичні рекомендації для виконанню курсового проекту за темою 2
- •6.2.1 Розрахунок перетину за першим варіантом
- •6.2.2 Підбір перетину за другим варіантом
- •6.2.3 Розрахунок планок
- •6.2.4 Розрахунок зварних швів за другим варіантом
- •6.2.5 Порівняння двох варіантів розрахунку
- •6.2.6 Розрахунок та конструювання бази колони
- •6.2.7 Розрахунок та конструювання оголовка колони
- •6.3 Методичні рекомендації для виконанню курсового проекту за темою 3
- •6.3.1 Визначення розрахункових зусиль і моментів з урахуванням можливого поєднання навантажень
- •6.3.2 Вибір перетину елементів ферм
- •6.3.3 Розрахунок зварних з’єднань
- •6.3.4 Рекомендації по конструюванню
- •7 Графік виконання курсового проекту
- •Додаток а
- •Додаток б
- •Додаток в
- •Додаток г
- •Додаток д
- •Харківський машинобудівний коледж
- •Курсовий проект
- •Література
Тема 4 Розрахунок конструктивних елементів та перевірка на міцність листових конструкцій
Основними несними елементами листових конструкцій є оболонки та пластинки. Тому в курсовому проекті необхідно виконати розрахунок оболонок на міцність та перевірити на стійкість. Далі обрати схему розрахунку пластинки та виконати розрахунок. Перевірити зварні шви на міцність.
Графічна частина повинна складатися з одного кресленика формату А2, на якому зображено загальний вид листової конструкції та її поперечний переріз.
Вихідні дані до курсового проекту за темою 4 повинні містити: внутрішній тиск, мПа; радіус оболонки, см; допустима напруга, мПа.
Зразок завдання на курсове проектування складається згідно з Положенням про організацію курсового проектування в коледжі [14].
3 ВІДОМІСТЬ КУРСОВОГО ПРОЕКТУ
Відомість курсового проекту виконується згідно з ГОСТом 2.102. – 68. Додаток В,Г.
4 ЗМІСТ
У змісті вказується повна назва розділів та підрозділів записки і сторінка їх початку.
5 ВСТУП (АНОТАЦІЯ)
У цій частині пояснювальної записки студент аналізує завдання курсового проекту, в загальному вигляді визначається з методами та прийомами проектування і розрахунків зварних конструкцій, які він буде застосовувати під час виконання роботи.
6 ОСНОВНІ РОБОЧІ РОЗДІЛИ ПРОЕКТУ
Так як у будівництві найбільше використовуються балки та колони, тому в методичних вказівках наведено повну методику розрахунку цих конструкцій. Інші теми курсового проектування надаються кращим студентам, які під час виконання практичних робіт довели свою компетентність, володіють навичками практичного застосування своїх знань.
6.1 Методичні рекомендації для виконання курсового проекту за темою 1
6.1.1 Визначення розрахункових навантажень, які діють на балку
Розрахунок за методом межових станів розрахункові навантаження N,кН, які діють на балку.
N
=
,
(1)
де NHi – нормативне навантаження;
ni – коефіцієнт перенавантаження, відповідний даному навантаженню (таблиця 1, додаток А) [2]. #ДА
Балки, які використовуються в конструкціях перекриттів різних будинків та споруд, сприймають вертикальне зосередження та розподіл навантаження.
Підкранові балки є несними конструкціями кранових шляхів, якими пересуваються мостові крани. В процесі їх розрахунку та конструювання є ряд особливостей, які викликані умовами роботи та діючими навантаженнями.
На підкранові балки, крім вертикального розподіленого навантаження від сили тяжіння самої балки, діють вертикальні рухомі навантаження та горизонтальні (поперечні) сили, які виникають під час гальмування вантажного візка крана. Вертикальні пересувні навантаження та горизонтальні передаються на балку через колеса крана.
Нормативні навантаження на колесо крана, F, кН, визначаються за формулою
F = Fн n nд nс. (2)
Коефіцієнт динамічності в процесі розрахунку балок під крани важкого режиму роботи приймається рівним nд = 1,1; для інших підкранових балок він дорівнює одиниці.
Значення коефіцієнта сполучень надані в додатку А. #ДА
Горизонтальна поперечна сила від гальмування візка для кранів з гнучким підвісом вантажу, Тн, кН, визначається за формулою
Тн = 0,05 (Qкр + g), (3)
де Qкр – вантажопідйомність крана, т;
g – сила тяжіння (при відсутності значення g його можна прийняти рівним 0,3 Qкр)
Для кранів з жорстким навантаженням
Тн = 0,1 (Qкр + g). (4)
Гальмова сила передається на одну підкранову балку та розподіляється порівну між ходовими колесами крана.
