- •Множини та операції над ними Лекція 2
- •1.1. Поняття множини
- •1.2. Основні означення Множини позначаються великими літерами латинського алфавіту. Порожню множину позначають символом , це множина, яка не має ні одного елемента.
- •6. Аксіома об’єднання. Для довільної множини a існує множина b , яка складається точно з усіх елементів, що входять до елементів множини a.
- •7. Аксіома булеана. Для будь-якої множини a існує іі булеан в(a) , тобто сукупність всіх підмножин множини a.
- •1.3. Способи визначення множини.
- •1.4. Операції над множинами.
- •1.6. Декартовий добуток.
- •1.5. Діаграми Ейлера – Венна
- •З цієї діаграми добре видно, що симетрична різниця визначається формулою . Алгебра множин. Закони алгебри множин.
1.5. Діаграми Ейлера – Венна
Для наглядної ілюстрації операцій над множинами використовуються так звані діаграми Ейлера – Венна. Ми з ними мали справу тільки-що. На цих діаграмах результат операції подається у вигляді затемненої області, а квадрат – це універсальна множина U.
Рис.3
З цієї діаграми добре видно, що симетрична різниця визначається формулою . Алгебра множин. Закони алгебри множин.
Операції над множинами, як і операції над логічними змінними, мають деякі властивості. Останні виражаються сукупністю тотожностей незалежно від конкретного вмісту множин, що входять у них, і є підмножинами деякого універсуму . Ми вже знаємо, що множина об’єктів разом з операціями утворюють алгебру. Множина всіх множин разом з операціями об’єднання, перетин і абсолютного доповнення утворюють алгебру, яка називається алгеброю множин. Її основні властивості або закони алгебри множин наведені нижче.
Комутативний закон |
|
|
|
Асоціативний закон |
|
|
|
Дистрибутивний закон |
|
|
|
Властивості множин та |
|
|
|
Закон ідемпотентності (самопоглинання) |
|
|
|
Закон поглинання |
|
|
|
Закони де Моргана |
|
|
|
Доповнення, різниці та ін. |
|
|
|
1.6. Декартовий добуток.
Нехай
маємо дві множини
і
.
Множина
називається декартовим
добутком множин
і
і позначається символом
.
Якщо множини
і
скінченні і складаються з
і
елементів відповідно, то множина
– декартовий добуток множин
і
–
складається з пар
елементів.
О з н а ч е н н я. Декартовий добуток двох множин – це множина всіх можливих пар елементів множин і .
Декартовий
добуток іноді називають прямим
добутком,
який позначають символом
.
Означення. Прямим (або декартовим) добутком множин і називається множина всіх упорядкованих пар елементів , з яких перший належить множині , а другий – множині (позначається ):
Порядок входження пар може бути будь-яким, але розташування елементів у кожній парі визначається порядком множин, що перемножуються. Тому , тобто прямий добуток властивості комутативності не має.
Число
елементів множини, як уже говорилось,
позначається символом
,
отже, число елементів декартового
добутку дорівнює
.
Зауважимо, що
=
тільки у випадку, коли принаймні один
із співмножників є порожня множина.
Коротко цю тезу можна записати так:
.
В подальшому будемо вважати, що, як
правило, множини А
і В
–
не порожні..
Окремий інтерес являє той випадок, коли множини рівні, тобто . Оскільки тепер в декартовому добутку будуть елементи однієї й тієї ж множини, то потрібно ввести поняття упорядкованої пари елементів.
О з
н а ч е н н я. Упорядкованою
парою елементів
множини
називається об’єкт
,
який складається з двох (не обов’язково
різних) елементів
і
,
для яких відомо, котрий з них є першим
у цій парі, а котрий другим.
Так,
наприклад, якщо множина
,
то пари
і
,
а також пари
вважаються різними, хоча вони і складені
з одних і тих же елементів. Пари, складені
з однакових елементів
теж вважаються упорядкованими.
О з
н а ч е н н я.
Декартовим
квадратом множини
називається
множина
всіх упорядкованих пар
елементів із множини
і позначається символом
.
Отже, декартовий квадрат деякої множини – це множина, складена з усіх упорядкованих пар елементів множини .
Поняття
упорядкованої пари можна узагальнити
і на упорядковані трійки
,
четвірки
і взагалі
–ки
.
Елементи в цих
–ках
мають бути розташовані в певному порядку.
Оскільки з елементів множини
можна побудувати множини пар
елементів, множини трійок,
четвірок
і взагалі
–ок,
то для позначення цих множин вводяться
символи:
–
множина всіх (неупорядкованих) пар
елементів,
–
множина неупорядкованих трійок елементів
множини
,
–
множина неупорядкованих
–ок
елементів множини
.
Так само можна узагальнити і поняття декартового добутку на випадок довільної сукупності множин.
О з
н а ч е н н я.
Декартовим
добутком
множин
називається
сукупність послідовностей, тобто
сукупність упорядкованих
–ок
елементів вигляду
,
де
,
.
Елементи
декартового добутку
часто
називають кортежами.
Інакше
кажучи, кортежем
називають
впорядковану послідовність
,
а кожен його елемент – компонентою
кортежу.
Кортеж може містити компоненти, що
повторюються, але не можна порушувати
заданий порядок компонент у кортежі.
Наприклад, такі кортежі не рівні:
.
Для позначення кортежу використовують
круглі дужки, а для заміщення його в
тексті – символ t,
тобто
.
Впорядковані набори елементів фіксованої
довжини називають сумісними
кортежами.
Кортеж може бути самостійним об'єктом або елементом множини сумісних кортежів. Множини сумісних кортежів, що мають однакові імена компонент і однаковий порядок їх проходження в кортежі, зручно описувати таблицями.
Наприклад,
точку на кресленнях описують в декартовій
системі координат так: (x;
у; z),
де x,
у, z
– координати точки в тривимірному
просторі; в полярній системі координат
так: (,,
),
де
– радіус-вектор,
– кут нахилу радіус-вектора до осі Оx,
а
– кут нахилу радіусу вектора до осі Оy;
дату в документах описують так:
(<число>,<місяць> ,<рік>). Число
компонент кортежу визначає його довжину
або ранг:
.
П р и к л а д 2.1.
Нехай
–
множина дійсних чисел. Тоді
= {(0,0),(0,1)},
=
{(0,0),(1,0)},
=
{(0,0,0),(0,0,1),(0,0,2),(0,1,0),(0,1,1),(0,1,2)},
B2={(0;0),(0;1),(1;0),(1;1)}.
Нехай
R1=R
–
множина точок числової прямої, тоді R2
=
– множина
точок площини XOY,
R3
=
– множина
точок простору XOYZ
Звертаємо увагу на те, що декартовий
добуток – операція не
комутативна.
Видно, що
.
В цьому є певна аналогія з векторним
добутком векторів.
П р и к л а д 2.2.
Розглянемо
скінченну множину А,
елементи якої є символи (букви, цифри,
розділові знаки, знаки операцій ). Таку
множину будемо називати алфавітом.
Елементи декартового степеня
(тобто n–ки)
– це слова
довжини
n
в
алфавіті А.
Множину В
всіх слів в алфавіті А
можна
записати у вигляді:
.
Нехай,
наприклад, множина складається з десяти
елементів
.
Це – алфавіт з 10- символів. Всякий набір
символів з цього алфавіту називається
словом
відповідної довжини. Наприклад,
є слово, але
уже не є слово, оскільки елементи
і
не належать алфавіту. Отже, множина
елементів буде словом в заданому алфавіті
тоді і тільки тоді, коли всі його елементи
належать алфавіту.
Коли мова йде про числові множини, то у
слові
нулі не можуть стояти на першому
місці.
Зауважимо,
що при запису слів , як правило, не
використовують обрамляючи дужки і
розділові коми. Запишемо, наприклад,
множину всіх слів B
довжиною
не більше трьох в алфавіті А
=
{0;1}.
Це буде множина слів довжиною 1 або
довжиною 2, або довжиною 3, тобто це буде
об’єднання цих множин:
,
де
,
.
Тоді
З а у
в а ж е н н я.
Звернемо ще раз увагу на те, що при
операція декартового добутку
не комутативна. Проте можна довести, що
ця операція асоціативна, тобто
.
Це означає , що елементи (a,b,c)
, ((a,b),c)
, (a,(b,c))
за
означенням збігаються. Тут бачимо
аналогію з скалярно-векторним добутком
трьох векторів. Наведемо декілька
дистрибутивних законів відносно операцій
і операції
.
1.
;
2.
;
3.
;
4.
;
5.
;
6.
.
