- •3.4 Опалення 49
- •1 Характеристика об’єкту проектування
- •3 Розрахунки, які підтверджують
- •3.1 Теплотехнічний розрахунок зовнішніх огороджень будинку
- •Теплотехнічний розрахунок зовнішньої стіни
- •Теплотехнічний розрахунок перекриття над підвалом
- •Теплотехнічний розрахунок перекриття горища
- •3.2.1 Завдання розрахунку
- •3.2.2 Умови розрахунку
- •3.2.3 Розрахунок тепловтрат
- •3.2.3.1 Ігрова дитячого осередку №1
- •Коефіцієнти теплопередачі огороджень
- •3.2 Розрахунок тепловтрат через огороджуючі конструкції
- •3.3. Розрахунок тепловтрат на нагрів інфільтраційного зовнішнього повітря
- •3.3.1 Завдання розрахунку
- •3.3.2 Розрахунок тепловтрат
- •3.3.3 Ігрова дитячого осередку №1
- •3.4 Опалення
- •3.4.1 Задача розрахунку
- •3.4.2 Умови розрахунку
- •Розрахунок системи опалення
- •3.5 Гаряче водопостачання
- •3.5.1 Завдання розрахунку
- •3.5.2 Розрахунок витрати теплоти на гаряче водопостачання
- •3.5.3 Розрахунок витрат теплоносія на гаряче водопостачання
- •3.4 Розрахунок системи гарячого водопостачання
- •3.4.1 Розрахунок витрати води й тепла для системи гарячого водопостачання
- •3.4 Опалення
- •3.4.1 Задача розрахунку
- •3.4.2 Умови розрахунку
- •Розрахунок системи опалення
- •3.5 Гаряче водопостачання
- •3.5.1 Завдання розрахунку
- •3.5.2 Розрахунок витрати теплоти на гаряче водопостачання
- •3.5.3 Розрахунок витрат теплоносія на гаряче водопостачання
- •3.6 Вентиляція
- •3.6.1 Завдання розрахунку
- •3.6.2 Умови розрахунку
- •3.6.4 Розрахунок системи вентиляції
- •3.6.5 Розрахункові параметри зовнішнього повітря
- •3.6.6 Визначення параметрів внутрішнього повітря
- •3.6.7 Визначення надходження шкідливостей у приміщення
- •3.6.7.1 Надходження теплоти, вологи і вуглекислого газу від людей
- •3.6.7.2 Надходження теплоти від джерел штучного освітлення
- •3.6.7.3 Надходження теплоти від сонячної радіації
- •3.6.7.4 Надходження теплоти від системи опалення
- •3.6.7.5 Втрати теплоти крізь зовнішні огородження
- •3.6.7.6 Втрати теплоти на нагрів інфільтраційного повітря
- •3.6.8 Складання зведеної таблиці шкідливостей
- •3.6.9 Розрахунок повітрообмінів Повітрообмін за нормативною кратністю на одиницю об’єму приміщення визначають за формолою:
- •3.6.9.1 Повітрообмін за вуглекислим газом
- •3.6.9.2 Повітрообмін за надлишками тепла і вологи. Розрахункова частина повітряного балансу приміщення
- •3.6.10 Прийняття принципових рішень щодо забезпечення розрахункового повітрообміну приміщення по періодах року
- •3.6.11 Корегування параметрів повітря у вентиляційному процесі відповідно до прийнятих принципових рішешень і складання організаційно-конструктивної частини повітряного балансу приміщення
- •3.6.12 Принципові і конструктивні рішення по організації повітряно-теплового режиму будівлі
- •3.6.14 Перевірка фактичного перепаду температур в робочій зоні
- •3.6.15 Перевірка рівня шуму повітророзподільників
- •3.6.16 Аеродинамічний розрахунок системи вентиляції
- •3.6.17 Обладнання вентиляційної камери
- •3.7 Розробка схеми та підбір обладнання теплового пункту
- •3.7.1 Опис теплової схеми.
- •3.7.2 Блок системи опалення
- •3.7.2.1 Розрахунок витрати теплоносія
- •Розрахунок пластинчатого теплообмінника
- •Блок системи гарячого водопостачання
- •3.7.3.1 Розрахунок пластинчатого теплообмінника
- •3.7.4 Вибір обладнання теплового пункту
- •4 Автоматизація
- •5. Охорона праці та безпека у надзвичайних ситуаціях
- •5.1. Охорона праці
- •5.1.1. Система організації охорони праці на підприємстві
- •5.2. Виробнича санітарія
- •5.2.1. Мікроклімат
- •5.3. Безпека праці при експлуатації та ремонті теплового пункту
- •5.4.1. Блискавкозахист
- •5.5. Заходи з пожежної безпеки
- •5.5.1. Пожежна безпека
- •5.5.3. Система протипожежного захисту.
- •5.6. Безпека у надзвичайних ситуаціях
- •6 Техніко – економічний розрахунок
- •6.1 Розрахунок капіталовкладень на тепловий пункт, який проектується
- •6.2 Затрати на експлуатацію теплового пункту
- •6.3 Розрахунок строку окупності системи регулювання
- •6.4 Розрахунок економічної ефективності системи регулювання
4 Автоматизація
В проекті розроблена функціональна схема автоматизації вводу системи ГВП, системи вентиляції і системи опалення в індивідуальному тепловому пункті. Система теплоспоживання представляє собою складний комплекс приладів, робота яких взаємозв’язана.
По своїй структурі прилади можуть бути вказівними, реєструючими, інтегруючими, сигналізуючими, а також можуть суміщати різні функції. Вказівні прилади дають можливість судити про вимірювальну величину по положенню стрілки або другого показника по шкалі приладу. Реєструючі систематично ведуть запис в прийнятих одиницях вимірювальної величини за будь-який проміжок часу. Регулюючі прилади призначені для автоматичного регулювання параметрів або їх значень в зазначеній залежності без втручання людини. Вони часто суміщають декілька функцій (показ, реєстрація та ін.). Сигналізуючі прилади при досягненні заданого значення вимірювальної величини подають світловий або звуковий сигнал.
Для оперативного контролю параметрів технологічного процесу вимірювальні пристрої розміщуються на технологічному обладнанні. Ці пристрої мають чутливі перетворюючі елементи, вимірювальний механізм і обліковий пристрій, розміщений в одному корпусі. Прилади з дистанційною передачею показників мають в своєму складі вимірювальний перетворювач і вторинний вимірювальний блок – показує, пише та ін. Вторинні прилади встановлюються в центральних щитах, що дозволяє оператору контролювати вимірювання основних параметрів обладнання в одному місці.
Основними функціональними елементами системи автоматичного регулювання є чутливі прилади, які називають датчиками, нормовані перетворювачі, регулюючі прилади, підсилювачі, виконуючі механізми та ін.
Датчик перетворює вимірювальну величину (тиск, температуру, рівень витрати) в таку, яка придатна для подальшого використання. Якщо вихідний параметр датчика не може бути використаний в елементі порівняння, між ними встановлюють нормуючий сигнал.
Для вимірювання тиску рідини застосовують манометр. Для вимірювання рідини рекомендують використовувати діафрагми ДК і ДБ. Їх використовують в комплексі з мембранним і безканальним дифманометрами з дистанційною передачею.
Автоматизація теплового пункту забезпечує:
- регулювання температури теплоносія в системі опалення в залежності від температури зовнішнього повітря;
- поперемінну (протягом тижня) роботу насосів систем опалення;
- ручне та автоматичне управління насосами;
- включення резервного насоса в разі відключення робочого;
- захист насосів від зниження тиску у всмоктувальному колекторі (захист від „сухого ходу”);
- контроль параметрів систем опалення, ГВП;
- сигналізацію несправності обладнання теплопункту, в тому числі затоплення приміщення теплопункту.
Для контролю технологічних параметрів (температури, тиску, витрати) проектом передбачені місцеві показуючі прилади: для контролю температури – термометри скляні рідинні; для контролю тиску – манометри показуючі з діаметром шкали 100мм, для вимірювання витрати прямої та зворотної води в системі ГВП – водолічильники.
Регулювання температури теплоносія в системі опалення з корекцією по температурі зовнішнього повітря здійснюється за допомогою електронного регулятора. Регулятор розташований в щиті регулювання, що встановлюється в приміщенні теплопункту.
Передбачений наступний тепловий контроль для навантажень, віднесених до I групи обліку, відповідно до п.31 «Інструкції по обліку відпуску тепла в теплових мережах»:
а) вимірювання і реєстрація температури води, що подається в зворотних трубопроводах тепломережі, а також в трубопроводах гарячого водопостачання (після підігрівача II ступені), системи опалення (після підігрівача системи опалення) і холодного водопостачання за допомогою термометрів опору;
б) вимірювання і реєстрація витрати води в зворотному трубопроводі тепломережі проводиться за допомогою ультразвукових датчиків.
Проектом передбачені ручний та автоматичний режими роботи насосів опалення, вентиляції, ГВП.
В автоматичному режимі роботи насосів передбачається зміна робочого насоса кожні 7 днів, автоматичне включення резервного насоса в разі виходу з ладу робочого, а також захист насосів від зниження тиску у всмоктувальному трубопроводі (від „сухого ходу”).
Для автоматизації роботи насосів в проекті використані датчики-реле тиску та перепаду тисків типу ДЕМ.
Для управління насосними групами в проекті передбачено щити, що встановлюються в приміщенні теплопункту.
Насоси установки видалення води включаються автоматично за умови підвищення рівня води в дренажному приямку і автоматично вимикаються в разі зниження рівня. Для автоматизації цих насосів в проекті використано блок управління SK530 виробництва фірми “Wilo” і датчики рівня води, що вмонтовані в насоси.
Для сигналізації затоплення приміщення теплопункту використовується електронний сигналізатор.
Світлозвуковий пристрій сигналізації встановлюється в місці постійного перебування обслуговуючого персоналу і вмикається в разі несправності обладнання ЦТП або затоплення приміщення ЦТП.
Кабелі від блоків опалення, ГВП до щитів автоматизації передбачається прокладати в підлозі в трубах та по стіні в захисних металевих трубах. Для захисту кабелів при прокладанні їх безпосередньо від закладених в підлозі труб до технологічного обладнання в проекті передбачений металорукав.
Прокладання кабелів від щитів автоматизації за межі приміщення теплопункту здійснюється в захисних металевих трубах в приміщенні теплопункту та на зовнішній стіні.
