3.Комбінована коронка по Куриленко.

Відрізняється від методу Белкіна тим, що під час другого відвідування, після того, що припасували коронку і додатково відпрепарували зуб, її шліфують, полірують і сам лікар вирізає віконце з метою точнішого припасування коронки.

Після цього отримують відбиток з гіпсу таким чином. Підбирають ложку, готують гіпс і пальцем вдавлюють невелику порцію матеріалу у вирізане віконце коронки яка встановлена на зубі. Потім отримують відбиток звичайним методом, що дозволяє виготовити комбіновану модель з робочого зуба з легкоплавного сплаву. Закінчують виготовлення коронки звичайним способом. Такі коронки є точнішими.

4.Комбінована коронка по Свердлову (титанові).

Зуб препарують за один прийом. У лабораторії виготовляють штамповану коронку без відновлення анатомічної форми вестибулярної поверхні, створивши в області різального краю фронтальних зубів невеликий козирьок. У друге відвідування коронку припасували на зуб. Потім вулканітовим диском роблять Т-подібний розріз, відступаючи на 1-1.5 мм від краю коронки по середині вестибулярної поверхні і поперечно козирьку.

У лабораторії відливають модель, коронку шліфують і полірують, окрім сторони, яка зберігає стан після вибілювання . Щоб не просвічувався метал, її покривають клеєм БФ- 2 з додаванням двоокису титану. Виготовлення коронки завершують за існуючою технологією.

Переваги методу : вони точні, посилюють міцність коронки при виготовленні мостовидних протезів, підвищують естетичні властивості.

Недолік: може просвічувати метал, змінюється колір, відколюється облицювання.

5.Комбінована коронка по Рубінову.

Коронки з облицюванням на жувальні зуби з оклюзійною поверхностю з пластмаси показані при патологічній стертості зубів. Особливості клініко-лабораторних етапів зводяться до того, що після того, як припасували повну штамповану металеву коронку, яка відновлює висоту природної коронки зуба, вирізають жувальну поверхню, а по краю створюють ретенційні пункти у вигляді "ластівкового хвоста". Для кращого кріплення пластмаси їх через одного згинають досередини і назовні. Завершують виготовлення коронки за існуючою технологією.

6. Комбінована коронка по Погодіну.

Погодін запропонував залишати від штампованої коронки лише ту її частину на оральній поверхні зуба, яка має контакт з антагоністами. Пластмасове облицювання покриває вестибулярну, значну частину контактних поверхонь, повністю різальний край, як пластмасова коронка.

Покази: діастеми і треми, укорочена верхня губа, глибоке різцеве перекриття.

Підготовлений каркас штампованої коронки перевіряють на робочій моделі чи не сталася деформація після випилювання вікна. Коронку знежирюють, маскують приясенний обідок та інші ділянки краю коронки біля вікна спеціальним білим ізоляційним лаком. Після висушування знову встановлюють на модель і моделюють воском анатомічну форму вестибулярної поверхні з врахуванням форми зубів, що поруч стоять. Вирізають блок з сусідніми зубами, що стоять, гіпсують в кювету губною поверхнею вгору і після ізоляційного покриття відливають верхню частину кювети. Виплавляють віск, пакують пластмасу вибраного кольору і полімеризують, шліфують, полірують.

Відрізняється простотою виготовлення, в той же час має ряд недоліків : пластмаса змінює колір, особливо по краях вікна, конструкція ослаблена видаленням губної поверхні коронки, малопридатна для опори мостовидного протеза.

Матеріали для самоконтролю (додаються)