1.4.Олександрійці

Після переможної ходи Олександра Македонського і завоювання ним Перської імперії еллінська культура проникла в країни Середземноморського басейну. Єгипет підпав під владу Птолемеїв (нащадків одного з воєначальників Олександра), і греки перебралися у знову засновану столицю Олександрію. Там був створений музей, який з повним правом можна вважати прообразом сучасного університету. Олександрійські вчені отримали широку популярність своїми дослідженнями з математики, астрономії, географії та фізики. І хоча біологія не належав до числа популярних в Олександрії наук, проте і в ній можна знайти принаймні два славних імені: це Герофіл (розквіт його діяльності відноситься до 300-х років до н.е.) і його учень Еразістрат (250-і роки до н.е.).

В епоху християнства Герофила і Еразістрата звинуватили в тому, що, вивчаючи анатомію людини, вони публічно робили розтин трупів. Не виключено, що це вигадка. Герофіл перший з учених того часу звернув увагу на головний мозок як на орган мислення. Правда, до нього на це ж вказували

Алкмеон і Гіппократ, у той час як Арістотель відводив головному мозку лише роль органу, призначеного для охолодження крові. Герофил встановив відмінності між нервами чутливими (що сприймають відчуття) і руховими (що викликають м'язові скорочення), а також між артеріями і венами, помітивши, що перші пульсують, а останні немає. Йому належить опис печінки і селезінки, сітківки очей і першого відділу тонкої кишки (Який тепер отримав назву дванадцятипалої кишки), а також статевих органів жінок і передміхурової залози чоловіків.

У свою чергу Еразістрат виявив, що головний мозок розділений на більші півкулі і менший за розміром мозочок. Він дав опис мозкових звивин і звернув увагу на те, що вони яскравіше виражені у людини, ніж у тварин. Це спостереження дозволило йому зв'язати кількість звивин мозку з розумовими здібностями.

Залишається тільки пошкодувати, що після настільки багатообіцяючого початку Олександрійська школа в біології зійшла нанівець. Фактично грецька наука початку занепадати приблизно після 200 р. до н.е. Вона процвітала протягом чотирьох століть, але в тривалих міжусобних війнах греки нерозважливо розтратили свою енергію і добробут. Вони потрапили під владу спочатку Македонської імперії, а потім Риму. Поступово грецькі вчені зосередили свою увагу на вивченні риторики, етики, філософії, відмовилися від вивчення філософії природознавства, тобто раціонального вивчення природи, яке зародилося ще в надрах іонійської школи.

Крім того, на розвитку біології позначався ще й той важливий факт, що життя - жива природа - на відміну від неживого світу вважалася священною, а тому невідповідною для раціоналістичного вивчення.

Анатомування людського тіла багатьом уявлялося абсолютно неприпустимим. Тож невдовзі їм взагалі припинили займатися - спочатку з-за морального осуду, а потім під страхом порушення законів. У ряді випадків заперечення носили релігійний характер. Так, єгиптяни вважали, що від цілісності тіла залежить благополуччя загробного життя небіжчика. У іудеїв, а пізніше у християн розтин вважалося блюзнірством, бо, як вони стверджували, людське тіло створене за образом і подобою бога і тому священне.