Методика навчання дітей описовим розповідям.
Описування предметів, іграшок учить дітей виділяти найхарактерніші ознаки предметів, знаходити для опису точні слова і вирази, визначати відмінне і схоже в предметах у процесі їх порівняння. Вправи на описування іграшок, предметів готують дітей до проведення дидактичних ігор на описування. Такі заняття запропонувала в свій час Є.І. Тихєєва, вона надавала їм великого значення в розвитку точності словника, зв’язного мовлення, логічності мислення, в розширенні кругозору дітей.
Навчання описуванню іграшок, предметів проводиться в усіх групах дитячого садка, але в молодшій групі описують іграшки, предмети з допомогою вихователя. В молодшій і середній групах дітей вчать описувати предмети при наявності їх, а в старшій і підготовчій – ще й по пам’яті. Діти повинні навчатися складати «загадки» про предмет або його зображення – описувати найхарактерніші ознаки предмета не називаючи його, впізнавати предмет за описом. Крім того, в процесі описування треба вчити дітей порівнювати предмети між собою, виділяючи різницю між ними, а також спільні ознаки. Описуванню іграшок повинно передувати розглядання їх, під час якого діти вчаться виділяти деталі і якості іграшок, оволодівають відповідним словником. Вихователь ставить запитання щодо зовнішнього вигляду, якостей іграшки, дій з нею. Діти підбирають порівняння, використовують різноманітну лексику.
На перших заняттях вихователь використовує наочний матеріал (шість-вісім досить великих предметів або іграшок).
Потім можна проводити заняття з індивідуальним матеріалом. Для таких занять треба підбирати іграшки невеликі, різнорідні (але приблизно однакової складності).
Бажано підбирати іграшки з яскраво вираженими індивідуальними особливостями і демонструвати їх у русі. Підбирають також іграшки одного найменування, але різне за зовнішнім виглядом. Такий підбір забезпечує активізацію словника дітей та розвиток зв’язного мовлення на основі використання прийому порівняння.
Підбираючи матеріал для описування і порівняння треба пам’ятати про його доступність дітям цього віку. Підбирати матеріал слід відповідно до кола знань про навколишнє, визначений програмою виховання та навчання в дитячому садку в кожній віковій групі. На заняттях вихователь нагадує дітям про те, що вони розглядали багато іграшок. Повідомляє, що сьогодні вона також принесла іграшки. Ставить мету перед дітьми – розглянути іграшку і розповісти про неї. У середній групі вихователь дає зразок опису. Наприклад: «Послухайте, діти, спочатку розкажу я про іграшку, а потім будете розповідати ви. Це лялька Оксана. У неї чорні коси. Червона стрічка. Одягнена Оксана в сукню – білу з синіми смужками. На ногах біленькі панчішки і синенькі черевички. Ляльку Оксану можна годувати, вкладати спати, возити в колясці». Після цього вихователь пропонує дітям описати аналогічну іграшку (наприклад: ляльку Таню в іншому вбранні), що дозволить їм скласти свою розповідь, легко наслідуючи зразок. Дитина підходить до столу вихователя, бере в руку іграшку, розглядає її і повернувшись обличчям до групи починає описувати. Поступово зразок опису змінюється планом.
У середній групі діти спочатку не можуть утримати в пам’яті весь план опису. Тому в ході описування ними предмета виникає необхідність нагадувати їм запитання плану; допомагати навідними запитаннями.
У старшій і підготовчій групах можна вже не давати зразок, а обмежитися лише планом (три-п’ять запитань). Наприклад: Як називається іграшка? Якого вона кольору, форми? З чого зроблена? Як з нею можна гратися? Або: Що це? З чого зроблено? Якого кольору, форми? Для чого потрібно? Де його зробили?
Протягом заняття слід викликати і тих дітей, що вміють і тих, що не вміють описувати. Якщо спочатку викликана дитина не зможе описати іграшку, то це саме завдання можна запропонувати іншій дитині. Якщо й інші діти описують незв’язно, то варто в ході заняття дати свій зразок опису.
На заняттях слід заохочувати спроби дітей вносити свій досвід. Для описування підбираються знайомі предмети і діти можуть включати в опис свої враження від них.
Описані іграшки залишаються на столі вихователя, якщо вони потрібні для порівняння, класифікацій, а потім їх треба сховати, щоб вони не відвертали увагу дітей. У процесі заняття можна використати хорове звуконаслідування, читання віршів, загадування загадок, ігрової вправи з іграшкою. Це робить заняття цікавішим.
З метою ускладнення дітям п’яти років (друге півріччя) можна запропонувати групу іграшок. Діти повинні не тільки описати іграшки, а й точно визначити, де вони стоять (спереду, ззаду, зліва чи справа). Або запропонувати дитині поставити іграшки так, як вона хоче, а потім розповісти про них.
Дітям старшої і підготовчої груп дають завдання описувати по пам’яті, наприклад: описати свого собаку (кішку), свої іграшки, вулицю, кімнату, одяг тощо.
Важливе значення має описування натуральних предметів, знайомих дітям з життєвої практики. Це можуть бути об’єкти природи, знаряддя праці, посуд, швейне приладдя, письмове (для підготовчої групи), різні предмети: ключі, ложка, ліхтарик тощо.
Розповідаючи, дитина пояснює призначення предмета, демонструє дії з ним. Про аналогічні предмети діти можуть складати порівняльні розповіді. На заняттях придумують загадки, читають художні твори про предмети.
Н.Ф. Виноградова запропонувала цікавий прийом складання дітьми розповідей-етюдів. Це невеликі образні описи особливо виразних об’єктів та явищ природи, творів прикладного мистецтва (квіточка, листочок, серветка тощо). Таку роботу вихователь може проводити як на заняттях, так і на прогулянках.
Уміння описувати предмети закріплюється в інших видах діяльності (образотворчій, рольових іграх, конструюванні тощо).
Висновок: описові розповіді – один із методів розвитку монологічної компетентності у дітей дошкільного віку. Вони допомагають розвивати конкретно-образне мислення, відчуття, сприймання, уяву, пам’ять, зв’язне мовлення. А також, описові розповіді мають велике значення в розвитку точності словника, розширенню кругозору дітей.
3.Заключна частина:
.Загальний висновок.
Робота зі словником. Отже, які ключові поняття повинні бути зазначені в педагогічному словнику?
Висловіть ваше ставлення до теми лекції та виділіть ключові її поняття за поданим алгоритмом.
Я думаю...
Тому що…
Таким чином…
Відповіді на запитання студентів.
Установка на самостійну роботу та методичні поради з виконання завдань для самостійної роботи.
Законспектуйте за програмами «Українське дошкілля», «Впевнений старт» навчання дітей дошкільного віку завдання описових розповідей.