28. Дисциплінарна відповідальність адвоката

Підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку.

Дисциплінарним проступком адвоката є:

1. порушення вимог несумісності;

2. порушення присяги адвоката України;

3. порушення правил адвокатської етики;

4. розголошення адвокатської таємниці або вчинення дій, що призвели до її розголошення;

5. невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов'язків;

6. невиконання рішень органів адвокатського самоврядування;

7. порушення інших обов'язків адвоката, передбачених законом.

Не є підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності винесення судом або іншим органом рішення не на користь його клієнта, скасування або зміна судового рішення або рішення іншого органу, винесеного у справі, в якій адвокат здійснював захист, представництво або надавав інші види правової допомоги, якщо при цьому не було вчинено дисциплінарного проступку.

Види дисциплінарних стягнень

За вчинення дисциплінарного проступку до адвоката може бути застосовано одне з таких дисциплінарних стягнень:

1. попередження;

2. зупинення права на заняття адвокатською діяльністю на строк від одного місяця до одного року;

3. для адвокатів України - позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю з наступним виключенням з Єдиного реєстру адвокатів України, а для адвокатів іноземних держав - виключення з Єдиного реєстру адвокатів України.

Адвокат може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності протягом року з дня вчинення дисциплінарного проступку.

29. Дисциплінарна відповідальність працівників прокуратури

На сьогодні недостатньо чітко визначено підстави дисциплінарної відповідальності прокурорських працівників, на законодавчому рівні не закріплено поняття дисциплінарного проступку. А.В. Пшонка пропонує таке визначення дисциплінарного проступку: «Дисциплінарний проступок, як підстава дисциплінарної відповідальності прокурора, є винним протиправним порушенням прокурорським працівником, перш за все, службової, а також трудової дисципліни». Крім того, доцільно законодавчо закріпити коло службових обов’язків, винне порушення яких  складатиме дисциплінарний проступок[1,165-166] .

Що ж до поняття «ганебний вчинок», яке міститься у ч. 3 ст. 48 Закону України «Про прокуратуру», та «проступок, який порочить працівника прокуратури» (ст. 8 Дисциплінарного статуту прокуратури України), то вони є тотожними і за своєю суттю етико-правовими категоріями. Поняття «проступок, який порочить працівника прокуратури» (ганебний вчинок) входить до змісту більш широкого поняття поняття «дисциплінарний проступок».

Суттєвим недоліком є невизначення переліку дисциплінарних проступків, які порочать особу як працівника прокуратури, а також, які не сумісні з перебуванням на службі в органах прокуратури. М. Іншин пропонує закріпити у Дисциплінарному статуті прокуратури України виключний перелік таких дисциплінарних проступків:

1.     порушення вимог законів та інших нормативно-правових актів України, що призвело до заподіяння значних матеріальних збитків державі, територіальній громаді, юридичним або фізичним особам;

2.     набрання законної сили обвинувальним вироком суду стосовно працівника прокуратури; вимагання або отримання подарунків, речей, валюти України, іноземної валюти у зв’язку з виконанням службових обов’язків як під час їх виконання, так і в позаслужбовий час;

3.     розголошення державної таємниці та конфіденційної інформації, що є власністю держави, іншої таємниці, охоронюваної законом;

4.     брутальне або зневажливе ставлення під час виконання службових обов’язків до громадян, приниження їх честі та гідності;

5.     приховування працівником прокуратури фактів його судимості чи подання підроблених документів, необхідних для працевлаштування в органах прокуратури;

6.     систематичне порушення дисципліни; поява на службі або поза службою у нетверезому стані [2,85-86].