2. 4.3 Практичні завдання, які виконуються на занятті:

1. Розглянути покази і протипокази до застосування комбінованих коронок на штампованій основі.

2. Охарактеризувати конструктивні особливості комбінованих коронок на штампованій основі.

3. Сформулювати основні лабораторні етапи виготовлення комбінованих коронок на штампованій основі різними методиками.

4. Обговорити правила препаровки під комбіновані коронки по: Белкіну, Куриленко, Свердлову, Рубінову, Погодіну.

5. Проаналізувати позитивні і негативні сторони комбінованих коронок на штампованій основі.

5.Зміст теми

Коронки з пластмасовим облицюванням показані на фронтальні зуби, у тому числі і премоляри, з естетичних міркувань у тому числі якщо використання фарфорових і пластмасових коронок зв'язане з якими-небудь труднощами або вони малоефективні. Застосування тієї або іншої конструкції диктується особливостями клінічної картини, поставленого завдання, технологічними можливостями та ін.

1.Комбінована коронка по Белкіну являє собою штамповану коронку, губна поверхня якої виготовлена з пластмаси ( фасетка).

Покази до застосування комбінованої коронки по Белкіну:

• Дефекти коронкової частини фронтальних зубів і премолярів верхньої щелепи каріозного і некаріозного походження.

• Аномалії форми, величини, положення фронтальних зубів верхньої щелепи.

• Для шинування при захворюваннях пародонту.

Протипокази до застосування комбінованої коронки по Белкіну:

• Недостатньо висока коронкова частина зуба.

• Глибокий прикус.

• Як опора під мостовидний протез.

• Зуби з живою пульпою у дітей до 16 років.

Відносним протипоказом до застосування коронки по Белкіну є різці нижньої щелепи.

Недоліки комбінованої коронки по Белкіну.

Незважаючи на простоту виготовлення і протезування, коронки по Белкіну володіє рядом недоліків, які обмежують її застосування. В першу чергу це малий естетичний ефект, пластмаса з часом змінює колір. Через те, що пластмаса з'єднується з металом тільки механічно, і різниця коефіцієнтів термічного розширення їх різна, в місцях з'єднання пластмаси з металом утворюються тріщини, в які проникає ротова рідина і їжа, продукти їх гниття і бродіння призводять до зміни кольору пластмаси, до виникнення обмеженого гінгівіту, до руйнування кукси зуба. Наявність "вікна" на вестибулярній поверхні коронки послабляє механічну надійність комбінованої коронки, яка призводить до деформації металу і відламу пластмасової частини. Досить часто просвічується металевий каркас. Цю коронку не можна використовувати як опору для мостовидного протезу.

Клініко-лабораторні етапи виготовлення комбінової коронки за Бєлкіним.

1-й клінічний: препарування зуба, отримання робочого і допоміжного відбитків.

1-й лабораторний: виготовлення металевої штампованої коронки.

2-й клінічний: припасувала металевої штампованої коронки в порожнини рота, отримання відбитку.

2-й лабораторний: виготовлення комбінованої коронки по Белкіну.

3-й клінічний: припасувала коронки в порожнині рота.

3-й лабораторний: поліровка коронки.

4-й клінічний: фіксація коронки за допомогою цементу.

1-й клінічний етап. Опорний зуб препарують під повну металеву штамповану коронку, отримують відбитки з обох щелеп альгінатною масою. На відпрепарований зуб виготовляють провізорну коронку.

1-й лабораторний. За звичайною технологією виготовляється штампована коронка.

2-й клінічний. Припасування штучної коронки в порожнині рота. Опорний зуб доприпасовується з різальної, вестибулярної і контактної поверхні на товщину пластмасової частини коронки(1,0-1,5 мм).

На вестибулярній частині поверхні коронки просвердлюють отвір, коронку заповнюють розм'якшеним воском і приганяють на опорний зуб. Усередині коронки утворюється тонкий відбиток кукси зуба. Шар воску, який залишився, відповідає товщині твердих тканин зуба для виготовлення фасетки. Віск, який залишився, виходить через отвір. Не знімаючи коронку, отримують відбиток з усього зубного ряду. Підбирають колір фасетки.

2-й лабораторний: виготовлення робочої моделі з гіпсу. Коронку підігрівають, щоб розплавити віск, залишки його видаляють, коронку вибілюють, полірують. Вестибулярну стінку коронки вирізують бором, залишаючи її в пришийковій області і в ділянці різального краю шириною 0,5-1 мм. Для кращої фіксації пластмаси по краях вирізують бором ретенційні пункти, у вигляді хвоста ластівки.

Каркас підготовленої штампованої коронки знежирюють, маскують приясенний обідок та інші частини краю коронки спеціальним білим ізоляційним лаком. Встановлюють на модель, моделюють вестибулярну сторону воском, з урахуванням розташованих поруч зубів. Вирізують гіпсовий блок, гіпсують до нижньої частини кювети губною поверхнею назовні. Надалі проводять заміну воску на пластмасу за загальноприйнятою методикою, полімеризують, обробляють, шліфують, полірують.

3-й клінічний: припасування коронки в порожнині рота. Коронка повинна відповідати усім вимогам до повних штучних коронок і задовольняти естетичні вимоги пацієнта.

3-й лабораторний: кінцева поліровка пластмасової поверхні коронки.

4-й клінічний: фіксація коронки за допомогою цементу. Особливість фіксації в тому, що цемент підбирається відповідно до кольору коронки зуба. Необхідно виключити використання органічних розчинників (спирт, ефір).