42. Способи творення термінів певного фаху

Мова — суспільне явище, творене народом і народами, що постійно роз­вивається, поповнюється новими термінами, словами, похідними від уже іс­нуючих, переосмисленням деяких з наявних, надання іншого змісту. Розви­ваючись, мови збагачують одна одну через користувачів ними, бо ж законо­мірне бажання — додати до чужого гарного своє краще, як нам здається, або навпаки - до свого гарного додати чуже, нове.

Для словотворчої архітектоніки термінологічних одиниць характерні в цілому ті ж принципи, що й для загальновживаних одиниць.

Явище збагачення мов можемо прослідкувати на таких прикладах. Так, від латинського слова "патрон", що означає захисник, покровитель, утворено термін "патронат" (додано суфікс -ат) і надано значення - форма покровитс-льства; форма виховання дітей без батьківської опіки; опіка. Звідси і францу­зьке слово "патронеса" (додано суфікс -ес і закінчення -а) як покровителька благодійного товариства. Грецьке слово "патріот" має однаковий корінь із латинським "патр", означає земляк, співвітчизник. Нині цим словом іменують людину, яка любить свою батьківщину, народ. Звичайно, слово "патріотизм" - це почуття любові до Вітчизни, відданість чому-небудь. Слово "патріарх" -грецьке - має первинну назву - родоначальник. Це й прабатько, глава роду в родовому суспільстві. Це й найвища духовна особа в православній і христи­янській церкві. У переносному значенні - стара поважна людина, глава роди­ни, найстарший шанований представник якоїсь галузі науки, мистецтва, культури. Слово "патріархат" називає останній період в історії первіснооб­щинного ладу. Слово "патриції" теж однокореневе з попередніми. Так нази­вали родову аристократію у Стародавньому Римі, а в часи середньовіччя - це особи, які належали до міської аристократії в країнах Західної Європи (за­уважте, це слово - вже латинського походження!). Грецьке "патронімія" - це назва або прізвище, що походить від предків по батьківській лінії. Латинське "патримоніальний" означає спадковий, родовий (від слова батько). Слово "апатрид" - грецьке - позбавлений батьківщини - особа без громадянства, а "біпатрид" - у міжнародному праві - особа, що одночасно є громадянином двох держав, тобто має подвійне громадянство. Латинське "репатріант" вказує на особу, яка повернулася на батьківщину внаслідок репатріації - повер­нення на батьківщину емігрантів, військовополонених.

Отже, від подібних за значенням і звучанням грецького і латинського слів "батько" утворено більше десятка однокореневих слів-термінів афіксним способом, складанням основ.

Кількість термінів у розвинених мовах у кілька разів перевищує кіль­кість загальновживаних слів і досягає зараз кількох мільйонів лексичних одиниць. І ця кількість невпинно зростає.

Термінологічні одиниці надходять до мови різними шляхами. Перший шлях - надання статусу термінів загальновживаним лексичним одиницям рід­ної мови. Такий варіант утворення термінів не завжди є позитивним, оскільки тут часто мають місце переосмислення, метонімічне перенесення, коли слову приписується нове значення (наприклад, терміни "плече", "голова", "ланцюг" тощо). З метою диференціації подібних лексичних одиниць терміни часто змінюють форму написання, вимови, відмінювання, наголосу.

Більш популярним та виправданим є шлях утворення термінів шляхом запозичення з інших мов. На різних етапах становлення суспільства терміни запозичуються з різних мов, що зумовлено різними історичними умовами. Так, музична та комерційна термінологія провідних європейських мов є, в основному, італійського походження (легато, адажіо, анданте, банк, авізо, лоро, альпарі), театральна та поштова - французького (антракт, партер, афіша, кур'єр, бандероль), спортивна - англійського (футбол, спорт, чемпі­он, ринг). Навігаційна термінологія в українській, російській, англійській та деяких інших мовах складається, в основному, з голландських лексичних елементів (укр. кіль, рубка, боцман, англ. сіеск). Загальнотехнічна, реміснича та військова термінологія багатьох слов'янських мов має численні запози­чення з німецької мови (верстат, кронштейн, еркер, плац, бруствер, фельд­фебель, штандарт).

Особливий тип запозичень - вживання слів і словотворчих моделей грецької та латинської мов. Такі терміни утворювалися на різних етапах розвитку мови і в різних терміносферах. Церковна термінологія у народів, що сповідують католицизм, складається, в основному, з латинських еле­ментів, у православних народів - грецьких. У деяких субмовах не завжди можна віддати перевагу будь-якій одній мові. Надто у теперішній час нові терміни нерідко утворюються за змішаним типом: один корінь грецького походження, інший — латинського (наприклад, слово "термінологія"'' складається з латинського елементу Іеггпіпиз - межа та грецького 1о§оз — наука). Та цілком нові терміни, як правило, не "вигадуються". За всю істо­рію розвитку науки та техніки можна навести лише кілька випадків такого утворення термінів.

Як окремий випадок термінотворення можна навести шлях запозичення одиниць з інших наукових сфер. При цьому термін нерідко набуває нового значення (наприклад, "морфологія" у мовознавстві, геології та біології; "мов­лення" у мовознавстві, риториці, психології, фізіології та медицині).

Загальнонаукова, міжгалузева і вузькоспеціальна термінологія

Залежно від ступеня спеціалізації значення терміни можна поділити на три основні групи:

1. Загальнонаукові (абстрактні) терміни - вживаються практично в усіх галузевих термінологіях, наприклад: система, системність, взаємодія, тип, до­каз, анапіз, причина, наслідок, закон, класифікація, аргумент, метод т. д.

2. Міжгалузеві терміни — це терміни, які використовуються в кількох споріднених або й віддалених галузях. Так, економічна наука має терміноло­гію, спільну з іншими соціальними, природничими науками, наприклад: амо­ртизація, екологічні витрати, санація, технополіс, приватна власність.

3. Вузькоспеціальна терміни — це терміни, характерні лише для певної галузі, наприклад: матч, футбол, гол, арбітр, м 'яч, штанга - спортивна тер­мінологія.

Безперечно, професійне спілкування неможливе без використання термінів. Проте в мовленні фахівців, крім термінів, широко побутують й інші спеціальні одиниці - професіоналізми та номенклатурні назви.

Професіоналізми — це слова або вислови, притаманні мові людей певної професійної групи. Суттєва різниця між термінами і професіоналізмами полягає в тому, що терміни — це офіційні наукові назви поняття, а професіоналізми виникають як розмовні, неофіційні замінники термінів, наприклад:

1.Слова та словосполучення, притаманні мові моряків: кок - ку­хар, камбуз - кухня, кубрик - кімната відпочинку екіпажу, бак - носова частина корабля, чалитися — приставати до берега, ходити в море — плавати тощо.

2.Професіоналізми працівників банківсько-фінансової, торговель­ної та подібних сфер: зняти касу, підбити, прикинути баланс.

3.Назви фігур вищого пілотажу в льотчиків: бочка, петля, піке, штопор та ін.

4.Професіоналізми користувачів ПК: мама — материнська плата, клава - клавіатура, скинути інформацію - переписати, вінт - вінчестер (твердий диск нагромадження інформації).

5.Професіоналізми музикантів: фанера - фонограма, ремікс -стара мелодія з певною обробкою, розкрутити (пісню, ім'я) - розрек­ламувати.

Професіоналізми на відміну від термінів, як правило, емоційно забарв­лені, є переосмисленими словами загального вжитку. Вони можуть викорис­товуватися в неофіційному професійному спілкуванні, проте є ненорматив­ними в професійних документах, текстах, в офіційному усному мовленні.

Номенклатура (від лат. потепсіаіига — перелік, список імен) — сукупність назв конкретних об'єктів певної галузі науки, техніки, мистецтва тощо. їх потрібно відрізняти від термінів, що позначають абстраговані нау­кові поняття. Номенклатуру становлять іменники та словосполучення, які передають як систему назв об'єктів певної науки, так і сукупність назв одинич­них об'єктів (наприклад, у географічній номенклатурі - Чорне море, Шацькі озера, річка Десна), видові назви (у ботанічній лексиці назви дерев: дуб, сме­река, ялина). Існує номенклатура медична, мовознавча, хімічна, економічна (пор. термін валюта і номенклатурні назви долар, євро, крона, песо тощо), технічна (пор. термін борознороб-щілиноріз і номенклатурні назви ДЩН-1, ДЩН-2, ДЩН-3).