- •Загальні методичні вказівки
- •Лабораторна робота № 1 Прилади радіаційної, хімічної розвідки та дозиметричного контролю
- •1.1 Загальні положення
- •1.1.1 Прилади радіаційної розвідки
- •1.1.2 Прилади дозиметричного контролю
- •1.1.3 Прилади хімічної розвідки
- •1.2 Призначення та характеристика приладів
- •1.2.1 Індикатор-сигналізатор дп-64
- •1.2.2 Сигналізатор-індикатор потужності дози сім-03
- •1.2.3 Бортовий рентгенометр дп-зб
- •1.2.4 Вимірювач потужності дози дп-5а (5б,5в)
- •1.2.5 Радіометр "белла"
- •1.2.6 Радіометр «припять-ркс-20.03»
- •1.3 Прилади дозиметричного контролю
- •1.3.1 Комплект індивідуальних дозиметрів дп-22в і дп-24
- •1.3.2 Комплект вимірювача дози ід-1
- •1.3.3 Вимірювач дози ід-11
- •1.4 Прилади хімічної розвідки
- •1.4.1 Військовий прилад хімічної розвідки (впхр)
- •1.4.2 Напівавтоматичний прилад хімічної розвідки
- •1.4.3 Газоаналізатори горючих газів, кисню та сірководню
- •1.5 Питання для перевірки рівня знань
- •Лабораторна робота № 2 Стійкість роботи об’єктів господарювання у надзвичайних ситуаціях
- •2.1 Сутність стійкості об'єктів у надзвичайних ситуаціях
- •2.2 Методика оцінки стійкості роботи об'єкта господарювання
- •2.2.1 Оцінка стійкості об'єкта до дії повітряної ударної хвилі ядерного вибуху
- •2.2.2 Оцінка стійкості об'єкту до дії проникаючої радіації та радіоактивного забруднення (зараження)
- •2.2.3 Розробка режимів радіаційного захисту працівників в умовах радіоактивного зараження місцевості
- •Варіанти початкових даних для рішення завдань
- •Додаток 1
- •Лабораторна робота №3 Оцінка радіаційної обстановки, що склалася на об’єкті господарювання в результаті аварії на аес
- •Загальні положення
- •3.1 Методика оцінки радіаційної обстановки
- •3.2 Рішення завдань з оцінки радіаційної обстановки
- •3.2.1 Визначення дози опромінення людей при роботі на радіоактивно забрудненій території після аварії аес
- •3.2.2 Визначення допустимої тривалості робіт на радіоактивно забрудненій території
- •3.2.3 Визначення режиму роботи на радіоактивно забрудненій території
- •3.2.4 Визначення можливих втрат працівників в наслідок радіаційного опромінення
- •3.3 Висновки з аналізу радіаційної обстановки
- •Варіанти вихідних даних для оцінки радіаційної обстановки
- •Лабораторна робота № 4 Аналіз хімічної обстановки, що склалася на об’єкті господарювання в результаті аварії на сусідньому об’єкті, який має сильнодіючі отруйні речовини (сдор)
- •4.1 Основні визначення
- •4.2 Вихідні дані для оцінки хімічної обстановки
- •4.3 Рішення завдань з аналізу хімічної обстановки
- •4.3.1 Визначення розмірів і площі зони хімічного зараження
- •4.3.2 Визначення часу підходу хмари зараженого повітря до певного рубежу (об’єкту).
- •4.3.3 Визначення часу уражаючої дії сдор.
- •4.3.4 Визначення межі осередків хімічного ураження сдор і можливих втрат людей в осередку ураження.
- •4.5 Висновки з аналізу хімічної обстановки
- •Варіанти завдань для оцінки хімічної обстановки
- •4 Контрольні питання для самостійної роботи
- •Література
- •Булюк в.І., Манойло о.Г., Шмігельський в.С.
- •Посібник до виконання лабораторних робіт
4.3.2 Визначення часу підходу хмари зараженого повітря до певного рубежу (об’єкту).
Рішення даного завдання зводиться до визначення часу підходу хмари зараженого повітря (T, хв.) до певного рубежу (об’єкту) за формулою
,
(4.2)
де R – відстань від місця розливу до рубежу (об’єкту);
W – середня швидкість переносу хмари повітряним потоком визначається за даними таблиці 2.3 с. 34 довідника [5].
За результатами рішення цього завдання здійснюється оповіщення робітників і службовців об’єкту та населення до певного рубежу (об’єкту) про наступну небезпеку та необхідні заходи захисту.
Завдання 2
Визначити час підходу хмари зараженого повітря до населеного пункту.
Вихідні дані:
В результаті аварії на об’єкті, розташованому в 9км від населеного пункту, зруйновані комунікації зі зрідженим аміаком.
Метеоумови: і30термія, швидкість вітру 5 м/с.
Рішення.
1. З таблиці 2.3 с.34 [5] для ізотермії та швидкості вітру V=5м/с знайти середню швидкість переносу хмари зараженого повітря
W = 7,5 м/с.
2. Визначити час підходу хмари зараженого повітря до населеного пункту за виразом (4.2)
9000/(7,5
×60) = 20 хв. (6)
4.3.3 Визначення часу уражаючої дії сдор.
1. Час уражаючої дії СДОР Тураж визначається часом випару СДОР tвип з поверхні його викиду (розливу)
Тураж = tвип = G1/Cвип
2. Швидкість випару рідини (кількість рідини, яка випарилася) розраховується за формулою
Свип =
12,5×S×P·(5,38+4,1×VВ)·
·10-8
,
де Свип – швидкість випару рідини, т/хв.;
S – площа розливу, м2;
P – тиск насиченої пари, кПа;
М – молекулярна маса рідини;
VВ – швидкість вітру, м/с.
3. Для певних умов на ОГ розраховують час випару для деяких СДОР і користуються ним на практиці для визначення орієнтовного часу уражаючої дії в осередку ураження.
Для зручності користування результати розрахунків зведені у таблицю 2.4, с.34 [5].
Завдання 3
Визначити час уражаючої дії СДОР.
Вихідні дані:
На ОГ зруйнувалася обвалована ємність з аміаком. Швидкість вітру VВ = 3 м/с.
Рішення.
1. Знайти час уражаючої дії аміаку (таблиця 2.4, с.34 [5] ) при VВ = 1 м/с, ємність обвалована, t1=20 годин.
2. Знайти поправочний коефіцієнт в примітках до таблиці 2.4, с. 34 [5]. При VВ = 3 м/с Кпопр = 0,55.
3. Розрахувати час уражаючої дії аміаку за формулою
tураж = t1×Кпопр = 20 годин×0,55 = 11 годин. (7)
4.3.4 Визначення межі осередків хімічного ураження сдор і можливих втрат людей в осередку ураження.
Для визначення межі можливих осередків хімічного ураження методом прогнозування необхідно нанести на карту (план, схему) зону можливого хімічного ураження та виділити об’єкти, населені пункти або частини їх, які попадають у прогно30вану зону. Розрахунковими межами осередків ураження будуть межі цих об’єктів населених пунктів або районів.
Для визначення фактичних меж осередків хімічного ураження в зону зараження СДОР висилається розвідка, яка визначає їх на місцевості та наносить на карту (план, схему), як показано на рисунку 4.1.
Втрати робітників, службовців і населення будуть залежати від:
- чисельності людей, які опинилися всередині осередку ураження;
- ступеня захищеності людей;
- своєчасності використання засобів індивідуального захисту (ЗІЗ), в першу чергу протигазів.
Можливі втрати людей в осередку хімічного ураження визначають за даними таблиці 2.5 на с.34 довідника [5].
Завдання 4
Визначити можливі втрати працівників та структуру таких втрат.
Вихідні дані:
На хімічному заводі внаслідок аварії зруйнована ємність, яка містить 18 т хлору. Працівники заводу забезпечені протигазами на 100% і знаходяться в будинках.
Довідкові дані:
Таблиця 2.5 на с.34 довідника [5].
Рішення.
1. Нанести на план заводу зону хімічного зараження та визначити, що в осередку хімічного зараження перебуває три цехи із загальним числом робітників 600 чол.
2. З таблиці 2.5, с.34 [5] за умовами завдання визначити відсоток можливих втрат працівників підприємства, який складає
М% = 4% = 0,04 (8)
3. За визначеною умовами завдання кількістю працівників (600 чол.) та відсотку можливих втрат (4% = 0,04) визначити загальну кількість можливих втрат працівників заводу
Мзаг. = 600×0,04 = 24 чол. (9)
4. Згідно з приміткою до таблиці 2.5, с.34 [5] визначити структуру втрат:
- зі смертельним результатом (не зворотні)
МН.ЗВ.= 24×0,35 = 8 чол. (10)
- середньої та важкої ступені – Мважк =24×0,4 =10 чол. (11)
- легкої ступені – Млегк.= 24×0,25 =6 чол. (12)
Висновок. Внаслідок аварії ємності з аміаком на об’єкті господарювання загальні втрати людей зі смертельним результатом і таких, що втратили працездатність, склали
8 чол.+10 чол. = 18 чол.
