Особливості Просвітництва в Україні

Розвиток, поширення ідей Просвітництва в Україні було обумовлено високим рівнем духовної культури. Уже в XVI -XVII століттях в Україні діяло багато шкіл, видавництв, інших культурних центрів. Так Павло Алеппский (архідиякон), побувавши в Україні в 1654 році, відзначав, що в селах всі діти вчаться в школах, навіть сироти, а людей, що вміють читати і писати багато не тільки серед чоловіків, але також і серед жінок1. Братства і братські школи стали центрами духовної культури і фундаментом, на якому було заснована вища освіта на українських землях. Так, шляхом злиття в 1632 році Київської братської школи і вищої Лаврської школи (при Києво-Печерській Лаврі), організованої Петром Могилою утворився Києво-Могилянській колегіум; при гетьманстві Мазепи (1750 р.) перейменований в академію. Києво-Могилянська академія стала першим вищим навчальним закладом в Україні і центром духовної культури. Вона була школою загальноосвітньою, а не спеціальною; до неї приймали молодь всіх суспільних станів, від шляхти і козацької старшини до посполитих включно. Крім українців і білорусів, сюди йшли по науку і "московіти" (великоруси), румуни, болгари, серби, а почасти навіть греки і араби. Отже, ця школа була осередком освіти для всього православного світу, а за її зразком заводили в собі школи і інші православні народи, головним чином росіяни.

Так у Москві в 1682 році було засновано Слов'яно-греко-латинську академію, а в XVIII ст. більше 20 семінарій у різних містах Московщини...Києво-Могилянська колегія ... дала шерег наших учених та письменників, підтримувала наше культурне життя не відстаючи від західних наукових течій".

Філії академій пізніше стали центрами освіти у Вінниці, Чернігові, Харкові, Переяславлі і інших містах.

Наука і освіта - дві головних зброї Просвітництва в боротьбі за перетворення суспільства стали на Україні також засобами збереження і розвитку національної культури.

61. У філософському сенсі, йога - це єднання індивідуального «я» (душі) і вселенського «Я» (сверхдуше), результатом чого є просвітлене і чиста свідомість. Йога - це досвід, який пов'язує в єдине ціле тіло, розум, розум і почуття з вашим внутрішнім «Я». Основні поняття, з якими стикається людина, що зацікавився йогою, включають в себе: Асани (пози) - допомагають зберегти тіло здоровим, красивим, гнучким; Пранаями (дихальні вправи) - регулюють дихання і контролюють емоції; Медитація (розслаблення, релаксація) - дає можливість почути себе і пізнати своє «Я». Основні принципи і теорії йоги викладені в «йогах-сутрах» Патанджалі - філософа релігійної школи Індії. Він не був людиною, який придумав це вчення. Він став швидше систематизатор отриманих зі священних текстів знань. Вважається, що йога працює з усіма аспектами життя:

• розумовою;

• фізичним;

• емоційним;

• духовним;

• психічним.

Вона необхідна для завершення життєвого шляху. Йога - це наука, яка впливає не тільки на свідомість, а й на підсвідомість. Один з основоположних постулатів, які включає в себе філософія йоги, виражається в тому, що межі нашого знання визначаються обмеженістю психічного і тілесного досвіду. Так як наше інтелектуальне знання - це тільки мала частина істини, зовнішнє знання. Тому метою йоги є перевершити обмеженість грубого фізичного «Я» і прийти до розуміння свого тонкого «Я».

62Родоначальником утопічного соціалізму як системи теоретичних уявлень про справедливий суспільний устрій є видатний англійський мислитель і політичний діяч Томас Мор (1478—1535). Свої погляди він виклав у праці «Утопія» (1516), в якій різко засудив тогочасні англійські соціальні і політичні порядки — злиденність мас, нерівність і несправедливість, злочинність тощо, головною причиною яких вважав приватну власність. На думку Т. Мора, суспільство є результатом змови багатих проти бідних, а держава виступає лише знаряддям багатих, яке вони використовують з метою пригнічення простого народу й захисту своїх матеріальних інтересів. Багаті підкоряють і знедолюють бідних як силою, хитрістю та обманом, так і з допомогою законів, які нав'язують народу від імені держави. Існуючим соціальним і політичним порядкам Т. Мор протиставляє ті порядки, які панують в уявній державі Утопія. Там немає приватної власності, а засоби виробництва та його результати є суспільним надбанням. Праця обов'язкова для всіх, робочий день триває лише 6 годин, населення забезпечується всім необхідним. Панування суспільної і відсутність приватної власності виключають злочини, пов'язані з жадібністю та егоїзмом людей, їхнім прагненням попри все збільшити власне багатство.

В Італії ідеї утопічного соціалізму розвивав філософ, поет і політичний діяч Томмазо Кампанелла (1568—1639). У своїй праці «Місто Сонця» (1602 p., надрукована в 1623 p.), наслідуючи Т. Мора, він стверджував, що причиною всіх суспільних бід є приватна власність. Ідеальним суспільним ладом, який відповідає інтересам простого народу, автор вважає такий, що заснований на суспільній власності. Подібний лад встановлено у місті Сонця. Там відсутня приватна власність, праця має обов'язковий характер, громадяни забезпечені всім необхідним. Причому, на відміну від Т. Мора, Т. Кампанелла вводить суспільну власність навіть на предмети особистого вжитку. У місті Сонця все детально регламентується, навіть особисте життя кожного громадянина.