- •Херсонський національний технічний університет Кафедра менеджменту та маркетингу
- •Методичні рекомендації
- •1. Ціль та задачі розрахунково-графічної роботи
- •2. Організація виконання розрахунково-графічної роботи
- •3. Тематика, зміст і обсяг розрахунково-графічної роботи
- •3.1. Теми розрахунково-графічної роботи
- •4. Послідовність виконання і представлення розрахунково-графічної роботи до захисту
- •4.1. Зміст розрахунків розрахунково-графічної роботи
- •Чисельність робітників для капітального ремонту і їх зарплата.
- •Штат і фонд заробітної плати керівників, спеціалістів, службовців і моп.
- •Техніко-економічні показники по праці
- •4.3. Зміст розрахунків плану по собівартості продукції, що робляться в розрахунково-графічній роботі.
- •Денний і місячний фонд заробітної плати
- •4.1.3. Зміст розрахунків техніко-економічних показників
- •5. Оформлення розрахунково-пояснювальної записки
- •6. Методичні вказівки до розрахункової частини
- •6.1. План виробництва і реалізації продукції (Виробнича програма)
- •6.2. План по праці, кадрам та заробітній платі
- •6.3. План по собівартості продукції
- •6.2.1. Стаття витрат: «Сировина й основні матеріали»
- •6.3.2. Стаття витрат: «Допоміжні матеріали, які йдуть в продукцію, і тара»
- •6.3.3. Стаття витрат: «Пара, вода, електроенергія, холод на технологічні цілі»
- •6.3.4. Стаття витрат: «Основна і додаткова заробітна плата основних виробничих робітників»
- •6.3.5. Стаття витрат: «Відрахування від зарплати основних виробничих робочих»
- •6.2.6. Стаття витрат: «Витрати з утримання й експлуатації обладнання»
- •Розрахунок витрат на енергію двигуну
- •Витрати на капітальний, середній і поточний ремонт.
- •Амортизація обладнання.
- •Транспортні витрати
- •6.3.7. Цехові витрати
- •6.2.8. Загальногосподарські витрати.
- •6.3.9. Понадвиробничі витрати
- •6.3.10. Розрахунок повної собівартості
- •6.3. Техніко-економічні показники ефективності роботи цеху, ділянки, заводу)
- •Вартість реалізованої продукції.
- •Прибуток
- •Вартість основних виробничих фондів.
- •Рентабельність.
- •Рентабельність продукції
- •Рентабельність продажів
- •Термін окупності.
- •Приклад розрахунку індексу прибутковості
- •Штати та фонди заробітної плати
- •Витрати на пакувальні матеріали (тара)
- •Завдання на курсовий проект (роботу) студентові
6. Методичні вказівки до розрахункової частини
В розрахунковій частині кожен студент повинен розрахувати: «План по виробництву та реалізації продукції (Виробнича програма)» «План по праці, кадрам та заробітній платі», «План по собівартості продукції» та «Техніко економічні показники роботи обраної організації».
6.1. План виробництва і реалізації продукції (Виробнича програма)
Виробнича програма, або план виробництва і реалізації промислової продукції, - це завдання підприємства з випуску певної кількості й асортименту продукції в планованому періоді.
Планування випуску продукції є головним розділом річного плану тому, що інші розділи забезпечують його реалізацію. План випуску та реалізації продукції розробляється в натуральному і вартісному виразі. Для підприємств, які випускають широкий асортимент продукції, можна вимірювати випуск в умовних одиницях
Якщо дана продукція (обрана студентом у курсовій роботі) класифікується за сортами, тоді у виробничу програму необхідно ввести графу - коефіцієнт сортності.
Коефіцієнт сортності (Кс) показує частку середньої ціни в ціні першого сорту.
Для розрахунку коефіцієнта сортності сировини, що надходить, або готової продукції, використовують таку формулу:
де Кс - коефіцієнт сортності;
Ц1с - ціна першого сорту (вищого сорту);
%1с - процент першого сорту;
Ц2с - ціна другого сорту;
%2с - процент другого сорту;
Ц3с - ціна третього сорту;
%3с - процент третього сорту.
На продукцію другого, третього сорту існують знижки. Наприклад, на продукцію другого сорту приймають знижки в розмірі 1,5%, на продукцію третього сорту 20-30%.
Виробнича програма складається на рік із розбивкою по кварталах. Тому перед розрахунком виробничої програми вибирається режим роботи основних і допоміжних цехів або відділів (змінність, тривалість зміни, графік роботи, дані беруться з курсової роботи за фахом).
Режимний фонд часу розраховують за формулою:
де Др - кількість робочих днів за рік;
Тзм - тривалість зміни;
Кзм - коефіцієнт змінності.
Відповідно до кількості днів у кварталі розробляється весь випуск готової продукції за рік. А також відповідно до цього планується потреба в сировині по кварталах, що заноситься у відповідні колонки виробничої програми.
Різноманітні втрати й відходи можна зводити в одну графу у виробничій програмі. Зворотні відходи, побічні продукти та напівфабрикати що не є основною продукцією, оскільки вони мають різну ціну, класифікуються окремо.
Якщо відсотки втрат, відходів заданий, то розрахунок виконується за формулою:
де В - втрати, відходи;
%В - відсоток втрат, відходів;
С - кількість сировини, що поступає.
Дані виробничої програми надаються у вигляді таблиці 1.
Якщо в розрахунково-графічній роботі передбачена переробка зворотних відходів, це так само враховується у виробничій програмі.
Потребу у сировині, якщо задана кількість готової продукції, можна розрахувати за формулою:
де С - кількість сировини;
В - втрати сировини в процесі виробництва;
Вб - беззворотні відходи;
Г - кількість готової продукції;
Взв - зворотні відходи.
Якщо відомі відсотки втрат до маси сировини, що надходить на кожну технологічну операцію, додавати дані відсотки не можна (складний відсоток). Тоді можна скористатися формулою:
де х1 - число втрат і відходів на першій операції, %;
х2 - число втрат і відходів на другій операції, %;
хn - число втрат і відходів на n-ій операції, %;
n - число операцій.
Вихід готової продукції, якщо відомо кількість сировини, що надходить, можна розрахувати за формулою:
Для заповнення підсумкової графи у виробничій програмі частина показників розраховується як середня арифметична зважена величина.
Наприклад, для розрахунку середньо арифметично зваженого відсотку втрат використовується формула:
де %В1 - відсоток втрат по першому виду продукції;
С1 - потреба в сировині для першого виду продукції;
%В2 - відсоток втрат по другому виду продукції;
С2 - потреба в сировині для другого виду продукції;
%В3 - відсоток утрат по третьому виду продукції;
С3 - потреба в сировині для третього виду продукції.
Розрахунок інших середніх величин виконується аналогічно.
Після розрахунку виробничої програми для кожного виду продукції й взагалі для запланованого асортименту розраховують баланс сировини і відсоток виходу готової продукції із сировини.
Баланс сировини розраховується за формулою:
де Qн - кількість напівфабрикату на початок року (якщо такі є);
Qк - кількість напівфабрикату на кінець року (якщо такі є).
Відсоток виходу готової продукції із сировини визначають за формулою:
де %в - відсоток виходу готової продукції із сировини;
Г - готова продукція, т;
С - витрачена сировина, т.
Результати розрахунків зводяться в таблицю 1.
