Теоретичне дослідження теми

Роботу над кожною темою курсового дослідження потрібно розпочинати із засвоєння відповідних розділів підручників, навчальних посібників, пояснень у психологічних словниках та енциклопедіях. Великі можливості для теоретичного дослідження теми дають пошукові системи Інтернету. Важливим джерелом в отриманні інформації з теми дослідження є систематичні каталоги та каталоги періодичних видань бібліотеки. Ефективність опрацювання наукової літератури значною мірою залежатиме від вміння студента вести записи (тези ,конспекти) робити ксерокопії найбільш значущих матеріалів у відповідності з планом курсової роботи. Потрібно дбати про правильність та акуратність бібліографічних записів, щоб не довелося повторно шукати при посиланнях сторінки цитат, статей, рік видання книги чи написання роботи.

Теоретична частина курсової роботи може складатися з 2-3 параграфів. У них автор пропонує аналітичний огляд наукової літератури, який передбачає:

1) історико - психологічний аспект проблеми;

2) аналіз сучасних наукових досліджень з окресленої теми.

Важливо правильно визначити категоріальний апарат. Для цього в першу чергу в нагоді стануть психологічні словники та енциклопедії. Якщо аналізується декілька публікацій різних авторів, то необхідно порівняти їх теоретичні положення, визначити критерії, наукові засади на яких досліджувалось певне психологічне явище, процес. Доречно виділити подібне і спільне у поясненні вченими предмета дослідження. Читаючи матеріал, конспектувати необхідно лише те, що безпосередньо стосується теми курсового дослідження. Якщо стаття із збірника наукових праць важка для сприймання і розуміння, її необхідно прочитати декілька разів, а лише тоді виділити основні положення, аргументи, які наводить автор. Останній параграф теоретичного розділу найчастіше присвячують розкриттю особливостей прояву досліджуваного явища у певний період онтогенезу (період визначається згідно теми роботи). В тексті курсової роботи необхідно дотримуватись правил посилання на використані наукові джерела. Воно може оформлятися у вигляді зносок внизу аркуша (якщо мова йде про цитату), через позначення номера наукового джерела у списку літератури, чи через позначення автора відповідного матеріалу. Авторські слова слід брати в лапки, вказуючи у квадратних дужках порядковий номер джерела в списку літератури, через кому вказується сторінка (наприклад, [11, с.45] ). Якщо думка автора викладається своїми словами, то лапки не ставляться, але номер джерела вказується у дужках. Якщо певне твердження зустрічається в кількох роботах, то в дужках відповідні номери літературних джерел вказуються через кому з крапкою.

Теоретична частина закінчується чіткими, конкретними висновками. Її обсяг становить 12-20 друкованих сторінок.

Експериментальне дослідження теми

Другий розділ курсової роботи є основною частиною самостійного дослідження студента. В ньому визначаються завдання експериментального дослідження, методика його проведення. “Методика – це сукупність прийомів дослідження, включаючи техніку і різноманітні операції з фактичним матеріалом” [15, с. 56]. Методика передбачає отримання нового психологічного знання за допомогою самостійно вибраних студентом засобів дослідження, умов його проведення (психодіагностичного інструментарію). Описуючи процес дослідження, важливо вказати де, протягом якого часу проводилося дослідження, яка кількість досліджуваних брала в ньому участь, які форми реєстрації і обробки даних були використані. Хід курсового експериментального дослідження включає три етапи дослідження: констатувальний, формувальний, контрольний. Найчастіше при його проведенні використовують такі методи дослідження: психолого-педагогічний експеримент, спостереження, анкетування, бесіди, соціометрію, тести, вивчення продуктів діяльності. У дослідженні мають брати участь 30-35 чоловік. Завданням констатувального етапу дослідження є виявлення рівня сформованості певного психічного процесу, явища чи властивості особистості. При аналізі та обробці експериментального матеріалу необхідно використовувати методи математичної статистики, а отримані результати ілюструвати схемами, діаграмами, графіками. Опис констатувального етапу дослідження закінчується висновками, які є підґрунтям для визначення завдань формувального етапу експерименту. Його зміст передбачає методи психолого-педагогічного впливу (тренінги, бесіди, арт-терапію, казкотерапію і т.п.) на психіку досліджуваних (діяльність, поведінку, стан і т.п.) Проведення контрольного етапу експерименту дозволяє перевірити ефективність розробленої експериментальної методики. В кінці всього розділу подаються короткі висновками.

Загальні висновки до курсової роботи є її логічним закінченням. Вони повинні бути чіткими, стислими, відповідати її змісту. Важливо дотримуватися узгодженості між висновками до курсового дослідження та його метою і завданнями. Доцільно, щоб кожному із них ( сформульованих у вступі до курсового роботи ) відповідало декілька узагальнюючих положень за змістом теоретичного та експериментального розділів роботи. Вагомість висновків зросте, якщо автор запропонує психологічні поради, психокорекційні методики щодо розвитку, удосконалення предмета дослідження.

Список, використаних при написанні курсової роботи, джерел оформляється згідно державних стандартів і має включати не менше 35 джерел.

У “Додатках” вміщуються матеріали, які ілюструють виконання експериментального дослідження та дозволяють переконатися у правильності його проведення: протоколи, відеозаписи спостережень, дитячі роботи, схеми, зведені таблиці даних, психодіагностичні методики, що використані в дослідженні.

Кожний додаток починають з нової сторінки, у правому верхньому куті пишуть слово «Додаток». Він обов’язково повинен мати заголовок. Якщо у курсовій роботі міститься кілька додатків, їх послідовно нумерують літерами алфавіту, наприклад, ”Додаток А”, “Додаток Б” і т.д.