Abcdefgpt

Карта епідеміологічного обстеження за методикою ВООЗ.

Ця карта включає такі розділи:

1. Ідентифікація інформації про обстеження.

2. Загальна інформація.

3. Позаротовий огляд.

4. Оцінка скронево-нижньощелепного суглоба.

5. Стан слизової оболонки.

6. Плямистість/гіпоплазія емалі.

7. Флюороз зубів.

8. СРІ (стан тканин пародонту).

9. Втрата прикріплення.

10.Стан зубів та необхідність в лікуванні.

11.Ортопедичний статус.

12.Потреба в ортодонтичному лікуванні.

13.Зубощелепні аномалії.

14.Потреба в невідкладній допомозі.

15.Примітка.

РОЗДІЛИ КАРТИ, ПРИСВЯЧЕНІ ІДЕНТИФІКАЦІЇ ТА ЗАГАЛЬНІЙ ІНФОРМАЦІЇ.

Друкованими прописними літерами дослідник пише назву країни, прізвище та ім'я пацієнта.

Клітини 1-4 не заповнюються дослідником, вони призначені для кодування Країни. В клітини 26 і 27 вноситься код місцевості, де проводиться обстеження. Всі дослідники і реєстратори перед початком обстеження повинні отримати список назв, які присвоєні етнічним групам, видам занять або іншій інформації і внести цю інформацію в клітини 24 і 25,29 і 30.

Кожному обстежуваному привласнюється ідентифікаційний номер (клітини 11-14). Якщо в обстеженні бере участь більш ніж один фахівець, кожному досліднику привласнюється свій код (кл.15). В карту під час обстеження необхідно записати рік, місяць і день огляду (кл.5-10), дату народження пацієнта (кл. 17-20), вік (кл.21-22), стать (кл.23), протипоказання до обстеження (кл.31). Щоб бути впевненим, що всі патологічні симптоми виявлені, рекомендується при клінічному обстеженні дотримуватись порядку, представленого в картці реєстрації даних обстеження.

ПОЗАРОТОВЕ ОБСТЕЖЕННЯ.

Послідовність обстеження:

• загальний вигляд шкіряних покровів (голова, шия, плечі),

• навколоротова ділянка,

• лімфатичні вузли,

• шкіряні ділянки верхньої та нижньої губ,

• червона кайма губ та носо-губні згортки,

• ділянка висково-нижньощелепного суглоба і білявушної залози.

СЛИЗОВА ОБОЛОНКА РОТОВОЇ ПОРОЖНИНИ (кл.37-42).

Послідовність обстеження:

• слизова оболонка губ і борозни губ,

• губна частина перехідної складки і слизова оболонка щік,

• язик,

• дно ротової порожнини,

• тверде і м'яке піднебіння,

• альвеолярні відростки.

ПЛЯМИСТІСТЬ/ГІПОПЛАЗІЯ ЕМАЛІ (кл.43-52).

Коди і критерії такі:

0 - норма,

1 - обмежена плямистість (при цьому ділянки прозорості емалі від нормальної емалі відділені чіткою межею),

2 - дифузна плямистість (при цьому відсутня чітка межа з прилеглою нормальною емаллю),

3 - гіпоплазія (локальне зменшення товщини емалі):

- щілини,

- жолобка,

- часткова або повна відсутність емалі над значною ділянкою дентину;

4 - інші дефекти,

5 - обмежена і дифузна плямистість,

6 - обмежена плямистість і гіпоплазія,

7 - дифузна плямистість і гіпоплазія,

8 - сполучення всіх трьох типів,

9 - не реєструється.

Оглядають тільки щічні поверхні 10 індексних зубів. Якщо зуб відсутній, то відповідна клітина повинна залишитись не заповненою.

При будь-якому сумніві в наявності ураження, реєстраційний код зуба повинен бути "0".

ФЛЮОРОЗ ЗУБІВ (кл.53).

Для оцінки вибирають два найбільш уражених зуба. Якщо ураження неоднакові, реєструють менший код із цих двох. Коди і критерії:

0 - норма,

1 - сумнівний,

2 - дуже мало виражений (ділянки враження 5-25%),

3 - мало виражений (ділянки враження займають менше 50%),

4 - помірний,

5 - важкий,

8 - виключений (наприклад, зуб під коронкою),

9 - не реєструється.

КОМУНАЛЬНИЙ ПАРОДОНТАЛЬНИЙ ІНДЕКС (СРІ) (кл.54-59).

Використовуються три показники пародонтального статусу:

1. кровоточивість ясен,

2. зубний камінь,

3. пародонтальні кишені.

Ротова порожнина ділиться на секстанти, які включають такі групи зубів: 18-14, 13-23, 24-28, 38-34, 33-43, 44-48. Секстант оглядають лише в тому випадку, якщо в ньому присутні не менше двох зубів, які не підлягають видаленню.

У дорослих 20 років і старше оглядають 10 індексних зубів: 17 16 11 26 27 47 46 31 36 37. Два моляра оглядають в боковому секстанті, і якщо один відсутній, то заміну не ро6лять. Якщо в секстанті відсутні один чи два індексні зуби, то оглядають всі інші зуби даного секстанту, при цьому не проводять вимірювання на ділянці дистальних поверхонь третіх кутніх зубів. Реєструється самий тяжкий код.

У пацієнтів молодше 20 років, оглядають тільки б індексних зубів: 16, 11, 26, 36, 31, 46.

При огляді дітей до 15 років глибину кишень не вимірюють. Застосовується спеціально розроблений легкий СРІ-зонд з кулькою на кінці, діаметром 0.5мм, який має чорну облямівку між 3.5 і 5.5мм і чорні кільця на рівні 8.5мм і 11.5мм від кінчика зонда. Використана при зондуванні сила не повинна перевищувати 20г. (Тест для встановлення цієї сили - розміщення зонда під ніготь великого пальця і надавлювання до появи дискомфорту). Якщо пацієнт під час зондування скаржиться на біль, то це свідчить про прикладання надмірного зусилля. Коди:

0 - нема ознак ураження,

1 - спостерігається кровоточивість,

2 - камінь, виявлений під час зондування, але при цьому видно всю чорну ділянку зонда,

3 - кишеня 4-5мм (ясенний край на рівні чорної позначки на зонді),

4 - кишеня 6мм або більше,

х - виключений секстант (якщо в секстанті менше 2 зубів),

9 - не реєструється.

ВТРАТА ПРИКРІПЛЕННЯ (кл.60-65).

Обстежують ті ж секстанти, що використовуються при визначенні індексу СРІ. Цей показник не реєструють у дітей до 15 років. Використовують наступні коди:

0 - втрата прикріплення 0-Змм (цементно-емалеве сполучення не видно і код СРІ 0-3),

1 - втрата прикріплення 4-5мм,

2 - втрата прикріплення б-8мм,

3 - втрата прикріплення 9-11мм,

4 - втрата прикріплення 12мм і більше, х - виключений секстант, 9 - не реєструється.

СТАН ЗУБІВ І ПОТРЕБА В ЛІКУВАННІ (кл.66-161).

Зуб повинен вважатись присутнім в ротовій порожнині, якщо видна будь-яка його частина. Якщо постійний і тимчасовий зуб займають місце одного зуба, слід реєструвати тільки стан постійного зуба.

Для реєстрації стану постійних зубів використовують цифрову систему, а для тимчасових - літерну.

Код			Стан/статус
Тимчасові зуби	Постійні зуби
Коронка	Коронка	Корінь
А	0	0	Інтактний
В	1	1	Каріозний
С	2	2	Пломбований з карієсом
Д	3	3	Пломбований без карієсу
Е	4	-	Видалений з приводу карієсу
-	5	-	Видалений з іншої причини
F	6	-	Покритий герметиком
G	7	7	Опорний зуб мостоподібного протеза, спеціальна коронка з фарфоровою покривною пластинкою (імплантат)
-	8	8	Не прорізаний зуб (коронка) не оголений корінь
Т	Т	-	Травма (перелом)
-	9	9	Не реєструється

Клітини 66-97 використовують для верхніх зубів, а 114-145 - для нижніх.

Потреба в лікуванні повинна бути визначена для усього зуба, включаючи лікування карієсу як коронки, так і кореня зуба. Дані заносяться в клітини 98-113, 146-161. При відсутності показань до лікування у відповідні клітини треба внести код 0.

Користуються наступними кодами і критеріями оцінки потреби в лікуванні:

0 - лікування не потрібне,

Р - профілактичні заходи, які призупиняють карієс,

F - застосування герм етика,

1 - пломбування однієї поверхні,

2 - пломбування двох і більше поверхонь,

Один із кодів 1, 2, Р або F може бути використаний, щоб вказати на необхідність лікування з приводу:

- початкового, первинного чи вторинного карієсу,

- зміненого в кольорі зуба або дефекту розвитку,

- усунення ушкодження, обумовленого травмою, стиранням, ерозією,

- необхідності заміни неправильно поставленої пломби або герм етика;

3 - виготовлення коронки внаслідок різних причин,

4 - коронка з фарфоровою покривною фасеткою або ламінат,

5 - ендодонтичне втручання,

6 - видалення; зуб кодується як такий, що підлягає видаленню коли:

- каріозний процес настільки зруйнував зуб, що його неможливо відновити;

- прогресуюче ураження пародонту призвело до значної рухомості зуба, болючості або втрати ним функції і не може бути відновлений до функціонального стану;

- зуб необхідно видалити для можливості протезування;

- видалення диктується ортодонтичними або косметичними показаннями або мова йде про ретенований зуб,

7/8 - потреба в інших видах допомоги. Дослідник повинен вказати види допомоги, для чого застосовуються коди 7 і 8, 9 - не реєструється,

3. Підрахунок і оцінка резульпгатів-заключний етап епідеміологічного обстеження.

Після закінчення обстеження карти обстеження направляються на аналіз.

Звіт про обстеження повинен містити таку інформацію:

- викладення мети обстеження, - матеріали і методи, - результати, - обговорення і висновки, - резюме або коротке закінчення.

Підрахунок і оцінка результатів починається з розрахунку розповсюдженості і інтенсивності основних стоматологічних захворювань(карієсу і хвороб пародонту, аномалій зубо-щелепної системи), їх окремих симптомів і показників. Розповсюдженість тих чи інших захворювань чи симптомів виражається в процентах. Інтенсивність - в середній арифметичній на групу, школу, регіон.

Дані після розрахунку заносяться в єдину таблицю, яка і являється відображенням захворюваності обстеженої групи, організації, регіону.

Показники інтенсивності карієсу у дітей варіюють у зв"язку із впливом значної кількості як зовнішніх, так і внутрішніх чинників. Тому ВООЗ запропонувала враховувати інтенсивність карієсу у 12-річних дітей як основу для оцінки стану твердих тканин зубів. У цих дітей виділяють п"ять рівнів інтенсивності карієсу:

0-1,1 -дуже низький,

1,2-2,6 -низький,

2,7-4,4 -середній,

4,5-6,5 -високий,

6,6 і вище -дуже високий.

Поширеність карієсу, менша за 30% вважається низькою, від 31 до 80%-середньою,81-100%-високою.

Для оцінки поширеності та інтенсивності захворювань пародонту ВООЗ пропонує таку градацію розновсюдженості кровоточивості та зубного каменю у відсотках і за секстантами для підлітків 15 років.

Розі ювсюдженість кровоточивості	Число випадків	Ураженість секстантів
Низька	До 20 %	0-0,5
Помірна	21-50%	0,6-1,5
Висока	51-100	1,6-більше

Розповсюдженість Зубного каменю	Число випадків	Ураженість секстантів
низька	0-50 %	0-1,5
помірна	51-80%	1,6-2,5
висока	81-100%	2,6-більше

Для оцінки ефективності надання стоматологічної допомоги необхідно розкласти індекс КПУ. Якщо в структурі КПУ показник "П" вищий за інші, то санаційну роботу слід оцінити високо. Якщо вищий "К"- санація не ведеться, високий "У" свідчить, що переважає хірургічна допомога.

Для оцінки динаміки розвитку карієсу та ефективності його профілактики застосовується показник приросту інтенсивності карієсу. Для цього визначають інтенсивність карієсу у однієї і тієї ж особи або контингенту через певний період( 1-3-5 років). Різниця у значені показника між другим і першим обстеженнями становить приріст інтенсивності карієсу.

Розрахунок даних епідеміологічного обстеження являється необхідним етапом для подальшого планування первинних профілактичних заходів, необхідності в силах і засобів профілактики.

Контрольні запитання

1. Яку інформацію можна отримати завдяки епідеміологічному обстеженню?

2. З яких етапів складається епідеміологічне стоматологічне обстеження за методикою ВООЗ?

3. В чому полягає сутність підготовчого етапу?

4. На чому базується вибір місця епідеміологічного обстеження?

5. Який індексний вік та вікові групи використовують при обстеженні ?

6.Чим диктується кількість обстежуваних ?

7 Навіщо проводять калібрування дослідників?

8. Які інструменти та оснащення застосовуються при обстеженні ?

9. Як проводиться власне стоматологічне обстеження ?

10. Як визначається комунальний пародонтальний індекс ?

11 .Яку систему використовують для реєстрації стану зубів ?

12 .Які дії дослідників після закінчення обстеження ?

13 .Як оцінюється рівень інтенсивності карієсу за рекомендацією ВООЗ ?

14 .Як оцінюється розповсюдженість карієсу за рекомендацією ВООЗ ?

15 .Як оцінюється поширеність та інтенсивність захворювань пародонту за рекомендацією ВООЗ ?

16 .Як оцінюється ефективність надання стоматологічної допомоги ?

17 .Що таке "приріст інтенсивності карієсу" та як він визначається ?

Література.

Основна:

1.Лекції , що читаються на кафедрі стоматології дитячого віку.

2. Л. О. Хоменко, О. І. Остапко, О. Ф. Конанович, та ін. Терапевтична стоматологія дитячого віку.- Видавництво "Книга плюс", 1999

3. Хоменко Л.0. та співавт. Стомагологічна профілактика у дітей. Київ, 2007.

4.Курякіна Н.В. терапевтичка стоматологія дитячого віку.Москва 2004р.

Додаткова:

1. Виноградова Т.Ф.и соавт. Стоматология детского возраста. — М., 1997.

2.Справочник по стоматологии / Мод ред. А.И.Рибакова —М.: Медицина, 1993.

3.Магид И.А., Мухін А.П. Фантомний курс терапевтической стоматологии.: Атлас. М.: Медицина, 1996.