Дослідження сечі.

Дослідження сечі має велике значення для діагностики захворювань нирок, серцево-судинної системи та інших органів та систем. На основі результатів дослідження сечі можна оцінити перебіг захворювання та ефективність лікування. Склад сечі залежить від кількості випитої рідини, характеру їжі, фізичного напруження, клімату.

Успіх дослідження залежить від правильного збирання і зберігання сечі. Для загального клінічного аналізу першу ранкову порцію сечі збирають в чистий посуд (це проводе медсестра нічної зміни). Для аналізу треба взяти 200-300 мл сечі. У жінок у менструальний період аналіз сечі не проводять, оскільки існує небезпека домішування менструальної крові. У разі затримки сечі її беруть за допомогою катетерів.

Сечу треба зберігати на холоді, але не допускати заморожування. Відправляють сечу в лабораторію не пізніше як через 30-60 хв. після взяття. Іноді у разі потреби тривалого зберігання сечі до неї додають консерванти, про що роблять відповідний запис на етикетці. Посуд для збору повинен бути сухий і чистий. На нього наклеюють етикетку. Де записують прізвище, ім`я та по батькові пацієнта, назву відділення, номер палати.

Під час дослідження сечі визначають її фізичні властивості та хімічний і мікроскопічний склад осаду. Фізичні властивості: кількість , колір, прозорість, реакція, питома вага сечі. Хімічні дослідження: у сечі можна виявити - білок, цукор, уробілін, ацетон, солі, ферменти, гормони тощо. Мікроскопічне дослідження сечового осад: вивчають форменні елементи, циліндри, солі.

Визначають добове виділення цукру з сечею (збирають сечу протягом доби в одну посудину, а перед відправленням в лабораторію добову сечу перемішують і відливають в окрему посудину.

Дослідження сечі на діастазу - свіжовипущена, в кількості 5-10 мл.

Бактеріологічне дослідження сечі - 10 мл сечі зібраної в стерильну пробірку.

Дослідження сечі за методами (для визначення формених елементів):

• Каковського-Аддіса - сечу збирають за 10 нічних годин. В нормі у сечі: еритроцитів - 1∙10⁶ , лейкоцитів - 2∙10⁶ , циліндрів - 2∙10⁴.

• Нечипоренка - середня порція сечі. В нормі у сечі : лейкоцитів - 0-4∙10³, еритроцитів - 0-1∙10³, циліндрів - 0-250.

• Амбурже - зранку нічну сечу виливають і через 3 години після цього збирають сечу. Визначають кількість лейкоцитів, еритроцитів, циліндрів в об’єму сечі, виділеної за 1 хв. В нормі у сечі: лейкоцитів - 25000, еритроцитів -10000.

Визначення функціональної здатності нирок - за допомогою проби Зимницького - сечу збирають протягом 24 год.

Дослідження харкотиння.

Для збирання харкотиння користуються плювальницями або спеціальними баночками з прозорого скла з накривкою. Збирають харкотиння для загального клінічного дослідження зранку, натще, почистивши зуби прополоскавши рот водою. Беруть в кількості 3-5 мл свіжого харкотиння. Для бактеріологічного і макроскопічного дослідження беруть харкотиння, зібране за 1 добу. Для бактеріологічного дослідження на туберкульоз методом флотації

використовують харкотиння, зібране за 3 доби. Для посіву харкотиння, а також для дослідження його на чутливість до антибіотиків беруть стерильний флакон з корком. Пацієнт попередньо почистивши зуби і прополоскавши рот. Відхаркує харкотиння у флакон і закриває його корком.

У лабораторії проводять макроскопічне, мікроскопічне та бактеріологічне дослідження харкотиння. Нерідко харкотиння являє собою заразний матеріал, тому працювати з ним потрібно обережно. Посуд, у якому міститься харкотиння обробляється дезинфікуючим розчином.