1) Для визначення ступеня страхового ризику:

• копію свідоцтва про реєстрацію страхувальника;

• копію статуту;

• балансовий звіт (форма 1), звіт про прибутки та збитки (форма 2); рух грошових коштів на останню звітну дату;

• копію кредитного договору;

• техніко-економічне обґрунтування заходів, що кредиту­ються;

• довідку про залишки коштів на розрахунковому рахунку позичальника;

• договори, контракти, рахунки, накладні, що характеризу­ють планове використання кредиту, кредитних коштів;

• договори купівлі-продажу або інші документи, що є підставою для надання кредиту;

• контракт на постачання і реалізацію продукції;

• розрахунок погашення кредиту;

• документ, що засвідчує зобов'язання за заставою;

• акт аудиторської перевірки фінансового стану страху­вальника.

2) Для визначення кредитоспроможності та фінансової стабільності позичальника:

• копію свідоцтва про реєстрацію позичальника;

• балансовий звіт і звіт про прибутки та збитки, декларацію про прибуток позичальника (юридичної особи) на остан­ню звітну дату;

• розшифровки кредиторської та дебіторської заборгова­ності на останню звітну дату;

• опис товарно-матеріальних цінностей або іншого майна, яке є власністю позичальника і яке може бути використа­не для забезпечення права регресних вимог страховика в разі настання страхового випадку, передбаченого догово­ром страхування, та виплати страховиком суми страхово­го відшкодування. Таке майно може перебувати в заставі, а також не перебувати у ній;

• інші документи, зазначені в договорі страхування.

У разі пролонгації страхувальником кредитного договору відповідальність страховика на термін пролонгації настає після ук­ладення додаткової угоди до діючого договору страхування. Страхо­вий платіж вираховується так, як при укладанні діючого договору.

Для отримання страхового відшкодування страхувальник надає страховику такі документи:

а) письмову заяву на виплату страхового відшкодування;

б) офіційні документи, що підтверджують неповернення кредиту (позики) і (або) відсотків з кредиту;

в) оригінал договору страхування (страхового свідоцтва);

г) акт несплати позичальником кредиту та (або) відсотків з нього страхувальникові;

г) нотаріально завірену колію або оригінал кредитного дого­вору (договору позики);

д) акти аудиторських перевірок фінансового стану пози­чальника після факту несплати кредиту та (або) відсотків з нього страхувальникові;

є) довідку про залишки коштів на розрахунковому рахунку позичальника;

є) копію рішення суду, яке стосується цього страхового випадку; ж) інші документи, зазначені у договорі страхування.

Страхування товарних кредитів

Об'єктом страхування є, як правило, весь товарообіг підприємства протягом року. Страхова сума встановлюється в межах його вартості.

Страхування експортного товарного кредиту відбувається в такий спосіб. Страхова організація укладає з клієнтом спеціаль­ний страховий договір і видає йому з дотриманням викладених вище умов страховий поліс. Не існує типової форми страхового поліса, оскільки він диференційований залежно від форми креди­ту й ряду інших умов: кредитоспроможності та комерційної репу­тації клієнта, терміну, на який надано кредит, наявності спеціаль­ного забезпечення, розмірів і характеру ризику.