Розділ V. Теорія ринкових структур

Тема 8. Ринок досконалої конкуренції

1. Основні риси ринку досконалої конкуренції

В мікроекономічному аналізі розрізняють чотири типи ринкових структур:

• ринок чистої (досконалої) конкуренції;

• ринок чистої монополії;

• ринок олігополії;

• ринок монополістичної конкуренції.

Головний критерій, за яким розрізняють типи ринкових структур – це кількість виробників даного товару чи послуги на ринку.

До основних рис ринку досконалої конкуренції відносяться:

1. Наявність дуже великої кількості незалежно діючих невеликих фірм, які пропонують свою продукцію на високоорганізованого ринку. Так, на ринку сільськогосподарської продукції діють тисячі невеликих фермерських господарств, на ринку цінних паперів – тисячі брокерів, на валютному ринку – сотні міняльних пунктів.

2. Продукція, яка реалізується на цьому ринку, є стандартизованою, однорідною. Скажімо, зерно одного сорту пшениці чи кукурудзи, яке продають різні фермери, досить мало відрізняється між собою за якістю, видом та споживчими характеристиками.

3. Повна неможливість фірми контролювати ціни на ринку або диктувати свої ціни. Кожна з тисяч фірм “приймає ціну” такою, якою вони стихійно складається на ринку в цілому. Це пояснюється тим, що доля кожної фірми на ринку досить мізерна, і збільшення або зменшення виробництва не буде мати відчутного впливу на ринок та ринкову ціну.

4. Щ е однією особливістю ринку чистої конкуренції є те, що крива попиту на продукцію фірми є абсолютно еластичною. На рисунках 8.1 і 8.2 приведена графічна ілюстрація процесу формування попиту та ціни на конкурентному ринку. Окрема фірма (рис. 8.2) приймає ціну ринкової рівноваги Р₀, а її графік попиту є абсолютно еластичним. Це означає, що намагання фірми якось зменшити або збільшити ціну відносно ціни Р₀ приведуть до одного наслідку: фірма втрачає покупців і попит на її продукцію зникає. Таким чином, конкурентна фірма не має і не веде будь-якої цінової політики, оскільки не має можливості впливати на ринкову ціну.

Рисунок 8.1 - Галузь в цілому Рисунок 8.2 – Абсолютно

еластичний попит конкурентної

фірми

5. І нарешті, на ринку досконалої конкуренції нові фірми за їх бажанням можуть вільно входити в галузь, а діючі фірми можуть легко її покинути. Не існує ніяких серйозних перепон: законодавчих, технологічних, фінансових та інших, які б могли завадити виникненню нових фірм на ринку досконалої конкуренції.

2. Особливості економічної стратегії фірми в короткостроковому періоді

Економічна стратегія фірми на ринку досконалої конкуренції виходить з необхідності вирішення проблеми максимізації прибутку.

Правило максимізації прибутку виголошує: економічний прибуток фірми набуває максимального значення при тих обсягах виробництва, при яких граничний доход фірми (MR) дорівнює її граничним витратам (МС).

MR = МС

Нагадаймо, що граничний доход (MR) – це додатковий доход, який отримує фірма від продажу кожної додаткової одиниці продукції: MR = ΔTR/ΔQ. Граничні витратb (МС) – це додаткові витрати, які несе фірма на випуск кожної додаткової одиниці продукції: MC = ΔTC/ΔQ. На ринку досконалої конкуренції граничний доход фірми завжди дорівнює ціні, за якою фірма реалізує свою продукцію на ринку (MR = Р).

Правило максимізації прибутку для ринку досконалої конкуренції набирає вигляд: досконало конкурентна фірма максимізує свій прибуток при обсягу виробництва, за якого граничні витрати дорівнюють граничному доходу і ціні:

МС = MR = Р

Існує два підходи для визначення максимального прибутку фірми:

1. Зіставлення сукупного доходу (ТR) і сукупних витрат (ТС).

2. Зіставлення граничного доходу (MR) і граничних витрат (МС)

Для фірми на ринку досконалої конкуренції вирішальне значення в її економічній стратегії має співвідношення ціни (Р) на її товар та динаміки її середніх сукупних витрат на одиницю продукції (АТС). Розглянемо декілька випадків їх співвідношення і ті економічні рішення, які можуть бути прийняті фірмою при цьому.

Правило 1. Конкурентна фірма має економічний прибуток за умови, що ціна на продукцію фірми перевищує сукупні середні витрати фірми:

Р > АТС → економічний прибуток

На рис. 8.3 ціна Р₀ > АТС фірми і вона має чистий економічний прибуток величиною, яка відповідає площі прямокутника Р₀, F, K, N.

Р исунок 8.3 – Отримання економічного прибутку конкурентною фірмою

Правило 2. Якщо в галузі ціна ринкової рівноваги на продукцію фірми зменшується до рівня сукупних середніх витрат, то вона буде отримувати нормальний прибуток.

Р = АТС → нормальний прибуток

Правило 3. Якщо ціна на продукцію фірми буде меншою, ніж її сукупні середні витрати, то фірма буде нести збитки.

Р < АТС → збитки

Правило 4. Це правило має назву “правила мінімізації збитків”. коли Р < АТС, здається, що фірма відразу ж повинна закритись бо є збитковою. Для фірми, що банкрутує, її збитки дорівнюють постійним витратам (FC). Якщо збиткова фірма буде продовжувати виробництво, то вона може мати збитки менші, ніж постійні витрати, але при умові, що ціна буде вищою за середні змінні витрати.

АТС > P ≥ AVC → мінімізація збитків

Правило 5. Зменшення ціни нижче рівня середніх змінних витрат є необхідною умовою закриття фірми.

P < AVC → банкрутство фірми

Оскільки фірми на ринку досконалої конкуренції будує свою стратегію в короткостроковому періоді в залежності від співвідношення ціни і середніх витрат, то збільшення обсягів виробництва буде йти за умови зростання ціни, а зменшення – за умови падіння ціни. Звідси бачимо, що крива пропозиції конкурентної фірми в короткостроковому періоді співпадає з частиною кривої граничних витрат МС, що лежить вище кривої середніх змінних витрат AVC.