IX. Україна у міжвоєнний період (1920-1939 р. Р.)

Колективізація українського села – курс на колективізацію був проголошений ХV з’їздом ВКП(б) у 1927 р.,а з 1929 р. почалася її насильницьке форсоване здійснення.

Індустріалізація України – у грудні 1925 р. ХІV з’їзд РКП(б) проголосив курс на індустріалізацію : передбачалося прискорення промислового росту Рад Союзу і досягнення ним у короткі строки рівня розвитку економічно розвинених країн світу.

Демократія – форма політичної організації суспільства,що характеризується участю народу в управлінні державою.

Держава унітарна – форма державного устрою ,організованого на ґрунті верховенства єдиного принципу єдиної суверенної держави,яка прагне неподільної інтеграції всіх соціальних відносин.

Конституція СРСР 1924 р. – юридично формальна СРСР,позбавила союзні республіки права на зовнішню політику і торгівлю,прийняття власних рішень щодо розвитку транспорту,зв’язку,оборонної промисловості. Повноваження республік обмежувалися сільським господарством,внутрішніми справами,охороною здоров’я,соціальним забезпеченням.

Конституція УРСР 1937 р. – VІІІ з’їзд рад СРСР 5 грудня 1936 р. затвердив нову конституцію СРСР,а ХІV з’їзд рад України 30 січня 1939 р. – нову конституцію УРСР. Конституція 1937 р. стала третьою конституцією радянської України.

НЕП (Нова економічна політика) – з 1921 р. загальна криза в країні змусила перейти від політики «воєнного комунізму» до нової економічної політики. НЕП передбачав часткове повернення до ринкових відносин,різних форм власності,економічних методів управління народним господарством.

Українізація – це політика в національно-культурній сфері,яка здійснювалася радянським керівництвом в Україні у 20-ті р. р.

X. Україна: Друга світова війна 1939-1945 р. р. Рух опору.

Антигітлерівська коаліція – військовий політичний союз держав,які у 1941 – 1945 р. р. боролись з фашистською Німеччиною та її союзниками. Важливим етапом на шляху створення коаліції стала Вашингтонська конференція( 22.12.1941 – 14.01.1942 р. р.). Підписано Декларацію Об’єднаних Націй представниками 26 держав,що визнали готовність боротися проти держав-агресорів.

Війна – надзвичайний стан,до якого спонукають націю,державу чи світову спільноту міждержавні суперечності,що нагромадились на попередніх етапах суспільного розвитку.

Геноцид – сукупність дій,або політика,спрямовані цілковито або частково на винищення національності,етнічної,расової,релігійної або соціальної спільності людей.

Екстремізм – схильність до крайніх поглядів і дій переважно в політиці,ідеологічному протиборстві.

Зовнішня політика – політика ,згідно з якою регулюються взаємовідносинами між державами і народами на міжнародній арені.

Ідеологія – один із найчіткіше виражених комплексів духовного життя суспільства,який відображає сукупність поглядів,ідей,цілей та ідеалів людей, що характеризують їхню самосвідомість,відношення до діяльності та становище у конкретно-історичних умовах суспільного життя.

Окупація – тимчасове насильницьке заняття території іншої держави без придбання суверенних прав на неї.

Організація українських націоналістів – (ОУН) утворилася у 1929 р. на боці Української військової організації. Організатором і керівником ОУН протягом 1929-1938 р. р. був Є.Коновалець. Мета ОУН – утворення соборної української держави з багато складною економікою. Методи боротьби – пропагандистські,агітаційні,організаційні,диверсійні і терористичні.

Трибунал військовий – судовий орган,який створюється для розгляду справ про злочинність збройних сил,тощо. Трибунал міжнародний воєнний – судовий орган,створений у 1945 р. для суду над фашистськими воєнними злочинцями.

Фашизм – правоекстреміський ідейно-політичний рух,який виник у 1919 р. в Італії внаслідок національного невдоволення результатами Першої світової війни,а також як реакція на економічну та політичну нестабільність і зростання ліворадикального руху в країні. Загальні риси: застосування форм і методів політичного терору і фізичного насильства;знищення інститутів демократії та парламентаризму;встановлення всеосяжного держконтролю в усіх сферах суспільного та особистого життя та ін.

«Холодна війна» - термін,який означає період міжнародної напруженості, ідеологічного та політичного протистояння внаслідок загострення відносин після Другої світової війни між СРСР і США.

Холокост – винищення нацистами євреїв у Європі впродовж 1933-1945 р. р. Відокремлюють два періоди:до 1941 і після.