2. Опишіть кістки мозкового відділу черепа.

Профільний вигляд. Скронева кість розташована по центру бічної сторони черепа і об'єднує собою вертикальну стінку тім'яної кісті – зверху, клиновидну кість, що глибоко вдається, – спереду, потиличну кість – ззаду, внизу вона утворює отвір слухового каналу. За ним витягується у вертикальному напрямі вниз сосковидний відросток. Безпосередньо перед отвором слухового каналу бере початок горизонтальний хомутоподібний скуластий відросток для з'єднання із скуластою кістю, в основі якого заглиблюється ложе для суглобового валика (блоку) нижньої щелепи. Загальна скронева область, злегка виступає вгору, закінчується по вертикалі дугоподібно (скронева лінія).

Фронтальний вигляд: домінує лобова кість, яка знизу, згинаючись дугоподібно, закінчується надбрівними дугами і оточує велику (верхню) частину входу очних ямок відростками з боку носової і скуластої кістей. З вільно зігнутої плоскості лоба піднімаються з обох боків лобові горби. Тім'яне піднесення, також колишній центр окостеніння, утворює значний акцент вигину на переході від вершини до бічної області черепа.

Зовнішні частини очних ямок. Очними ямками є ями, симетрично розташовані по обидві сторони від вертикальної осі черепа при вигляді спереду. Кожна з очних ямок нагадує форму неправильної чотирикутної піраміди, вершина якої спрямована назад і декілька медіально (у всередину), а основа обернена вперед.

Носовий отвір грушовидної форми розділений перегородкою, яка утворена сошником знизу і вертикальною пластинкою гратчастої кісті зверху. На нижньому краю носового отвору виступає вперед передній носовий остюк. Вiн сполучений з кістковою перегородкою носа. Нижче за носову порожнину знаходиться ротова порожнина, кісткова частина якої обмежена нижньою щелепою, піднебінними кістками і кістками верхньої щелепи. Поверхня верхньої щелепи має неглибоку западину, яка носить назву «Собача ямка». Передня поверхня нижньої щелепи представлена піднесенням підборіддя, що має два горбки, направлених вниз і розділених борозною.

При вивченні нижньої щелепи художнику слід звернути увагу на щелепний кут, щелепну вирізку, горбок, до якого кріпиться жувальний м'яз.

Щелепний апарат складає основну масу лицьового відділу черепа. Він є підпираючою (опорной) основою при жуванні. Можна прослідити три основні опори, що приймають тиск. Перша бере свій початок на обох очних зубах (іклах) і піднімається по праву і ліву сторону кісткової бічної стінки кореня носа до лобової кісті; друга розгалужена основна опора (опора скуластої кісті) йде лінією, що охоплює, над скуластою кістю зсередини і зовні довкола ока і досягає лобової і переднього вигину скроневої кісті, така ж лінія – горизонтально над іншою скуластою кістю до протилежного вигину скроневої кісті. В цілому скронева кість утворює рамки бічної черепної стінки. Третя основна опора йде від корінних зубів і проекційно потрапляє в середню частину черепного базису. Зі всіх трьох опор виникає лицьовий відділ черепа з основною формою притупленої носової частини.