- •Тема 1.2 Моніторинг, як багатоцільова система. Рівні екомоніторингу План
- •Конспект
- •1 Становлення моніторингу
- •2 Рівні моніторингу
- •3 Принципи, що лежать в основі формування систем моніторингу
- •Тема 1.3 Біоіндикаційні та фізико-хімічні методи
- •2 Фізико-хімічний аналіз
- •Тема 2.1 Моніторинг біоти. Моніторинг флори та фауни
- •Тема 3.1 Фізико-хімічні методи моніторингу атмосфери
- •Тема 4.1 Фізико-хімічні методи дослідження ґрунтів
- •Тема 5.1 Фізико-хімічні методи моніторингу водних об’єктів
- •Тема 5.4 Визначення ступеню забруднення водоймища по індексу Гуднайта-Уотлея
- •Тема 6.1 Методика радіоекологічного моніторингу
- •Тема 6.3 Здоров’я та навколишнє середовище.
- •Тема 6.4 Моніторинг фізичного розвитку учнів
- •Тема 9 Роль державної політики у вирішенні екологічних проблем
2 Фізико-хімічний аналіз
Широке поширення фізико-хімічних методів аналізу, в першу чергу, пов’язано з тим, що ці методи володіють значно більшою чутливістю у порівнянні з хімічними методами. Висока чутливість фізико-хімічних методів аналізу робить їх незамінними у виробництві речовин високої і надвисокої чистоти, абсолютно необхідних сучасній науці і техніці, вони можуть забезпечити достатньо надійне визначення домішок. При аналізі об'єктів навколишнього середовища і екологічному контролі діючих виробництв необхідно проведення аналізу великої кількості проб повітря, стічних вод, відходів виробництва. Це вимагає розробки експресних автоматизованих методів аналізу. Тут також допомагають ФХМА, другою важливою перевагою яких є їх експресність, а також швидкість, з якою проводиться визначення: в багатьох випадках – це секунди, за які можна оцінити положення стрілки на шкалі пристрою. Багато приладів дозволяють автоматизувати сам процес аналізу або деякі його стадії. Фізико-хімічні методи дозволяють провести аналіз на відстані. Інколи виникає необхідність аналізувати об'єкт без руйнування (без відбирання проби) Фізико-хімічний аналіз може бути виконаний без руйнування досліджуваного зразка (недеструктивний аналіз).
Загальне число ФХМА перевищує декілька десятків, але найбільш поширені такі:
1) хроматографічні методи аналізу;
2) спектральні і інші оптичні методи;
3) електрохімічні методи;
4) радіометричні методи;
5) мас-спектрометричні методи.
Серед вказаних груп найбільш чисельною і найважливішою за практичним значенням є група спектральних (спектроскопічних) і інших оптичних методів аналізу. Вона включає методи атомно-емісійної спектроскопії, атомно- абсорбційної спектроскопії, інфрачервоної спектроскопії, молекулярно- абсорбційної спектроскопії, люмінесценції, нефелометрії і турбідиметрії та інших методів, які ґрунтуються на вимірюванні різних ефектів при взаємодії речовини з електромагнітним випромінюванням.
Хроматографічні методи ґрунтуються на вибірковому поглинанні (адсорбції) окремих компонентів аналізованої суміші різними адсорбентами. Відомо, що в даний час за допомогою хроматографії виконується близько 60% всіх аналізів. Сюди входять методи газової і газорідинної хроматографії, рідинної розподільної, тонкошарової, йонообмінної і інших видів хроматографії.
Поряд з класичними, спектроскопічними та хроматографічними методами, одним з ― стовпів є електрохімічні методи. Група електрохімічних методів грунтується на вимірюванні електричних властивостей досліджуваної системи (електричної провідності, потенціалу, сили струму) і включає методи кондуктометрії, потенціометрії, вольтамперометрії, кулонометрії, електрогравіметрії. Радіометричні методи аналізу основані на вимірюванні випромінювання радіоактивних елементів.
Мас-спектрометричні методи аналізу грунтуються на визначенні окремих іонізованих атомів, молекул і радикалів шляхом розділення потоків йонів в результаті комбінованої дії електричного і магнітного полів. Крім методів, в яких використовуються прилади, що грунтуються на одному принципі, існують методи, в яких використовуються різні принципи для одержання аналітичного сигналу. Такі методи називаються гібридними. Майже у всіх фізико-хімічних методах для встановлення складу речовини використовують два основні методичні прийоми: метод прямих вимірювань і метод титрування (непрямих вимірів)
