Захист патентних прав у ліцензійному договорі.

Посягання на права власника патенту, в тому числі і на права, пов'язані з передачею дозволу на використання науково-технічного досягнення на підставі ліцензійного договору, вважається порушенням прав власника патенту, що тягне за собою відповідальність згідно з чинним законодавством.

Захист від протиправного використання третіми особами науково-технічного досягнення, що є предметом ліцензії, здійснюється відповідно до умов договору.

Співвідношення в обсязі обов'язків ліцензіара і ліцензіата щодо захисту патентних прав значною мірою залежить від виду ліцензійного договору.

В зарубіжній судовій практиці найчастіше трапляються позови про порушення, що випливають із ліцензійного дого­вору. Ці порушення можуть здійснювати як сторони, так і треті особи. Складним питанням у таких позовах є встановлення розміру шкоди, який визначають відповідно до норм зобов'язального права.

Крім відшкодування збитків, позивач має право вимагати від відповідача припинення порушення. Проте особливістю є те, що при порушенні патентних прав доводити наявність вини в діях порушника не потрібно, досить довести факт порушення саме відповідачем.

Ще одним поширеним позовом, що випливає з ліцензійного договору, є позов про визнання патенту недійсним.

Реєстрація ліцензійного договору

Для реєстрації ліцензійного договору та внесення таких відомостей до реєстру про надання дозволу (видачу ліцензії) на використання товарного знака (міжнародного товарного знака) до Департаменту необхідно подати такі документи:

Заява встановленого зразка – 1 примірник;

Ліцензійний договір або нотаріально засвідчений витяг з ліцензійного договору – 3 примірники;

Документ про сплату збору за внесення відомостей до реєстру – 1 примірник;

Довіреність (коли діє представник власника) – 1 примірник.

Заява має бути викладена українською мовою та стосуватися одного ліцензійного договору. Заяву можуть подати:

• власник особисто;

• власник виключної ліцензії;

• патентний повірений;

• інша довірена особа, яка діє за дорученням власника або ліцензіата виключної ліцензії.

Якщо однією зі сторін або сторонами ліцензійного договору є іноземна особа/особи, то в заяві необхідно передати транскрипційні знаки певної мови літерами української абетки повного імені фізичної особи або повного офіційного найменування юридичної особи/місце проживання з обов’язковим зазначенням цих даних мовою оригіналу.

За достовірність інформації, яка наведена у документах, що подаються до Департаменту, відповідальність несуть сторони ліцензійного договору. Сторінки документів мають бути обов’язково пронумеровані арабськими цифрами й не містити виправлень.

Заява та додані до неї документи Департамент приймає до розгляду з моменту публікації відомостей про видачу свідоцтва на товарний знак в бюлетені “Промислова власність” або з дати реєстрації міжнародного товарного знака, та вносяться до реєстру ліцензійних договорів протягом двох місяців від дати надходження документів.

Відомості не можуть бути внесені до реєстру ліцензійних договорів у таких випадках:

• свідоцтво (міжнародну реєстрацію товарного знака) визнане недійсним повністю;

• дія свідоцтва (міжнародної реєстрації товарного знака) припинена;

• подані документи не відповідають вимогам законодавства.

Потребують обов’язкової реєстрації в Департаменті нижчезазначені зміни в ліцензійному договорі:

• сторони ліцензійного договору;

• обсяг прав, які передаються згідно з ліцензійним договором;

• вид ліцензії;

• строк та територія дії ліцензійного договору.