3. Види понять.

В основі поділу понять на види (класифікації понять) лежать ос­новні його логічні характеристики - зміст та обсяг.

За обсягом розрізняють поняття пусті (нульові) та непусті.

Пусті - це поняття, обсяг яких є порожньою множиною. Пустота понять обумовлена їх змістом, невідповідністю дійсності. Вони відображають предмети, які в дійсності не існують, наприклад, "вічний двигун", "баба Яга", "Дід Мороз".

Непусті поняття мають в обсягу один і більше елементів. Серед них видаляють одиничні та загальні.

Обсяг одиничних понять складається із одного елемента, на­приклад, "Великий Кобзар", "столиця України", "планета Земля".

Обсяг загальних понять містить два і більше елементів, наприк­лад, "студент", "підручник", "місто".

Загальні поняття бувають, в свою чергу, реєструючими та не- реєструючими.

У реєструючих понять можна точно встановити кількість еле­ментів обсягу, наприклад, ''планета Сонячної системи", "школа м. Кременця".

Нереєструючі поняття мають обсяг, у якому неможливо перера­хувати кількість елементів, наприклад, "рослина", "автомобіль", "сила".

Класифікацію понять за обсягом можна зобразити наступною схемою (див. Рис. 5):

За змістом виділяють наступні пари понять: конкретні – абстрактні, відносні – безвідносні, позитивні – негативні, збірні – незбірні.

Конкретними є поняття, в яких відображені окремі предмети чи класи предметів (як матеріальні, так і ідеальні) у сукупності їх ознак : "будинок", "зошит", "вірш".

Абстрактними є поняття, в яких відображено окрему ознаку предмета, яка мислено відділена від свого носія і виступає як са­мостійний предмет мислення, наприклад, ''чесність", "рівність", "краса" .

Відносні поняття передбачають наявність іншого поняття, в парі з яким вони набирають свого змісту. Наприклад, "керівник"-"підлеглий", "діти"- "батьки", "вчитель"-"учень".

Безвідносні поняття відображають предмети, які існують са­мостійно, поза залежністю з іншими предметами, наприклад, "людина", "ручка", "дерево".

Позитивні поняття характеризують наявність відношення або ознаки у предмета -"активний учасник", "старанність", "вдалий вибір", "жорстокість

Негативні поняття виражають відсутність у предмета вказаної оз­наки чи відношення - "неосвічена людина", "безхмарне небо", "недисциплінований учень".

Поняття, які виражаються словами, що не вживаються без частки "не" та префікса "без " є позитивними - "незгода", "ненависть", "бездо­ганно".

Збірними називаються поняття, в яких сукупність однорідних елементів мислиться як одне ціле - "ліс", "сузір'я", "група".

Незбірні поняття характеризують окремі предмети - "порт­фель", "книжка", "річка".

4. Відношення між поняттями.

Оскільки предмети і явища навколишнього світу перебувають між собою у зв'язку і взаємозалежності, то і поняття, що їх відоб­ражають, також знаходяться у зв'язку, перебувають у певному відношенні один до одного.

Вивчення відношень між поняттями сприяє більш чіткому засвоєнню їх змісту та обсягу, допомагає при смисловому аналізі текстів. Проте, порівнюючи поняття між собою, неважко помітити, що деякі з них знаходяться у тісних зв'язках, а зв'язок між іншими поняттями є дуже далеким. З огляду на це, в логіці розрізняють порівняні та непорівнянні поняття.

Порівняні поняття належать до одного предметного універсуму, а тому мають у змісті спільні ознаки.

Непорівняні поняття відображають предмети різних віддалених царин, не мають спільних родових ознак, а тому відношення, які між ними існують, є надто загальними, наприклад, "філософія", "комбайн", "динозавр" і "пісня". Зрозуміло, що встановити відношення можна ли- ше між порівняними поняттями. Порівняні поняття перебувають між собою у двох типах відношень - сумісності та несумісності.

Поняття вважаються сумісними, якщо їх обсяги мають один або більше спільних елементів. Якщо обсяги понять не мають жодного спільного елемента, то вони є несумісними.

Відношення між сумісними поняттями.

А). Відношення тотожності

Тотожними (рівнозначними) називаються поняття, які мають різний зміст, але обсяги яких повністю співпадають. Рівнозначні поняття відображають одну й ту ж множину елементів, але під кутом зору їх різних ознак. Відношення тотожності зображають такою схе- мою (див. Рис. 6):

А – автор поеми «Гайдамаки»,

В – «Великий Кобзар».

Б). Відношення підпорядкування

У підпорядкуванні перебувають поняття, одне з яких відноситься до іншого як вид до свого роду. При цьому кожен елемент обсягу видо­вого поняття включається в обсяг родового, але сукупність видових елементів складає лише частину (підмножину) останнього. Відношення підпорядкування зображаєгься такою схемою (див. Рис. 7):

А – «метод навчання»,

В – «словесний метод навчання».

Родове поняття (А) 9азивають підпорядковуючим, а видове (В) – підпорядкованим.

Відношення підпорядкування слід відрізняти від співвідношення між цілим і частиною, де відсутній родо-видовий зв’язок Тому такі, наприклад, поняття як «університет» і «історичний факультет» не перебувають у відношенні підпорядкування.

В). Відношення перетину

У відношенні перетину (перехрещення) перебувають поняття, які мають різний зміст, але обсяги яких частково співпадають. Перехресні по­няття мають спільні елементи (елементи, яким притаманні ознаки як першого, так і другого понять), а також елементи, що не входять до обсягу іншого по­няття. Схема відношення перетину виглядає наступним чином (див. Рис. 8):

А – «школяр»,

В – «філателіст».

Відношення між несумісними поняттями.

а). Відношення співпідпорядкування

Даний вид відношення має місце між поняттями, які виключають одне одного, але мають спільну родову основу. Його зображають за допомогою такої схеми (див. Рис. 9):

А - "вищий навчальний заклад" ,

В - "університет",

С - "інститут".

б). Відношення протилежності

Поняття, що перебувають у відношенні протилежності, виключають одне одного таким чином, що виступають двома крайніми видами однієї родової множини. Сума обсягів цих понять не вичерпує всього обсягу родової основи.

На схемі протилежні поняття зображаються одне навпроти одного (див. Рис. 10):

А - "молодість",

В - "старість".

в). Відношення суперечності.

У відношенні суперечності перебувають поняття, які виключають одне одного, але таким чином, що вичерпують весь обсяг родової осно­ви. Зміст одного з цих понять повністю заперечує зміст іншого. При цьому зміст заперечного поняття залишається невизначеним.

Схема відношення суперечності (див. Рис. 11):

А - "великий",

В - "невеликий".

Відношення між поняттями

У підсумку подамо відношення між поняттями у вигляді такої схеми (див. Рис. 12):