- •Загальні методичні вказівки
- •Лабораторна робота № 1 Прилади радіаційної, хімічної розвідки та дозиметричного контролю
- •1.1 Загальні положення
- •1.1.1 Прилади радіаційної розвідки
- •1.1.2 Прилади дозиметричного контролю
- •1.1.3 Прилади хімічної розвідки
- •1.2 Призначення та характеристика приладів
- •1.2.1 Індикатор-сигналізатор дп-64
- •1.2.2 Сигналізатор-індикатор потужності дози сім-03
- •1.2.3 Бортовий рентгенометр дп-зб
- •1.2.4 Вимірювач потужності дози дп-5а (5б,5в)
- •1.2.5 Радіометр "белла"
- •1.2.6 Радіометр «припять-ркс-20.03»
- •1.3 Прилади дозиметричного контролю
- •1.3.1 Комплект індивідуальних дозиметрів дп-22в і дп-24
- •1.3.2 Комплект вимірювача дози ід-1
- •1.3.3 Вимірювач дози ід-11
- •1.4 Прилади хімічної розвідки
- •1.4.1 Військовий прилад хімічної розвідки (впхр)
- •1.4.2 Напівавтоматичний прилад хімічної розвідки
- •1.4.3 Газоаналізатори горючих газів, кисню та сірководню
- •1.5 Питання для перевірки рівня знань
- •Лабораторна робота № 2 Стійкість роботи об’єктів господарювання у надзвичайних ситуаціях
- •2.1 Сутність стійкості об'єктів у надзвичайних ситуаціях
- •2.2 Методика оцінки стійкості роботи об'єкта господарювання
- •2.2.1 Оцінка стійкості об'єкта до дії повітряної ударної хвилі ядерного вибуху
- •2.2.2 Оцінка стійкості об'єкту до дії проникаючої радіації та радіоактивного забруднення (зараження)
- •2.2.3 Розробка режимів радіаційного захисту працівників в умовах радіоактивного зараження місцевості
- •Варіанти початкових даних для рішення завдань
- •Додаток 1
- •Лабораторна робота №3 Оцінка радіаційної обстановки, що склалася на об’єкті господарювання в результаті аварії на аес
- •Загальні положення
- •3.1 Методика оцінки радіаційної обстановки
- •3.2 Рішення завдань з оцінки радіаційної обстановки
- •3.2.1 Визначення дози опромінення людей при роботі на радіоактивно забрудненій території після аварії аес
- •3.2.2 Визначення допустимої тривалості робіт на радіоактивно забрудненій території
- •3.2.3 Визначення режиму роботи на радіоактивно забрудненій території
- •3.2.4 Визначення можливих втрат працівників в наслідок радіаційного опромінення
- •3.3 Висновки з аналізу радіаційної обстановки
- •Варіанти вихідних даних для оцінки радіаційної обстановки
- •Лабораторна робота № 4 Аналіз хімічної обстановки, що склалася на об’єкті господарювання в результаті аварії на сусідньому об’єкті, який має сильнодіючі отруйні речовини (сдор)
- •4.1 Основні визначення
- •4.2 Вихідні дані для оцінки хімічної обстановки
- •4.3 Рішення завдань з аналізу хімічної обстановки
- •4.3.1 Визначення розмірів і площі зони хімічного зараження
- •4.3.2 Визначення часу підходу хмари зараженого повітря до певного рубежу (об’єкту).
- •4.3.3 Визначення часу уражаючої дії сдор.
- •4.3.4 Визначення межі осередків хімічного ураження сдор і можливих втрат людей в осередку ураження.
- •4.5 Висновки з аналізу хімічної обстановки
- •Варіанти завдань для оцінки хімічної обстановки
- •4 Контрольні питання для самостійної роботи
- •Література
- •Булюк в.І., Манойло о.Г., Шмігельський в.С.
- •Посібник до виконання лабораторних робіт
1.1 Загальні положення
Джерелами проникаючої радіації є ядерні реакції, які протікають у заряді боєприпасу в момент вибуху.
Радіоактивний розпад супроводжується трьома видами випромінювання:
α - випромінювання - позитивні частки, які рухаються зі швидкістю 20 км/с, володіють великою іонізуючою здатністю, але малою проникаючою здатністю.
β- випромінювання - потік позитронів і електронів внутрішньоядерного походження. Має велику проникаючу здатність. Шлях пробігу в повітрі кілька метрів.
γ- випромінювання - потік гама квантів. Має дуже високу проникаючу здатність, але іонізуюча здатність істотно менше, ніж для α і β -випромінювань.
Усі ці випромінювання впливають на організм людини, викликаючи променеву хворобу.
Основним параметром, що характеризує що вражає дію проникаючої радіації, є доза випромінювання (D).
Доза випромінювання — це кількість енергії іонізуючих випромінювань, яка поглинута одиницею маси опромінюваного середовища.
Розрізняють експозиційну, поглинену і еквівалентну дози випромінювання
Експозиційна доза — це доза випромінювання в повітрі, вона характеризує потенційну небезпеку дії іонізуючих випромінювань при загальному і рівномірному опромінюванні тіла людини.
Експозиційна доза в системі одиниць СІ вимірюється в кулонах на кілограм (Кл/кг). Позасистемною одиницею експозиційної дози випромінювання є рентген (Р);
1Р = 2,58×10-4 Кл/кг.
Рентген (Р) — це доза гамма-випромінювання, під дією якої в 1 см3 сухого повітря за нормальних умов (температура 0°С і тиск 760мм рт. ст.) створюються іони, що несуть одну електростатичну одиницю кількості електрики кожного знаку. Дозі в 1 Р відповідає утворення 2,08×109 пар іонів в 1см3 повітря.
Поглинена доза точніше характеризує дію іонізуючих випромінювань на біологічні тканини. У системі одиниць СІ одиницею вимірювання є грей (Гр).
1Гр — це така поглинена доза, при якій 1кг опромінюваної речовини поглинає енергію в 1 Дж, отже, 1Гр = 1 Дж/кг.
Позасистемною одиницею поглиненої дози випромінювання є рад
1 рад =10-2Гр або 1Гр = 100 рад;
1 рад = 1,14Р або 1Р = 0,87 рад.
Еквівалентна доза є мірою біологічного впливу випромінювання на конкретну людину, тобто індивідуальним критерієм небезпеки, зумовленим іонізуючим випромінюванням.
За одиницю вимірювання еквівалентної дози прийнятий зіверт (Зв).
Зіверт дорівнює поглинутій дозі в 1 Дж/кг (для рентгенівського та α і β -випромінювань).
Позасистемною одиницею еквівалентної дози служить бер (біологічний еквівалент рада). 1 бер = 0,01 Зв.
Проникаюча радіація, розповсюджуючись в середовищі, іонізує її атоми, а при проходженні через живу тканину — атоми і молекули, що входять до складу кліток. Це приводить до порушення нормального обміну речовин, зміни характеру життєдіяльності кліток, окремих органів і систем організму. В результаті такої дії виникає променева хвороба.
Припустима річна доза опромінення:
- 5 Бер/рік для людей, що працюють з радіоактивними речовинами;
- 0,5 Бер/рік доза для непрацюючих з радіоактивними речовинами (природний фон).
- 35 Бер/рік - припустима життєва норма опромінення для людей в умовах НС
У зв’язку з тим, що іонізуюче випромінювання і багато отруйних речовин не сприймаються аналізаторною системою людини, виникла потреба надати людині прилади, які б попередили її про наявність радіаційної чи хімічної небезпеки.
Ці прилади отримали назву «Прилади радіаційної і хімічної розвідки».
За своїм призначенням вони класифікуються:
- прилади радіаційної розвідки;
- прилади дозиметричного контролю;
- прилади хімічної розвідки