4. Суїцидальні фактори

Стресова ситуація робить людей більше сприйнятливими до самогубства. У цей час щось відбувається як усередині, так і навколо них. У кризових обставинах вони втрачають всі перспективи й орієнтири, і під погрозою виявляється їхнє виживання як цілого. Прогнози на майбутнє здаються похмурими й безнадійними.

Ризик суїциду високий у людей:

З недавно виявленою прогресуючою хворобою. Фактор прогресування захворювання є більше значимим для суїцидального ризику, чим його вага або втрата працездатності. Пацієнти, що відчують біль, часто адаптуються до свого стану, якщо воно є стабільним. Однак хворобу, що змушує людину постійно пристосовуватися до нових несприятливих змін, приводить до набагато більшого стресу; у цих умовах ряд хворих вирішують скоріше зробити самогубство, чим дозволити хворобі самої поставити крапку.

Економічні безладдя, з якими зіштовхується людина. Безсумнівно, вони породжують проблеми, пов'язані з їжею, одягом або з фінансовими колотнечами. Вони гостро почувають себе невдахами, життя яких не вдалася. Майбутнє здається їм украй невизначеним, а самогубство розглядається як прийнятне рішення ситуаційної дилеми.

Зі смертю коханої людини життя вже ніколи не стане колишньої. Руйнується звичний стереотип сімейного життя. Можливому суїциду, як правило, передує затяжне сімейне горе. Протягом багатьох місяців після похорону спостерігається заперечення виниклої реальності, соматичні дисфункції, панічні розлади, що усе більше охоплює почуття провини, ідеалізація втрати, апатія, а також вороже відношення до готових допомогти друзів і родичів. Людина відмовляється бачити самітність і порожнечу в житті. У цих умовах суїцид може здаватися звільненням від нестерпного психічного болю або способом з'єднання з тим, хто був улюбленим і назавжди пішов. Його можуть розглядати як покарання за мнимі й реальні вчинки, допущені стосовно покійного.

По багатьом обставинам розлучення й сімейні конфлікти можуть сприйматися як події більше важкі, чим смерть. Якщо людина вмирає, то цьому існують раціональні ("У нього був рак") або релігійні ("Бог дав, Бог взяв"). При розлученні розумні й надприродні трактування здаються позбавленими підстав. Вони особливо не задовольняють, якщо в ситуацію утягуються діти й виникають проблеми з їхньою опікою й вихованням, які доводиться вирішувати на тлі несвідомого почуття провини, поразки або помсти. Виникаючі проблеми роблять глибоке психотравмуючий вплив, як на батьків, так і на дітей. Дослідження показують, що багато з людей у підсумку кінчаючі із собою, виховувалися в неповній родині.

Сімейні фактори

Для розуміння суїцидника потрібно добре знати його сімейну ситуацію, оскільки вона відбиває емоційні порушення в членів родини. Було виявлено, що при більшості суїцидів у підлітків, їхні батьки були подавлені, думали про самогубство, або вже вживали спроби саморуйнування. Так само членів родини можуть обурювати гнів і збурювання. Щоб відреагувати свої емоції, вони можуть несвідомо вибрати одного із близьких об'єктом агресії, що може привести до самогубства. У родині можуть виникнути такі кризові ситуації, як смерть близьких, розлучення, серйозне захворювання або втрата роботи.

Емоційні порушення

Більшість потенційних самогубців страждають від депресії. Депресія часто починається поступово, з'являється тривога й зневіра. Люди можуть не усвідомити її початки. Вони тільки зауважують, що останнім часом стали подавленими, сумними й "хандрять", майбутнє виглядає тьмяним і вони вважають, що його не можна змінити. Часто вони приходять до думки, що хворі раком, психічним або невиліковним захворюванням. Перед суїцидом вони починають думати про смерть. Ним стає важко виконувати навіть прості обов'язки, прийняти найпростіше рішення. Вони скаржаться на млявість, недолік життєвої енергії й утома. Ознакою депресії й обумовлених нею суїцидальних думок може бути зниження сексуальної активності, вони скаржаться так само на безплідність і імпотенцію. Інтимні зв'язки не доставляють їм задоволення.

Ознаками емоційних порушень є:

" втрата апетиту або імпульсивна обжерливість, безсоння або підвищена сонливість протягом, принаймні, останніх днів;

" часті скарги на соматичні нездужання (на болі в животі, головні болі, постійну утому, часту сонливість);

" незвичайнозневажливе відношення до свого зовнішнього вигляду;

" постійне почуття самітності, марності, провини або сумуй;

" відчуття нудьги при проведенні часу у звичному оточенні або виконанні роботи, що раніше приносила задоволення;

" відхід від контактів, ізоляція від друзів і родини, перетворення в людину одинака;

" порушення уваги зі зниженням якості виконуваної роботи;

" заглибленість у міркування про смерть;

" відсутність планів на майбутнє;

" раптові приступи гніву, що найчастіше виникають через дріб'язки.

Порушення поведінки

У юнаків найбільш явним натяком на суїцидальні тенденції є зловживання алкоголем і наркотиками. Біля половини перед суїцидом приймали ліки, прописані їхнім батькам. У середньому віці – це неможливість примиритися або контролювати свою життєву ситуацію, що часто проявляється в якому-небудь психосоматичному захворюванні. У людей похилого віку ознакою суїцидальних думок можуть бути розмови про "відмову" від чого-небудь.

Психічні захворювання

" депресія;

" неврози, що характеризуються безпричинним страхом, внутрішнім напруженням і тривогою;

" маніакально-депресивний психоз;

" шизофренія;

Кожний 1/4 суїцидент це хворі, що страждають психозами, шизофренією й маніакально-депресивним психозом. Хворі, що страждають психотичною депресією, часто роблять суїцидальні дії на початку й при затиханні психозу.

Найбільше сприйнятливі до суїциду

" попередні спроби до суїциду;

" суїцидальні погрози, прямі або завуальовані;

" суїциди в родині;

" алкоголізм;

" хронічне вживання наркотиків і токсичних препаратів;

" афективні порушення, особливо важкі депресії;

" хронічні або смертельні хвороби;

" важкі втрати, наприклад, смерть чоловіка, особливо протягом першого року після втрати;

" сімейні проблеми: відхід з родини або розлучення;

" фінансові проблеми – втрата роботи, банкрутство, втрата ферми;

Суїцідально небезпечна референтна група

" молодь: з порушенням міжособистісних відносин, "одинака", що зловживають алкоголем або наркотиками, що відрізняються девіантною або кримінальною поведінкою, що включає фізичне насильство;

" гомосексуалісти;

" ув'язнені у в'язницях;

" ветерани воєн і локальних конфліктів;

" лікарі й представники інших професій, що перебувають у розквіті своєї кар'єри, занадтокритичні до себе, але часто зловживаючі наркотиками або страждаючі від недавно випробуваних принижень або трагічних втрат;

" люди зрілогоо віку, які фрустрійовані невідповідністю між успіхами, що очікувалися, у житті й реальних досягненнях;

" люди похилого віку, що страждають від хвороб або покинуті оточенням.