3. Страховий захист фінансових ризиків

Фінансовий ризик - це ймовірність виникнення непередбачених фінансових втрат (зниження очікуваного прибутку, доходу, втрата час­тини чи всього капіталу ) в ситуації невизначеності умов фінансової діяльності підприємства.

Основними видами фінансових ризиків підприємства є: ри­зик зниження фінансової стійкості, ризик неплатоспроможності, інвестиційний, процентний, валютний, депозитний, кредитний, податковий та ін. За джерелами виникнення всі види фінансових ризиків поділяють на дві основні групи; систематичні (ринкові ризики) та несистематичні (специфічні ризики).

До страхування фінансових ризиків належать:

1. страхування від утрат прибутку;

2. страхування на випадок зниження обумовленого рівня рентабельності;

3. страхування ризику засновника;

4. страхування біржових ризиків ;

5. страхування коштів та (або) банківських металів, вкладе­них на депозитне зберігання;

6. страхування відсотків від коштів та (або) банківських ме­талів, вкладених на депозитне зберігання;

7. страхування інвестиційних ризиків.

Згідно правил страхування, об'єктом страхування є май­нові інтереси страхувальника, що не суперечать чинному законо­давству України і пов'язані з фінансовим ризиком у його підприємницькій діяльності, а саме:

• втратою коштів та (або) банківських металів, вкладених на депозитне зберігання;

• втратою відсотків від коштів та (або) банківських металів, вкладених на депозитне зберігання;

• збитками, що виникли внаслідок невиконанням контра­гентом страхувальника договірних зобов"язань.

Страхова сума за договором страхування визначається в межах:

• вкладених коштів та (або) банківських металів на депозит­не зберігання та відсотків за ними;

¶• грошової оцінки зобов'язань контрагента страхувальника відповідно до укладеної з ним угоди (договору, контракту).

У договорі страхування може бути передбачена франшиза (умовна чи безумовна).

Страховими випадками є: 1) втрата (часткова або повна) коштів та (або) банківських металів страхувальника, вкладених на депозитне зберігання внаслідок банкрутства кредитної устано­ви, яка одержала кошти та (або) банківських металів на депозит­не зберігання; 2) втрата (часткова або повна) відсотків від коштів та (або) банківських металів страхувальника, вкладених на депо­зитне зберігання внаслідок банкрутства кредитної установи, яка одержала кошти та (або) коштовні метали на депозитне зберіган­ня; 3) втрата (часткова або повна) коштів та (або) банківських ме­талів страхувальника через невиконання (неналежного виконан­ня) договірних зобов'язань контрагентом страхувальника за укла­деною між ними угодою, внаслідок:

• смерті громадянина - контрагента страхувальника;

• ліквідації та (або) банкрутства юридичної особи - контра­гента страхувальника;

• стихійного лиха.

Страховик звільняється від виплати страхового відшкодування при настанні подій, що мають ознаки страхового випадку, але не визнаються такими, які відбулись внаслідок:

а) ядерного вибуху, впливу радіації або радіоактивного за­бруднення;

б) громадянської війни, народних заворушень різного роду та страйків;

в) усякого роду військових дій або військових заходів та їх наслідків, повстань, заколотів;

г) конфіскації, націоналізації та інших подібних заходів політичного характеру, здійснених за наказом військової або цивільної влад та політичних організацій;

д) зміни законодавства під час дії договору страхування;

є) заборона (обмеження) діяльності контрагента страху­вальника.

Страхування не поширюється на неустойку та інші непрямі витрати.

До­говір страхування укладається на підставі письмової заяви стра­хувальника, яка містить докладні відомості про:

а) умови, зміст угоди (договору, контракту), в тому числі ­умови, номер і дату договору (угоди, контракту) між страхуваль­ником і його контрагентом, дані про характер, об'єкти й строки дії цього договору (угоди, контракту);

б) види ризиків, на випадок яких проводиться страхування;

в) термін страхування;

г) розмір страхової суми;

д) інша інформація (відомості, документи) про всі відомі страхувальникові обставини, які можуть мати істотне значення для оцінки страхового ризику, на випадок якого проводиться страхування.