Лекція 4. Особистість і її психологічна структура

Головною категорією психіки людини є, навіть, не категорія “ПСИХІКА”, а категорія “ОСОБИСТІСТЬ ”, тому що власне особистість і є носієм психіки,  її виразником.

ОСОБИСТІСТЬ – це все розмаїття  психічних проявів людини, що визначають єдність та безперервність її поведінки і переживань в тому вигляді, як це розмаїття сприймається  самою особистістю, і іншими людьми.

Таким чином: з точки зору самої людини, особистість це її стійкі  якості, що породжують у неї відчуття ідентичності (“моє”), єдності (думки, почуття, поведінка – це все частина мене самого) і унікальності (“Я”). З точки зору інших людей: ОСОБИСТІСТЬ – це сукупність психічних якостей, що відрізняють людей одне від одного.

Для розуміння природи особистості треба розглянути такі поняття як людина, індивід, суб’єкт,  індивідуальність  та особистість.

ЛЮДИНА – це високоорганізована соціальна , біологічна істота,  що має розвинену свідомость. Це поняття значно ширше за означені поняття: індивід, суб‘єкт, особистість, індивідуальність, бо включає в себе досить великий перелік соціальних і біологічних ознак – антропологічних, етнографічних, культурних та ін. Але головне в цьому сенсі те, що кожен з нас є людиною настільки, наскільки є змістовним коло наших стосунків у суспільстві.

ІНДИВІД – це людська біологічна основа існування людини, це окремий представник істот виду людини, носій видових рис. В цьому сенсі людина завжди є індивідом.

СУБ’ЄКТ – людина завжди є суб’єктом (учасником, виконавцем, ініціатором) історичного або суспільного процесів в цілому, суб’єктом конкретної діяльності, джерелом пізнання та перетворювання як об’єктивної дійсності, так і самої себе. Сама ж діяльність виступає тією формою активності, в якій людина  удосконалює оточуючий світ та саму себе. Саме слово «суб’єкт» стосується живого, а «об’єкт» стосується неживого.

ОСОБИСТІСТЬ – це конкретна людина, яка є представником певного   соціуму та соціальної групи, займається конкретною діяльністю, адекватно усвідомлює себе і оточуючий світ та наділена певними індивідуально-психологічними особливостями. Особистість – це багатогранна психологічна структура, яка характеризує, перш за все, її соціальну сутність, що формується та набувається в процесі життя в предметній діяльності та спілкуванні шляхом засвоєння суспільних форм свідомості та поведінки. Людина як особистість є носієм свідомості, суспільних форм життя та відносин.

Кожна людина має свої специфічні особливості та властивості. Тому ІНДИВІДУАЛЬНІСТЬ – це сукупність індивідуальних особливостей та суб’єктивних властивостей, характерних лише даній людині.                          Дослідження особистості опираються  на ті ж самі принципи, які використовуються при вивченні психіки, але конкретизовані під вирішення задач психології особистості. Такими принципами є:

– по-перше, особистість – це складна едина система психічних структур і процесів, яка є результатом синергічної взаємодії усієї сукупності підсистем, що входять в цю систему;

– по-друге, особистість – це суб’єкт діяльності,  який набуває свого розвитку і функціонує  лише у взаємодії з навколишнім суспільним і природним  середовищем;

– по-третє, особистість характеризується внутрішньою узгодженістю та безперервністю, тому розглядати її треба як дещо цілісне і, обов’язково, на протязі усього життєвого шляху.