Орієнтовні теми для спільного обговорення та просвіти батьків:

• фізіологічні особливості школярів на середньому етапі навчання; психологія п'ятикласника;

• особливості адаптації п'ятикласника до школи;

• моя дитина— дев'ятикласник;

• значення режиму дня вжитті школяра та вільний час у житті школяра.

Основні напрями організації співпраці класного керівника з батьками учнів

Велике значення під час роботи з батьками учнів мають продуманість і організованість системи співпраці. Спонтанні та погано організовані батьківські збори можуть викликати в батьків хіба що недовіру та тривогу

Від батьків дуже часто можна почути: «У початковій школі вчитель зай­мався нашим класом, а нинішньому класному керівникові до наших дітей немає ніякого діла». Так, у початковій школі класний керівник приділяє учням більше уваги, адже саме він створює як колектив класу, так і колектив батьків, спроможних надалі допомагати новому класному керівникові зберегти та примножити закладені в початковій школі традиції колективу

Батькам школярів будь-якого віку необхідно допомагати ставати гар­ними батьками. Не можна недооцінювати роль класного керівника в цьому процесі. Таким чином, головним напрямом співпраці класного керівника і батьків стає просвіта батьків і матерів з питань психології та педагогіки.

Звичайно, класному керівникові не подужати цієї проблеми самому. До психолого-педагогічної просвіти батьків слід залучати фахівців різних галузей: лікарів, юристів, психологів, представників громадських організа­цій, соціальних педагогів, учителів-предметників.

Запитання, відповіді на які батьки, класний керівник та фахівці шукатимуть разом

• Як навчити дитину навчатися?

• Що робити, якщо дитина каже: «Не хочу!»?

• • Як боротися з лінню?

• Книга в житті родини й дитини.

• Взаємини дорослих у родині — зразок для наслідування?!

• Свята вдома: якими їм бути? ,

• Що треба знати про статеве дозрівання дітей? .

• Як запобігти проблемам у вихованні власних дітей?

• Комп'ютер — друг чи ворог?

• Взаємини молодших і старших дітей у родині. Взаємини дітей із друзями та приятелями.

• Як виховати в дитині відповідальність за свої слова і вчинки? Права та обов'язки дитини в родині.

• Здоров'я дитини — основа успішності в навчанні.

• Якщо дитина самотня...

• Шкільний підручник. Як з ним працювати вдома?

• Як навчити дитину виконувати домашнє завдання самостійно?

• Якщо дитина відстає у навчанні...

• Конфлікти в родині та мистецтво їх подолання.

• Страхи дитини. Що за цим стоїть?

Наступний напрям організації співпраці класного керівника та батьків — формування у батьків культури причетності до освітньо-виховного простору школи. Іноді батьки досить негативно ставляться до організації навчального процесу, а в школі — до організації шкільного простору. Причина — в існуванні так званих «паралельних світів» школярських родин і навчального закладу за бездіяльності шкільної адміністрації та педагогічного колективу, а як наслідок — обопільна антипатія та конфлікти між цими «світами». Для виключення можливості існування подібної поляризації в кожній школі має бути розроблена стратегія формування в батьків і учнів культури причетності до освітньо-виховного простору навчального закладу.

Що саме слід включати до цієї стратегії відносно роботи з батьками та наскільки серйозно адміністрація школи повинна контролювати зі свого боку виховний процес у родині?

Ще з початкової школи класному керівникові треба знайомити батьків своїх учнів насамперед із шкільними традиціями, історією та досягненнями: обізнаність батьків у тому, чим саме пишається школа, дуже важлива.

Вступ батьків до єдиного шкільного простору починається зі щорічної традиційної екскурсії шкільною будівлею. Така екскурсія можлива за участі старшокласників та педагога молодших класів. Пропонована зустріч допоможе батькам оцінити оформлення школи, довідатися про успіхи школи за минулий навчальний рік, познайомитися з проблемами, розв'язання яких потребує й їхньої участі. Для середнього й старшого етапів навчання школярів Класний керівник повинен щорічно планувати заходи, спрямовані на інформування батьків про процеси, які відбуваються в школі.

Із цією метою в системі роботи класного керівника на середньому і старшому етапах навчання та виховання учнів має плануватися більше заходів, що потенційно об'єднують дітей і батьків. Наприклад, неабияке виховне значення можуть мати щорічні круглі столи — зустрічі педагогів і адміністрації з найкращими учнями, звичайно, за обов'язкової участі батьків останніх, навіть дідусів та бабусь: тепла й щира зустріч, подяка учневі в рамці, яка прикрашатиме стіни його кімнати,— це також можливість згуртувати всіх учасників процесу навчання і виховання в єдиному освітньому просторі.

На практиці, на жаль, все відбувається навпаки: багато хто з батьків скаржиться на те, що десь із п'ятого року навчання дітей запрошення до школи слугують лише для того, щоб оголосити їхнього малюка аж ніяк не прикрасою цього закладу

Створити ситуацію ефективної взаємодії школи й родини можливо, якщо педагог познайомить батьків із вимогами, які школа висуває до учнів з перших днів перебування в ній: перш за все — це знайомство зі Стату­том навчального закладу, з правилами поведінки в класі, спортивній залі, бібліотеці, їдальні тощо.

Значну увагу слід приділити традиціям проведення уроків і позакласних заходів у школі, ознайомити батьків учнів зі змістом і методикою організації освітньо-виховного процесу в дитячому колективі: батьки мають не лише право, але й обов'язок знати вчителя своєї дитини, шкільні традиції, правила роботи зі щоденниками учнів та їхніми зошитами, систему контролю за виконанням домашніх завдань, критерії оцінювання діяльності учня на уроці.

У п'ятому класі класний керівник повинен ознайомити батьків із змінами в технологічному процесі проведення уроків, із прийомами розвитку читацьких умінь учнів на уроці, зі структурою підручників. Батькам завжди цікаво знати, які теми під час вивчення шкільних предметів найбільш складні, щоб надалі мати можливість допомогти власній дитині вдома.

Педагогічні колективи деяких шкіл у створенні єдиного освітнього простору йдуть набагато далі: батьки мають можливість одержати річний план проведення найважливіших заходів школи, як то батьківські збори, консультації, дні відкритих дверей, творчі звіти класних колективів тощо. Це дозволяє набагато відповідальніше ставитися до організації процесу навчання та виховання учнів як педагогам, так і батькам.

Класному керівникові з перших днів роботи з дитячим колективом треба інформувати батьків про перспективи розвитку класу аби батьки, мали можливість брати активну участь у справах класу. Кожної чверті батьківський колектив необхідно знайомити з планом виховної роботи, ініціювати прийняття спільних рішень з питань організації в класі культурно-масових заходів у канікулярний чи навчальний час, під час планування виховної роботи цьому треба приділити достатньо уваги. Батьки школярів повинні супроводжувати своїх дітей в театри та музеї, на екскурсії, у походах і поїздках,, на сімейних святах і класних годинах, які проводяться з ініціативи дітей або самих батьків.

Неабияке значення має залучення батьків до гурткової та творчої роботи з дитячим колективом, у якому навчається їхня дитина. Деякі школи мають ось яку цікаву практику: в початковій школі кожна сім'я щороку готує один батьківський урок, тема якого обговорюється з класним керівником, а все інше — творчість родини. Таку традицію можна підтримувати й надалі: все залежить від зацікавленості класного керівника в активності батьків класного колективу

З метою нівелювання тривоги й напруження батьків перед переходом дитини до старших класів педагог уже з середньої школи повинен знайомити батьків учнів з адміністрацією школи та педагогічним колективом. Не менш важливий цей підхід і в роботі усього педагогічного колективу: бачити батьків майбутніх учнів, знати їхнє ставлення до школи й навчально-виховного процесу — це реальна можливість запобігти проблемам у майбутньому.