3. Призначення і будова засобів запалювання бойових зарядів. Маркування боєприпасів.

Засобом запалювання називається елемент бойового заряду, призначений для запалювання порохового заряду при пострілі.

За приведенням у дію засоби запалювання поділяються на: ударні (капсульні втулки і ударні трубки), електричні (електрозапали), електроударні.

Ударні засоби запалювання діють від удару бойка і використовуються у пострілах для гармат гільзового заряджання і для деяких мінометів.

Електричні засоби запалювання діють від імпульсу струму і використовуються в боєприпасах реактивної, танкової, зенітної, берегової і корабельної артилерії.

Електроударні засоби запалювання можуть діяти як від удару бойка, так і від електроструму, але вони значного поширення не отримали з причини високої вартості.

До засобів запалювання ставляться такі основні вимоги: безпека у поводженні і чутливість до початкового імпульсу, який викликає їх дію, забезпечення достатнього і одноманітного теплового імпульсу (форсу вогню), надійна обтюрація порохових газів при пострілі, можливість повторного використання, стійкість при тривалому зберіганні.

Засоби запалювання складаються з корпусу, запалювального вузла, обтюруючого вузла, порохової петарди.

Найбільш поширеними засобами запалювання у наземній артилерії є капсульні втулки КВ-4, КВ-5 і ударні трубки УТ-31.

Капсульна втулка КВ-4 (рис. 2.12) складається з корпусу з герметизуючими кільцями, втулки з капсуль-підпалювачем, коваделок з обтюруючим пристроєм, порохової петарди.

Рисунок 2.12 – Капсульна втулка КВ-4:

1-корпус; 2-герметизуючі кільця; 3-порохова петарда; 4-обтюручий конус;

5-коваделко; 6-капсуль-підпалювач

При ударі бойка ударника прогинається дно капсульної втулки і капсуль-підпалювач, наштовхуючись на коваделко, запалюється. Порохові гази піднімають обтюруючий конус і запалюють порохову петарду, тепловий імпульс якої через запальні отвори в соску гільзи запалює запалювач. У результаті запалюється увесь пороховий заряд. Одночасно тиском порохових газів заряду обтюруючий конус підтискається до гнізда коваделка, виключаючи прорив газів через дно капсульної втулки.

Маркування боєприпасів

Маркування боєприпасів – це написи та умовні знаки, нанесені фарбою на боєприпаси та їх закупорку.

Маркування наноситься на снаряди, міни, картузи та їх закупорку фарбою чорного кольору, а по чорному фарбуванню – білого кольору.

На снарядах маркування наноситься на їх оживальних та циліндричних частинах (рис. 2.13).

Рисунок 2.13 – Нанесення маркування:

на оживальній частині снарядів наносяться такі дані:

1 – шифр споряджання; 2 – номер споряджувального заводу; 3 – номер партії та рік спорядження;

на циліндричній частині снарядів наносяться такі дані:

4 – скорочений індекс снаряда; 5 – калібр снаряда; 6 – ваговий знак снаряда

Маркування на закупорці з пострілами наноситься на передню та торцеву стінки, а також на кришку ящика (2.14).

На передню стінку наносяться: марка підривників; завод, партія, рік виготовлення підривників; місяць, рік та база приведення пострілів в остаточно-споряджений стан; калібр і скорочене позначення гармати, тип снарядів; тип бойових зарядів; ваговий знак снарядів і партія, рік, база збирання пострілів; кількість пострілів у ящику і його вага з пострілами.

Рисунок 2.14 – Нанесення маркування на закупорці