3.Розрахунок необхідного числа постів навантаження-розвантаження

Число постів навантаження або розвантаження впливає на величину затрат праці та часу простою рухомого складу на пункті із заданими обсягами робіт.

Мінімальні витрати праці та часу простою автомобілів (автопоїздів) під навантаженням та розвантаженням у пунктах можливо забезпечити тільки при наявності обгрунтованої потреби необхідної кількості навантажувально-розвантажувальних постів.

Розглянемо деякі характерні випадки розрахунку потрібного числа постів.

а) Добовий оберт вантажу пункту складає Q_g (у тоннах), а тривалість його роботи протягом доби Т_g (в годинах).

Через те, що добовий оберт вантажу пункту Q_д і добове вироблення пункту П_тд (у тоннах) повинні бути рівні, тому

,

звідки потрібна кількість постів

.

б) Якщо заданий річний обсяг вантажних робіт Q_P при відомій кількості робочих днів пункту протягом року Д_р, тоді добовий оберт вантажу дорівнює

,

Підставивши отримане значення Q_тд в попередній вираз для визначення Х_НР та виконавши необхідні перетворення, можна в кінець записати

.

в) Можливий випадок, коли необхідно розраховувати кількість постів у залежності від числа одиниць рухомого складу, який необхідно навантажити або розвантажити А_Н(Р) протягом доби за час Т_Д, тоді

.

4. Координація роботи автомобілів та навантажувально-розвантажувальних пунктів

Важливим фактором підвищення ефективності використовування автотранспорту та засобів механізації НРР являється координація роботи автомобілів (автопоїздів) і пунктів НРП.

Координація заключається в забезпеченні безперебійної, синхронної роботи автомобілів та пункту. Погоджена робота без наднормативних простоїв можлива при умові рівності інтервалу руху автомобілів I_а (інтервал руху автомобілів – це період часу між прибуттям двох завантажених і розвантажених автомобілів, що послідовно поступають на пункт) та ритму роботи навантажувального або розвантажувального пункту R_Н(Р),(ротм роботи пункту значить також період часу між відправленням двох завантажених або розвантажених автомобілів із пункту), тобто

.

Відомо, що інтервал руху автомобілів дорівнює відношенню

,

де t_об – час оберту автомобілів, хв;

А_М – кількість автомобілів, працюючих на маршруті.

Ритм роботи пункту завантаження-розвантаження вантажу R_H(P) визначається як частка

.

Якщо зберігається рівність інтервалу руху автомобілів та ритму роботи НРП, тоді:

а) автомобілі не будуть простоювати в очікуванні навантаження і розвантаження;

б) пункт буде рівномірно завантажений роботою.

звідки:

а) необхідна кількість постів навантаження-розвантаження

;

б) число автомобілів, які безперебійно може обслуговувати цей пункт

На маршруті може бути люба кількість навантажувальних , розвантажувальних та навантажувально-розвантажувальних пунктів. Тоді загальне число постів дорівнює

,

де n – число пунктів;

- число постів навантаження, розвантаження та

навантаження-розвантаження.

5. Визначення необхідності в засобах механізації у пунктах навантаження та розвантаження

Раніше було розглянуте питання про координацію роботи рухомого складу та НРП, мета якої - забезпечити безперебійну роботу автомобілів і пунктів.

Проте важливе значення має взаємодія рухомого складу і засобів механізації, яка проявляється безпосередньо в НРП, де навантаження та розвантаження зв’язана з відправленням вантажу або розвантаженням є наслідком прибуття вантажу до споживача. Таким чином, в цих випадках робота пунктів навантаження та розвантаження нерозривні з вантажопотоком цього пункту.

В цьому випадку тривалість простою рухомого складу на майданчиках навантаження та розвантаження буде залежати безпосередньо від величини продуктивності засобів механізації, виконуючих навантажувально-розвантажувальні операції.

Одночасно необхідно мати на увазі те, що при відомому об’і перевантажних робіт на пункті потреба в засобах механізації в свою чергу буде також залежить від продуктивності цих механізмів.

Час простою автомобілів (автопоїздів) та продуктивність НРМ являється обернено пропорційною залежністю

,

де t_н(р) - час простою автомобіля при навантаженні або розвантаженні, год;

q_н - номінальна вантажність автомобіля, т;

- коефіцієнт використовування вантажності рухомого складу;

W_e - експлуатаційна продуктивність піднімально-транспортних машин та механізмів, т/год.

Пропускна здатність навантажувального (розвантажувального) пункту вимірюється, як було надано в попередньому розділі, кількість рухомого складу навантаженого або розвантаженого за розрахунковий період часу

,

де П_а - пропускна здатність навантажувального або розвантажувального пункту, авт/год;

Х_н(р) - число навантажувальних (розвантажувальних) постів на пункті;

t_н(р) - тривалість простою автомобіля (автопоїзда) під навантаженням або розвантаженням, год;

- коефіцієнт нерівномірності прибуття рухомого складу на навантаження (розвантаження).

Порівнюючи праві частини формул для визначення продуктивності

,

можливо розрахувати необхідне число постів навантаження (розвантаження)

.

Підстановлюючи в це рівняння величину параметра

та виконавши необхідні перетворення, отримаємо

.

Таким чином, число навантажувальних або розвантажувальних постів обернено пропорційне величині експлуатаційної продуктивності засобів механізації, установлених на постах.

Виходячи з отриманої залежності можливо визначити об’єм вантажу, перероблюючого одним постом навантаження або розвантаження за рахунковий період часу (тут т/год)

.

Отже, продуктивність НРМ або механізація W_e повинна відповідати об’єму вантажу, перероблюючого навантажувальним (розвантажувальним) постом , на якому установлена необхідна машина (механізм). В цьому випадку необхідна кількість засобів механізації Х_мех повинна бути однакова з числом навантажувальних (розвантажувальних) постів Х_н(р) , тобто

.

Але в конкретних умовах експлуатації можливі і інші співвідношення між продуктивністю W_e та об’ємом перероблюючого вантажу одним постом .