4) Життєвий цикл розвитку підприємства.

Важливим чинником формування соціально-трудових відносин є цілі, до досягнення яких прагнуть люди і підприємства на різних етапах їх діяльності. Життєвий цикл людини включає декілька стадій:

• від народження до закінчення навчання (відбувається професійне навчання);

• період вступу на роботу та укладення шлюбу (формування відносин найму та звільнення, соціально-професійного розвитку працівника);

• період трудової діяльності (створення роботодавцями належних умов праці для працівника та її оплати);

• період після трудової діяльності (проблема пенсійного забезпечення).

Стадії життєвого циклу людини опосередковано впливають на стадії життєвого циклу розвитку підприємства (організації). З розвитком організації соціально-трудові відносини формалізуються при розробці колективних договорів, вони стають об'єктом довгострокового планування, елементом стратегії організації, спрямованої на розвиток людських ресурсів.

Головним інструментом соціально-трудових відносин, за допомогою якого розробляється і втілюється в життя політика у сфері праці, є законодавство про працю.

На стан трудових відносин впливають такі фактори: структурні зміни в економіці, науково-технічний прогрес, соціальна політика уряду, темпи економічного розвитку, інфляція, гнучкість ринку праці.

Система соціально-трудових відносин характеризується такими складовими: сторони соціально-трудових відносин; суб'єкти соціально-трудових відносин; механізм соціально-трудових відносин; рівні соціально-трудових відносин; предмет соціально-трудових відносин; види соціально-трудових відносин; принципи соціально-трудових відносин; типи соціально-трудових відносин; методи регулювання соціально-трудових відносин. У соціально-трудовій сфері систему утворюють окремі процеси, явища, суб'єкти, органи, що взаємодіють між собою. Характерними рисами такої системи є її багатоелементність, ієрархічність та цілісність.

Типи соціально-трудових відносин характеризують етичні, психологічні та правові форми взаємовідносин у процесі трудової діяльності. Типи соціально-трудових відносин та їх характеристику за організаційними формами наведено в табл. 1.

Таблиця 1

Типи та принципи соціально-трудових відносин

Типи соціально-трудових відносин	Характерні ознаки типів соціально-трудових відносин
Патерналізм	Повна державна регламентація СТВ
Соціальне партнерство	Соціальний консенсус, забезпечення балансу в реалізації інтересів суб'єктів СТВ
Солідарність	Спільна відповідальність, що ґрунтується на особистій відповідальності
Субсидіарність	Самозабезпечення, самовідповідальність, самореалізація у досягненні своїх цілей
Конфлікт	Непримиренність, непоступливість, зіткнення суб'єктів взаємодії, викликане протилежною направленістю цілей, інтересів, поглядів
Дискримінація	Довільне, необгрунтоване обмеження прав і можливостей суб'єктів СТВ, проявляється: - при виборі професії, при вступі до вищих навчальних закладів, при наймі на роботу, при просуванні по службі, в оплаті праці, у наданні підприємством пільг працівникам$ - за віком, статтю, національністю та ін..

Названі вище типи соціально-трудових відносин не існують у "чистому" вигляді. Реально на кожному рівні за конкретний період часу і за певних умов складаються моделі соціально-трудових відносин, які комбінують ознаки цих типів.

За характером впливу на результати економічної діяльності та якість життя людей соціально-трудові відносини бувають двох видів:

• конструктивні - сприяють успішній діяльності підприємства та суспільства (відносини співробітництва, взаємодопомоги, конкуренції, які організовані так, щоб сприяти досягненню позитивних результатів);

• деструктивні - не сприяють успішній діяльності підприємства та суспільства, виникають тоді, коли загальна направленість інтересів співробітників і соціальних груп не відповідають цілям підприємства.

Предмет соціально-трудових відносин визначається цілями, досягти яких прагнуть люди на різних етапах діяльності. Для кожного рівня і типу соціально-трудових відносин є специфічні предмети та взаємозв'язки між ними.

Класифікація соціально-трудових відносин за рівнями та предметом наведена в табл. 2.

Таблиця 2.